Педро Кальдерон видатний драматург і поет іспанського бароко

На західні землі України бароко прийшло ще в перші роки XVII ст. У XVIII ст. в Україні, переважно в Києві, Переяславі та Львові, в стилі українського бароко були створені видатні споруди та цілі архітектурні комплекси. Найвизначнішими з них є: Духовна академія в Києві, Ковнірівський корпус у Києво-Печерській лаврі, надбрамна церква Кирилівського монастиря в Києві, Собор святого Юра у Львові, церква в Почаєві. У композиції цих будівель помітне прагнення до зовнішнього блиску, парадності, архітектурної декорації. Колонам та пілястрам належало провідне місце.

В українському живопису стиль бароко позначився на-сиченістю композицій, колористичною вишуканістю й декоративністю

Персонажі на іконах і портретах зображаються в дорогій одежі, типаж і аксесуари українізуються. Помітне прагнення до імпозантності пози, небуденного оточення (портрет значкового товариша війська запорозького В. Г. Гамалії в Київському музеї українського мистецтва). Риси піднесеності і декоративності у рельєфах дзвіниці Софійського собору, у розписах Троїцького собору Густинського монастиря та Троїцької церкви Києво-Печерської лаври. Тут композиції сповнені динаміки й руху, а персонажі подані в природних позах, в золототканому і багато орнаментованому одязі.

Бароко яскраво позначилося на різьбі дерев’яних іконостасів середини XVIII ст., величних декоративних композиціях, що ніби золототканими завісами закривали вівтар (іконостас Покровської церкви в селі Великі Сорочинці Полтавської області та ін.), а також ювелірних виробах (келихи, блюда, оправи євангелій тощо) та книжковій графіці, гравюрах.

Повідомлення про митців бароко ще раз засвідчили, наскільки багатою є ця епоха, наскільки вражаючі її художні відкриття. Письменники та поети за епохи бароко сприймали реальний світ як ілюзію та сон. Реалістичні описи часто поєднувалися з їх алегоричним зображенням. Широко використовувалися в цю добу символи, метафори, театральні прийоми, графічні зображення (рядки віршів утворюють малюнок), насиченість риторичними фігурами, антитезами. Ставлення до дійсності бурлескно-сатиричне. Для літератури бароко характерне прагнення до різноманіття, підсумовування знань про світ, всеохоплюваність, енциклопедизм, намагання дослідити буття в його контрастах. Етика бароко тяжіє до символіки ночі, теми тліну і марноти, життя-сну.

Передмова К. Бальмонта до видання творів Кальдерона

«В Севилье растут гвоздики, каких нет на Севере. Их цветы по величине равняются розам, а их нежный запах в своей све-жей пряности сладко необычен для северянина.

Вотобразы, которые невольновозникаютвдуше, когдамы вступаєм вчарующий мир позтическихсозданий Кальдерона. Здесь температура повышена, как в теплице, или как в жаркой стране, здесь воздух напоен диханнями страстных цветов, и у всех предметов, составляющихзто царство, необычные очертания.

Комедії інтриги. «Традиційна» група п’єс Кальдерона, що включає комедії із заплутаною і захоплюючою любовною інтригою («Пані-невидимка», «По секрету вголос»). Ініціаторами і найактивнішими учасниками інтриг» найчастіше стають жінки. Комедіям властивий так званий «Кальдеронівхід» – предмети, що випадково потрапили до героїв, листи, що прийшли помилково, потай:-ходи і приховані двері.

Драматургія Кальдерона – барочне завершення театральної моделі, створеної наприкінці XVI – на початку XVII століття драматургом Лопе де Вега. Згідно зі списком творів, складений самим автором незадовго до смерті, перу Кальдерона належить близько 120 комедій і драм, 20 інтермедій і чимало інших творів, зокрема віршів і поем. Кальдерон доводить до досконалості створену Лопе де Вегою драматичну «формулу», перетворюючи п’єсу на пишне барочне дійство. Для нього характерна особлива увага до сцено – графічного і музичного боку вистави.