Роль Штольца в романі Гончарова «Обломів»

У дитинстві Обломів подружився з Андрюшей Штольцем, сином керуючого сусіднім маєтком. При маєтку був пансіон для дітей місцевих поміщиків. У ньому вчився Обломів. Андрюша полюбив спокійного, нешкідливого Илюшу й тайкома від батька робив за нього половину уроків. Виховувався Андрій у зовсім інших умовах, чим Обломів. Його батько прищепив хлопчикові любов до праці, мати – утворена жінка – розвивала в ньому любов до музики, літературі, мистецтву. По характері Штольц – повна протилежність Обломову, Він діяльний і наполегливий у досягненні мети

Штольц щиро любив Обломова, важко переживав поступове падіння свого друга. Багато разів він намагався врятувати Іллю Ілліча, навчити його жити по-іншому. Але Штольц не виявив стосовно друга властивої йому наполегливості. Знаючи, що не можна вірити обіцянкам Обломова, він не відвіз його з Петербурга, не перешкодив йому створити нову Обломовку на Виборзькій стороні

Обломів і Штольц – люди різних полюсів. Один є представником старого, що відмирає кріпосницького ладу, іншої – діяч нового, буржуазного типу. Гончарів наполегливо підкреслює в Штольце енергію, заповзятливість, працьовитість

Коли Обломів запитав Штольца, — в ім’я чого він трудиться, той відповів: «Для самої праці, більше ні для чого». Але Штольц трудиться насамперед заради збагачення. Він «нажив будинок і гроші» — капітал «тисяч у триста», говорить Гончарів. Діяльність заради діяльності виявляється на ділі діяльністю заради наживи. Якщо зрівняти Штольца з його оточенням, включаючи Обломова, то він, звичайно, більше прогресивний. Але Гончарів явно прикрашає Штольца, прагнучи бачити в ньому героя нового часу. Однак не випадково Добролюбов сказав про нього: «Штольц не доріс ще до ідеалу суспільного російського діяча…» і «…не він та людина, що «зуміє, мовою зрозумілому для росіянці душі, сказати нам це всемогутнє слово: «Уперед!»

Виступаючи за розвиток Росії по буржуазному шляху, Гончарів показує в Штольце чесного ділка, що відрізняється від тих неперебірливих у засобах хижаків, якими була більшість буржуазних підприємців. Письменник загалом говорить про головний у житті Штольца – його справі. Це не могло не позначитися на художній силі образа, і недарма сам Гончарів писав, що образ Штольца «слабшав, блідий – з нього занадто голо визирає ідея».

Цікаве відкликання Чехова. «Штольц, – писав він, – не вселяє мені ніякої довіри. Автор говорить, що це чудовий малий, а я не вірю. Це продувна бестія, що думає про себе дуже добре й собою задоволена. Наполовину він складений, на три чверті ходулен».

В Обломове Гончарів показав поміщика-байбака, типового для російської дійсності того років, показав всебічно, йичего не приховуючи, ні про що по умовчуючи. Про Штольце ж письменник, як сказано вище, говорить не в повний голос, і тому, прагнучи підкреслити контраст його з Обломовим, робить це трохи штучно: на відміну від типово російського Обломова Штольц напівнімець.