Героїчне минуле України у творчості Олександра Олеся (за поезією ‘Печенізька облога Києва»)

Героїчне минуле України у творчості Олександра Олеся

(за поезією “Печенізька облога Києва”)

Олександр Олесь надзвичайно захоплювався історією рідного краю, зокрема такими героїчними її сторінками, як боротьба з іноземними завойовниками часів Київської Русі.

У поезії “Печенізька облога Києва” автор достовірно змалював трагічне становище обложеної столиці міста Києва:

А у місті плач і стогін:

Ані вийти, ні ввійти,

Став людей косити голод,

Став в могили їх нести.

Описуючи облогу міста, Олександр Олесь використовує образи, що нагадують героїчні сказання того часу:

Наче хмари, бідний

Київ Печеніги облягли,

Загриміли всюди сурми,

Таборами загули.

Але ніхто з іноземних завойовників не зміг підкорити наш народ, бо любов до рідної землі була рушійною силою безлічі героїчних вчинків, надихала на подвиги. На захист Вітчизни піднімалися усі: від старого до малого. Одного з таких юних героїв автор зобразив у вірші “Печенізька облога Києва”:

Стали думати кияни,

Де їм лицаря знайти,

Щоб із міста на той берег

Сміло зважився пройти.

“Я піду!” – хлоп’я говорить.

Автор не називає імені героя, тому що так безстрашно міг вчинити кожен. На думку Олександра Олеся, це і є найбільша слава для людини – здійснити героїчний вчинок і, залишившись невідомою, здобути вдячність і вічну пам’ять нащадків.