«Лісова пісня» Лесі Українки - казковий світ рідного Полісся

Ім’я Лесі Українки овіяне всенародною любов’ю. Воно стоїть поряд із такими велетнями літератури, як Шевченко, Франко, Коцюбинський. Талант Лесі виявляється не лише в поезіях, вона була ще й відомим прозаїком, перекладачем, критиком і драматургом. Все життя Лесі — великий подвиг в ім’я народу. Її полум’яне слово було сповнене ненависті до неправди і зла, які панують у світі, ї. геніальні твори закликали до боротьби. Учитель і друг Лесі Українки Іван Франко писав: «Від часу Шевченкового «Поховайте та вставайте кайдани порвіте» Україна не чула такого сильного, гарячого та по етичного слова, як із уст сеї слабосилої, хворої дівчини».

Відома драма Лесі Українки, яка принесла їй велику славу, — ш «Лісова пісня». В цій драмі поетеса змалювала казковий світ рідного Полісся. Душа Лесі завжди тужила за землею, де пройшло її дитинство, ця земля для неї на все життя залишилася наймилішою. Тут вон. слухала пісні, казки, пізнавала народні повір’я й обряди. А таємничі бори соснові, поліські луки і блакить озер вабили й притягували Лесю, куди б не закидала її доля. «Лісова пісня» народилася із вразливого серця Лесі, чутливого до біди, яке сприймало чужий біль як свій власний. Вона ще дитиною бігала в ліс, щоб подивитися, де живе та казкова Мавка. Всі ці дитячі спогади, переживання, враження від краси рідного Полісся лягли в основу написання «Лісової пісні».

У цій драмі-казці зіткнулися добро і зло, вірність і зрада. Образ Мавки зачарував мене своєю силою кохання, чистотою і добротою. Мавку пробудив зі сну голос Лукашевої сопілки. Дитина лісу і сільський хлопець закохуються. Це почуття розділяє природа, яка буяє ранньою весною. Але наступає осінь, природа в’яне, міліє озеро, очерет сухо шелестить, зів’яли останні квіти. Разом з природою зів’яло і кохання Лукаша до Мавки. Не маючи сил протистояти матері, Лукаш зрікається своєї любові. Але вогонь кохання Мавки сильніший за смерть. Він допомагає їй вирватися з мертвого царства Того, що в скалі сидить і врятувати коханого. За допомогою Мавки Лукаш стає доброю людиною. На своїй сопілці Лукаш знову грає чарівні мелодії. Спочатку гра сумна. Але коли вона стає веселою, змінюється і природа, зима знову перетворюється на весну. Так утверджується перемога кращих людських почуттів над буденщиною.

У своєму творі Леся Українка наділила фантастичні істоти людськими рисами — добрими і злими почуттями, прагненням до краси, підступністю, зрадою. Але все-таки провідна роль у творі належить художній правді характерів. Дядько Лев, цей мудрий поліський дід із здоровою думкою і благородним серцем, є живим втіленням народної моралі, гармонії людини з природою. Мати і Калина — зовсім протилежні персонажі. Сварками вони загризають одна одну і всіх оточуючих. Ллє сили природи помстилися їм і вижили з лісу.

В «Лісовій пісні» звучить любов поетеси до рідного краю, невимовна туга за ним, вона навчає любити і шанувати природу. Поезія природи, яка сприймається через символічні образи, мрії про щасливе життя — все це звучить в «Лісовій пісні» з надзвичайною силою, робить цей твір неперевершеним.