«Я б побажав тобі когось отак любити, як я тебе люблю...» (за поезією Василя Симоненка)
Поема «Мойсей»— один із найкращих творів І.Я. Франка. Це видатний твір, який наснагою думки, величиною поетичного струменя належить до кращих зразків світової літератури. У творі розкрита вічна тема, що турбує людство здавна. Це боротьба між добром і злом, між світлом і тьмою, між духовним і матеріальним.
У поемі «Мойсей» звучать високі патріотичні мотиви, і це недарма. Адже наш Каменяр був при колисці відродження української національної свідомості, національної ідеї в Україні, зокрема в Галичині. Читаючи поему, в образі ліричного героя Мойсея вбачаємо самого Івана Франка.
Він, як і Мойсей, бере на себе відповідальність за долю народу, його «будущим душу» тривожить, тужить за піснею, яка б підняла його народ на боротьбу за самостійність і волю, щастя і любов.
Мойсей — справжній ватажок єврейського народу. Він сорок років веде людей до обіцяної землі в Палестині, де буде щасливе життя. Та Датан і Авірон, що уособлюють злі сили, підбурюють народ проти Мойсея, радять примиритися з рабським становищем. І ось Іван Франко, змальовуючи образи оцих лжепророків, наче застерігає нащадків від помилкових кроків. Особливу увагу автор поеми зосереджує на взаємовідносинах вождя й народу. Мойсей — пророк. Він уособлює духовну енергію свого народу, закликає громаду прямувати до мети. Та конфлікт з народом породив у Мойсея настрій зневіри, і за це він був покараний.
Лише після смерті Мойсея народ зрозумів, що втратив справжнього захисника. Та зі смертю Мойсея не вмерли його ідеї, наміри. Справу колишнього ватажка продовжує конюх Єгошуа, який іде за народом шукати обітовану землю.
Іван Франко твердо вірить у творчі сили свого народу, вірить у землю обітовану для рідного народу:Та прийде час, і ти огнистим видом
Засяєш у народів вольних колі...
Звичайно, Іван Франко в основу поеми поклав сюжет із Біблії, Та він не переспівує біблійної історії, а бере лише один її фрагмент — смерть Мойсея як пророка, не признаного своїм народом.
Це основна тема його поеми, хоча тема в такій формі не біблійна, а Франкова. І новаторство автора полягає в тому, що у пролозі до поеми — звернення не до ізраїльського, а до українського народу:
Народе мій, замучений, розбитий...
І цьому народу потрібен Мойсей, який виведе його з пітьми.
Таким Мойсеєм, я вважаю, був Іван Франко, який сорок років своєї творчої діяльності віддав службі Слова, Правди і Свободи.
