Аналіз вірша Пастернаку «Бути знаменитим некрасиво» – Пастернак Б. Л

Борис Пастернак – поет з філософським мисленням, вдумливий художник, що дуже зацікавлено дивиться в життя, що його оточує. Розум поета намагається проникнути в саму суть предметів і речей, розібратися й зрозуміти їх, а так само розповісти усьому світу про свої відкриття

Письменник дуже скупо використовує художні засоби, властиві його язиковому арсеналу, але це зовсім не сушить його вірші, а тільки підкреслює художня майстерність. Вірш “Бути знаменитим некрасиво” було написано в період останньої творчості визнаного майстра. Вірш передає сприйняття поетом ролі й суті свого буття на землі

Але ж дійсно, любов людини дуже скороминуща, непостійна, несправедлива й, найчастіше, піддається законам моди. Але поет піднесений над юрбою. Він прагне творити для людей, але не прислухається до їх захопленим вигукам

Мистецтво Пастернаку те саме що небожителі, що дарують людям блага, і не потребуючим нічого замість, а до слави він ставиться як до суєти мирської. Він радується своїй творчості. Воно є його стихією й способом існування. Поет живе наповненням миру красою, він просто не може не складати й не вилити душу у звуках. Теперішній художник виступає в ролі першопрохідника, за яким підуть багато з людей, не замислюючись по чиїх слідах вони йдуть, головне, що при цьому имлегко.

И тільки коли душу людини відкрита для людей, коли вона жива, народжується теперішній шедевр мистецтва. Якщо художник починає берегти себе, заощаджувати свої сили, то починає закінчуватися творчість, а майстерність, що залишилася, не буде приносити нових плодів

Особливу виразність мовлення, при невеликому обсязі слів, приносять фразеологізми “Не видать ні зги” і “Бути притчею на вустах у всіх”, які Борис Пастернак уживає встихотворении.

Прочитавши кілька чотиривіршів вірша Бориса Леонідовича, дозволяє глянути на творчість новим поглядом. Це не є способом добування грошей або роботою – це більше спосіб життя, від якого поет уже не може відмовитися, поки він живий