«Мелодією однієї звучать сум і радість…» (Тема любові в лірику А. Блоку) – Блок А

Олександр Блок – лірик свого часу. Він обожнював любов, що відкривала йому глибокий сенс життя. Цьому прекрасному почуттю автор присвятив величезну кількість віршів. Його любов суперечлива. Сьогодні вона викличе радість, захват, романтичний порив, а завтра – тугу, сум і прикрість

Поет наочно представив тему любові у своїх віршах про Прекрасну Даму, де шукає свою улюблену й трагічно сприймає розрив відносин з нею. Він жадає зустрічі, молиться, чекає й тужить люблячи, а роки проходять мимо. Нам передається тривога його внутрішнього миру. Він готовий чекати свою Прекрасну Даму протягом всього життя. Ліричний герой настільки закоханий, що всюди бачить тільки свою єдину й нічого не зауважує навколо. Він упевнений, що буде й далі чекати тужачи й люблячи…

У віршах Блоку немає властиво пейзажу, однак є тло, написаний декількома штрихами, за яких і розкривається природа. Лірика огортає чудесні бачення поета. Тут так багато почуттів і ніжності. Автор персоніфікує образ улюбленої жінки й свою нестерпну тугу. Тугу про те, що нічого вже не повернеш. Творець Прекрасної Дами створює ідеал своєї мрії. Але дійсність вторгається в його ізольований мир мрій, порушуючи гармонію. Так у душі поета затаїлося неясне відчуття неблагополуччя в реальному світі. Почуття ліричного героя цілком реальні, адже це почуття самого автора

Висока безгрішна любов покинула його, а дійсність зруйнувала ідеал. Він сумує про загублену світлу мрію, у якій уже не вірить. Розставшись із улюбленої, він втратив сенс життя. Справжня любов до нього більше не приходила, лише пристрасть зустрічалася на його шляху. Це вірш не тільки про безутішну любов, але й про сумну батьківщину, де живе й страждає людина

Від рядка до рядка відбувається зміна настроїв поета: райдужні надії перетворюються в млосні очікування й сумніви. Радість і сум зливаються в єдину мелодію. Найбільший лірик століття створив грандіозні любовні вірші, які пронизані його болем і спрагою любові