Морально – філософський зміст казки «Маленький принц» – Сент – Екзюпері Антуан

Читаючи добутку А. де Сент – Екзюпері, гостріше відчуваєш красу миру й силу людського потяга до братерства. Письменник і пілот загинув за три тижні до звільнення рідної Франції (1944) – він не вернувся на базу з бойового завдання, але його книги продовжують допомагати нам краще розуміти себе й навколишній світ

Філософська казка «Маленький принц» була написана Екзюпері незадовго до загибелі. Мудрість її натяків не завжди можна передати формулами й словами. Півтони й відтінки алегоричних образів такі ж ніжні, як і витончені малюнки, якими автор ілюстрували свій добуток

Маленький принц – головний персонаж казки – показаний нам у подорожі, у русі, у пошуку, хоча він і розуміє, що час від часу треба зупинятися й оглядатися назад і навколо: якщо йти прямо перед собою, куди ока дивляться, то далеко не зайдеш. На різних планетах він зустрічається з їхніми дорослими жителями, які за цифрами доходів, честолюбством, жадібністю забули про своє людське покликання

На Землі Маленький принц попадається в сад з безліччю троянд. У цю важку для маляти мінуту, коли він відчуває потрясіння від думки, що троянда обманювала його, говорячи про свою неповторність, з’являється Лисиця. Він говорить про бездонність людського серця, учить щирому розумінню любові, що гине в суєті життя. Ніколи поговорити щиро, заглянути усередину самого себе, задуматися про сенс життя. Щоб мати друзів, треба дарувати їм всю душу, віддавати найдорожче – свій час: «Твоя Роза така дорога тобі через те, що ти віддавав їй стільки часу». І Принц розуміє: його Роза – єдина у світі, тому що він її «приручив». Кожне почуття, у тому числі й любов, треба заслужити безперервною щиросердечною роботою. «Добре бачить тільки серце. Найголовнішого очам не видно». Треба вміти бути відданим у дружбі й любові, не можна пасивно ставитися до зла, тому що кожний відповідає не тільки за власну долю

Убираючи моральні уроки невеликого, але такого ємного по своєму змісті добутку, можна погодитися з думкою О. Прасолова, російського поета: «Сент – Екзюпері написав про Маленького принца незадовго до свого кінця… напевно, людські душі завжди видають свій останній лебедино – чистий, прощальний крик…». Ця казка – своєрідний заповіт мудрої людини нам, що залишилися на цій неідеальній планеті. І чи казка взагалі це? Пригадаємо пустелю, у якій льотчик, що зазнав катастрофи, зустрічає Маленького принца. У будь – якій екстремальній ситуації перед людиною, буває, проходить все його життя. Пригадується гарне, але частіше – те, де й коли ти виявив боягузтво й непорядність. Людина «раптом» прозріває й усвідомлює щось таке, що недооцінювала або на що не обертала уваги протягом всього життя, і тому з його вуст у ці моменти істини й прозріння виривається благання: «Господи! Відведи нещастя, і я стану краще, більше шляхетним і великодушним!»

Так маленький герой допоміг льотчикові гостріше й уважніше подивитися на життя, на своє місце в ній і по – новому все це оцінити. Оповідач вертається до друзів зовсім іншою людиною: він зрозумів, як треба дружити, що треба цінувати й чого побоюватися, тобто він став мудріше й менш легковажним. Маленький принц навчив його жити. Саме в пустелі, удалечині від суєти, що цілком поглинає нас і наші душі, там, де на самоті пророки й пустельники дізнавалися більші істини, льотчик, теж на самоті наблизився до розуміння сенсу життя. Але пустеля – це ще й символ самітності людини: «З людьми теж самотньо…».

Чарівна, сумна притча, «загримована під казку» (О. Панфілов)! Моральні й філософські проблеми розкриваються в ній за допомогою витончених афоризмів, які потім супроводжують нас у нашім житті, правлячи за моральні орієнтири: «себе судити набагато важче, ніж інших. Якщо ти зумієш правильно судити себе, ти насправді мудрий», «Пихаті люди є глухими до всього, крім похвали», «Але ока не бачать. Треба шукати серцем».

Цей добуток примушує й нас по – іншому подивитися на навколишній світ і людей. Кожний з немовлят уявляється таким же загадковим і таємничим малям, як той, що з’явився на планету Земля із власної крихітної планети. Ці Маленькі принци з’явилися, щоб пізнати наш мир, стати більше розумними, досвідченими, навчитися шукати й бачити серцем. У кожного з них будуть свої турботи, кожний буде відповідати за когось, за щось і усвідомлює свій обов’язок глибоко – так, як відчув Маленький принц Антуана де Сент – Екзюпері свій обов’язок перед єдиною й неповторною трояндою. І нехай їх завжди супроводжує перемога над страшними баобабами!