СИЛА ХУДОЖНЬОЇ ІРОНІЇ (за творами Степана Олійника «Ля-ля-ля», «Чудо в черевику»)
ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ
Варіант 1
1. Образи творів Степана Олійника.
2. «Співці» і ледаща — то люди не кращі.
3. Вістря сатири змушує змінитися.
Варіант 2
1. Великий сатирик і гуморист.
2. Образне критичне бачення світу.
3. Чого навчають мене твори Степана Олійника.
ЕПІГРАФИ ДО ТВОРУ
Ні словом, ні душею не лукав.
Дніпро один.
А ти — його рукав.
Ми не одні у матері-землі,
Та наша дума в неї на крилі.
Микола Сингаївський
Поганий той сюжет, котрий не підкріплюється життям.
Степан Олійник
Все, що взяв від вас з любов’ю,
Вам з любов’ю віддаю.
Степан Олійник
ЦИТАТИ З ТЕКСТІВ
Спішить на сцену перед нами
І починає ще здаля
Завзято бацати ногами
Й варіювати «ля-ля-ля!
Хоч безголосий —
Є в металі
Запас незайманих джерел!
Тож верещить динамік в залі,
Як недорізаний козел!
Я б не писав про безголосся
І про таких молодиків,
Та щось багато розвелося
У нас подібних «співаків»!
(«Ля-ля-ля»)
Як відомо, всі ледачі
Ждуть легенької удачі
(Без труда щоб їм везло!).
Ліпить Вася Боровик
П’ять копійок в черевик.
Взувся,
Тупнув,
Взявсь у боки:
— Більш не вчитиму уроки:
Повезе мені і так,
Під п’ятою ж є п’ятак!
Закінчилися уроки —
Бігли учні в різні боки.
Ну, а Вася Боровик
Ледве тяг свій черевик.
Під п’ятою п’ять копійок,
А у сумці — стільки ж двійок!
(«Чудо в черевику»)
ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ
Антигерой фейлетонного твору... Суто олійниківський персонаж... Він вигадливий, він завжди «на висоті» і недарма його за самокритичність підхвалює начальство; колгоспний вожак дотепно витримує свою тактику: заводить у записнику спеціальну графу — «Мої ошибки» (істотна тут і мовна характеристика персонажа), вміло вдається і на зборах, і в спілкуванні з журналістами до самокритичних штампів. «Та вроді підтятися! Але ошибок маса є, куди не повернися!»
Художня переконливість сатири С. Олійника — в її життєвості. Герої та антигерої — люди в ній зі своїм обличчям, своїми рисами характеру, вдачі, «стилю» роботи тощо. І той же «номенклатурний» Мацепура, що скрізь завалює справу, і Лиходід, спроможний геть пропити колгоспне добро, і «командировочний» голова, що, наїжджаючи з міста, керує колгоспом, і обивателька-домосідка, що влаштувала собі панське життя за спиною чоловіка-керівника, — усі вони, утримувані народним коштом, мають і конкретні, індивідуальні риси, й риси художніх типів («Історія української літератури XX ст.»).
Сатира — це не тільки твори викривального характеру, а й спосіб відображення дійсності. Специфіка сатири полягає в тому, що, на відміну від інших жанрів, вона утверджує позитивні ідеали через викриття недоліків.
Українська сатира збагатила літературу творами Остапа Вишні, В. Червенського, Л. Чернова, М. Білкуна, П. Глазового, В. Еллана-Блакитного, О. Ковіньки, Ю. Вухналя.
ПРИКЛАД ТВОРУ
Степан Олійник був дивовижно веселою й дотепною людиною, котра все уважно помічала навколо себе й могла розповісти про це смішно. Усе навколо ставало предметом його зображення: маленькі ліниві школярі, безголосі співаки, браконьєри, що стали героями фільму «Пес Барбос і надзвичайний крос», фільму, який прославив Олійника на всю країну...
Надзвичайний комізм ситуацій робить твори гумориста гостро- сюжетними малюнками дійсності, явища якої потребували сатиричного викриття, висміювання. Свої удари поет спрямовує проти ледарів, хапуг, кар’єристів, хабарників, бюрократів, міщан у побуті та громадських взаєминах.
Ось виступає співак,
котрий і співати зовсім не вміє:
Спішить на сцену перед нами
І починає ще здаля
Завзято бацати ногами
Й варіювати «ля-ля-ля!»
А ось маленький ледачий школяр, котрий так сподівався на чарівний п’ятак у черевику, що не став вчити уроки, сумно повертається додому:
Закінчилися уроки —
Бігли учні в різні боки.
Ну, а Вася Боровик
Ледве тяг свій черевик.
Під п’ятою п’ять копійок,
А у сумці — стільки ж двійок!
Найбільш близькими юному читачеві зі спадщини Степана Олійника є його вірші для дітей та байки, такі як «Ледар-брехунець», «Хвостаті комети», «У бабусинім буфеті», «Про Іринку».
Байки С. Олійника — це справжній здобуток української літератури, однак вони залишаються актуальними і тепер, бо твори справжнього митця поза часом.