Повести Белкина: Заметіль – Пушкін Олександр

В 1811 р. у своєму маєтку проживав із дружиною й дочкою Машею Гаврило Гаврилович Р. Він був досить гостинним і багато з людей користувалися його гостинністю, хоч деякі приїжджали заради його дочки Марьи Гаврилівни. Однак Марья Гаврилівна була сильно закохана в армійського прапорщика Володимира, що проводив відпустку в рідному селі по сусідству. Батьки не схвалювали захоплення дочки й усіляко перешкоджали зустрічам з її коханим

Володимир запропонував Марії таємно обвінчатися, а потім попросити прощення в батьків. Дівчина спершу не погоджувалася, але нарешті піддалася його угодам. Людина вирішила надіслати за нею сани, щоб відвезти улюблену в сусіднє село, у якій він буде неї очікуватися

В один зимовий вечір Марія таємно виїхала в церкву, де вже повинен бути її коханий. Але через заметіль Володимир потрапив туди тільки ранком. На наступну добу до ночі Марья Гаврилівна занедужала, у неї відкрилася гарячка. Батьки відразу зрозуміли, що причина її хвороби – любов. Вони послали за Володимиром, щоб благословити їхній шлюб сдочерью.

Тільки парубок відповів їм, що ноги його ніколи не буде в їхньому будинку й просив його забути, а потім виїхав в армію. Через якийсь час він загинув під Бородіно. Марья Гаврилівна поправилася й не згадувала про Володимира. Лише один раз, довідавшись про його загибель, вона впала вобморок.

Інше горе прийшло в їхній будинок: умер Гаврило Гаврилович. Марія з матір’ю переїхали із цих місць, які навівали їм сумні спогади. Нарешті закінчилася війна… Стали вертатися герої Бородіно

У будинку Марьи Гаврилівни оселився поранений полковник Бурмин. Часто його палаючий погляд зупинявся на молодій господарці. А вона все дивувалася, чому дотепер він не порозумівся їй у любові. Один раз у саду полковник зізнався, що він одружений, тільки от не знає навіть ім’я своєї дружини. Як виявилося, поки Володимир носився по степу в заметіль, Бурмин, під’їхав до церкви й панотець помилково обвінчав його з невідомою нареченою, що очікує нареченого

Потім він виїхав, заснув і проспав кілька станцій… І вже чотири роки не знає, чи жива його бідна дружина? У повісті “Заметіль” автор підкреслено виводить звичайних людей, не блещущих розумом, силою духу, талантом і показує, як смішно може зложитися людське життя, якщо втрутиться непередбачена й непояснена випадковість