Тарасова молитва

 

У Шевченкових поезiях, написаних пiсля повернення iз заслання, все частiше звучать бiблiйнi мотиви, Кобзар звертається до переспiвiв iз Святого Письма, зокрема до бiблiйноi iсторii, наслiдування бiблiйних пророцтв. Так з’являється «Подражанiє 11 псалму», «Подражанiє Iєзекiiлю. Глава 198243, «Оси глава XIV подражанiє». Прочитання цих творiв дає розумiння того, що Бiблiя входить у поезii Кобзаря не просто як данина традицii, а як намагання донести пам’ятку християнськоi культури до свiдомостi рiдного народу, до того ж його рiдною мовою, осмислити шлях украiнцiв у свiтi крiзь призму вiчноi символiки. Слова з «Молитви» Тараса Шевченка «Менi ж, мiй Боже, на землi надай любов, сердечний рай! I бiльш нiчого не давай!» могли б стати епiграфом до всiєi його творчостi. Адже саме в молитвi людина виражає своi сокровеннi мрii та бажання. Найзаповiтнiше в Шевченка збiгалося з основною заповiддю Iсуса Христа

Ї заповiддю любовi. Тому так переконливо звучить кредо поета, висловлене на схилi вiку. Надзвичайно мало було єдностi та згоди мiж нашими людьми за часiв Шевченка, бо кожний тягнув у свiй бiк, як йому вигiднiше й кориснiше, як наслiдок такого стану народ нiс важке ярмо неволi й терпiв страшне лихо. Думаючи про волю украiнського народу, мусив також донести до нього iдею єдностi й згоди, пробудити силу в тих, хто прагне добра, правди, чистоти, щироi дружби. А всiм нам вкупi на землi Єдиномислiє подай I братолюбiє пошли. Велику потребу єднання й взаєморозумiння на Aрунтi загальнолюдських цiнностей Тарас бачив i розумiв надзвичайно гостро, бо коли тiльки в iсторii нашого народу хоч на хвилину зблисне можливiсть волi, то вiдразу з’являлися сотнi отаманiв, якi задля особистоi користi тягнули за собою заслiплених iхнiм обманом людей. Замiсть одностайно стати проти поневолювачiв, вони боролися самi з собою й у цiй боротьбi брат проти брата втрачали все. «Царям, всесвiтнiм шинкарям, iхнiм дукачам i талярам» Шевченко протиставляє робочi голови, невтомнi руки, бо ж тiльки вони в силi врятувати «окрадену землю».

Поряд iз молитвою ще бiльш потужний голос у творчостi Кобзаря має пророцтво. Ця тема досить виразно втiлена в образах Перебендi, Волоха, бiблiйних

Ї Iєремii, Давида, Iєзекiiля, Христа, Iсаi. Провiдний мотив поезii «Iсая. Глава 358243 Ї це прозрiння незрячих, визволення довготерпеливих, покара злодiiв за iх нечестивi вчинки. Надзвичайно художньою силою й виразнiстю у творi вiдзначаються образи «ниви неполитоi», «дебрi-пустинi», «зцiлющоi води», «шляхiв святих» i, як кiнцева мета довгоi путi, Ї «веселii села». Двома нарiжними каменями визволення, пробудження є правда й слово: Тодi, як, господи, святая На землю правда прилетить Хоч на годиночку спочить, Незрячi прозрять, а кривиє, Мов сарна з гаю, помайнуть. Нiмим отверзуться уста; Прорветься слово, як вода… Орiєнтацiя на народне прозрiння, вiдродження нацii Ї один iз напрямiв розвитку романтичноi духовностi В цiлому. Шевченко для Украiни Ї не просто народний поет, шкiльний митець, якого доля обдарувала талантами. Значення його слова для нас особливе. Тарас Шевченко Ї нацiональнiй пророк, апостол правди, заступник усiх знедолених, провидець.

У «Причиннiй» я вiдкрила для себе зовсiм iншого Шевченка. Любов’ю до. Украiни так само насичений кожен рядок, але виявляється патрiотизм не у прямому розмiрковуваннi про ii долю, не у твердостi i непохитностi, а у вiдтвореннi дивовижноi культури, вiрувань, замилуваннi природою, людьми. Перебуваючи у Петербурзi, молодий, тодi ще майбутнiй, письменник стужився не тiльки за рiдною мовою: за усiм, що було таким близьким. Активно спiлкуючись iз митцями-ро-мантиками, вiн i сам пише твiр у вiдповiдностi з iх традицiями, дуже близькими до фольклорних. Природно, що у рядки на паперi виливаються спогади про край, де залишилось серце автора, i перед нами постає оповита смутком, але яскрава i неповторна у своiй красi батькiвщина. Сумна iсторiя вiчного кохання Ї це не тiльки «Ромео i Джульетта», «Юнона i Авось» Ї тема найактуальнiша у свiтовому мистецтвi, багато хто намагався осягнути та виразити глибину чудового неймовiрного умiння людей знаходити одне одного i кохати все життя, i навiть поза життям залишатися разом назавжди. Звiсно, безлiч народних пiсень оспiвує красу почуттiв закоханоi пари. Романтична, але трагiчна iсторiя закоханих не залишила байдужим i Т. Шевченка. Дiвчина-сирота надзвичайноi краси (навiть русалки довго не могли вiдвести погляду вiд неi), як потопаючий за соломинку, тримається за єдину рiдну людину, єдиного коханого у ii життi, вона чекала б на нього роками, а то й десятилiттями: Якби-то далися орлинii крила, За синiм би морем милого знайшла.

Письменник милується на «бiле личко, карi очi» дiвчини i нiби з глибини душi виривається крик спiвчуття: Така ii доля… О боже мiй милий! За що ж ти караєш ii, молоду? Коли зникла остання надiя i навiть ворожка не змогла допомогти i лише притупила тугу, перетворивши дiвчину на примарну бiлу тiнь, закохана вiддала своє тiло землi, а душа злетiла на небо. Можна вважати цей образ трагiчним. Козак, який теж мав щирi почуття i так поспiшав, помер разом iз нею. iм не судилося побачитись на землi, але вони, кохаючи одне одного, зустрiлись на небi. Лиш явiр та калина Ї символи вiрностi, постiйностi i дiвочоi краси, Ї щебет соловейка на могилi та русалоньки, якi уночi виходять з Днiпра грiтись, нагадують про незвичайну iсторiю. Життя триває. Дивно, але в мене цей твiр викликав не смуток, навпаки, тiльки надiю, що i в наш час може iснувати таке кохання. Тарас Шевченко впевнено ступив на лiтературну стежину, яка потiм стане широким шляхом. I принiс iз собою вiдчуття найтонших нюансiв людських переживань i вмiння iх майстерно вiдтворити. Глибоке знання народноi творчостi, традицiй (що дало тему i манеру викладу для балади: образи, постiйнi епiтети, пестливi слова, народна символiка), вiрувань, демонологii (ворожiння, русалки, що здатнi залоскотати). Письменник умiє бачити навколишнiй свiт i передавати його красу у розмаiттi барв i звукiв: «укрупнена», як у всiх письменникiв-романтикiв, переважно нiчна природа, створює емоцiйний фон. Усi цi особливостi творчоi манери дають нам право назвати баладу «Причинна» романтичним твором i зауважити, що ii автор Ї справжнiй митець, художник слова.

Vchys: ГДЗ, Решебники , Ответы, Реферати, Твори, ПрезентаціїГДЗ, Решебники и Ответы