«І на тім рушникові...» (Український рушник — поетичний символ) (Варіант 3)

Рушник завжди відігравав велике значення в житті українського народу. Саме ця оздоба виконувала багато функцій. По-перше, рушник вважався оберегом, який захищав хату та ЇЇ господарів від лиха. По-друге, рушник використовували при певних обрядах. Дівчина подавала рушник парубку, який сватався до неї. На весіллі рушником зв'язували молодим руки.

Дівчина починала вишивати рушник ще з дитинства. Рушниковий орнамент був не випадковий, бо вишивані візерунки несли певне значення, що теж вважалося оберегом.

Також колір ниток ретельно підбирався один до одного. Здебільшого єднали чорний та червоний кольори — символи печалі та любові. Рушники називали «чистими», бо вони втілювали в собі високі духовні ідеали українського народу.

І сьогодні в домівках українців можна побачити рушники. Це не тільки прикраса. Пломеніє червоний колір, сумує чорний, і вічною святою білиною сяє тло рушника. Торкнись долонею рушника, і ти ніби полинеш над світом, де так тісно обійнялися любов та журба.