Образ Пекла у «Божественній комедії» Данте Аліг’єрі

«Божественна комедія» Данте – глибоко символічний твір. Побудований як подорож героя Пеклом, Чиє тилищем та Раєм, він зображує основні людські пороки та чесноти. Навіть бездіяльність Данте вважає гріхом, адже відстороненість, відсутність власного станлення і власної життєвої позиції не може бути схвальним вибором людини. Окрему увагу Данте приділяє грішникам, які матеріальне поставили вище від духовного. У чому б не полягай їхній гріх (чи у надмірній скупості, чи у марнотратстві, Данте зображу! цих людей в одному з кіл Пекла. Цей епізод вчить нас цінувати духовий, правильно ставитись до грошей, вміти визначати головне та другорядне В нашому житті. Здавалося б, лестощі – лише слова, але автор вважає не великим гріхом, розміщуючи улесників водному з кіл Пекла, зауважмо, не в перших колах!

Гідність людини, що не дозволяє їй лестити та принижувати себе, була однією з найпоцінованіших рис людини за часів Відродження. Данте сповідує ідеали гідності, чесності у стосунках з іншими людьми. Але ця прямота і чесність має бути в межах стриманості, адже люди, шо надто гнівались на своїх ближніх, також змальовані серед пекельних мук. Данте не боїться змальовувати у своєму Пеклі духовенство, яке торгує посадами, зраджуючи гідність духовного сану. Данте як віруюча людина вважає, що священики мають бути зразком для своєї пастви. Нечесних представників духовенства він розміщує у своєму Пеклі. Зрадники спокутують свій гріх вічними муками в одному з останніх кіл Пекла. Звідси ми доходимо висновку, що сам Данте вважав зраду одним із найтяжчих людських гріхів. Змалювання тих чи інших гріхів у «Божественній комедії» грунтується не тільки на релігії, а й на неписаних законах людської поведінки, на одвічних моральних засадах людського життя.

Усупереч традиції, свою поему Данте написав не латиною, а італійською, чим зробив її зрозумілою всім мешканцям Італії. Саме через творчість Даніє та іншій митців доби Відродження італійська мова значно розвинулась, ставши літературною мовою. «Божественна комедія» складається з трьох частин – «Пекла», «Чистилища» та «Раю». У своєму творі Данте відійшов від релігійного бачення, але зробив зміЛ свого твору глибшим. Кожний з розділів на рівні сюжету також поділяється н. і менші частини, які відповідають колам Пекла, семи гріхам, яких люди у Чистилищі та «рівням» Раю. Така побудова поеми допомагає письменнії ку «класифікувати» людський порок, висловивши власне ставлення до того, скільки страшним чи, навпаки, гідним поваги, на думку самого Данте, є той вчинок.

У своєму творі Данте описує безліч образів відомих історичних осіб, образів біблійних та міфологічних. На сторінках «Божественної комедії» ми зустрічаємо образи античних і середньовічних поетів, мислителів, правителів та священиків, міфологічні образи Херона, Мінотавра та інші. Люципера, втілення світового зла, Данте зображує на самому дні Пекла, поруч з ним – найбільші зрадники за всю історію людства: Брут, Іуда.