Твір по картині Васнецова « Килим – Літак» – Васнецов Віктор

В. М.Васнецов любив черпати натхнення з російського фольклору. Однієї з перших картин, заснованої на народний сказаннях, є ” Килим – Літак”, написаний в 1880 році. Це полотно було створено за замовленням Сави Івановича Мамонтова, що підтримував починаючих талановитих людей

Картина повинна була висіти на стіні в кабінеті правління Донецької залізниці й символізувати стрімке становлення залізничного транспорту як швидкого й майже казкового засобу пересування

На картині зображений, що летить високо в піднебінні килим – літак. Його силует нагадує політ птаха: хребет вигнуть, а краю килима, як крила розправлені в сторони. На килимі коштує Іван, з жар – птицею укладеної в клітину летить він із тридев’ятого царства в рідні краї. Його завдання виконане й зі своїм видобутком він гордо дивиться вперед, удивляючись у далечіні росіянці землі

Летить килим – літак над степами й озерами, над лісами й горами, своїм потужним рухом розсікаючи повітря. Своїм стрімким польотом килим розполохав сов, що відлітають від нього, він дійсно летить із великою швидкістю, про це свідчить підлоги, що розвіваються по вітрі, і рукави одягу Івана

Автором відбитий той час у природі, коли день догоряє, уже видніється місяць, а вечірній туман лягає на степ. Картину висвітлює бліде сяйво місяця, а фігура Івана яскраво подсвечивает світло від жар – птиці

Не випадково в руках у героя зображена клітина з жар – птицею. Цей казковий персонаж символізує споконвічну мрію російського народу мати недосяжне немеркнуче світло й щастя

Васнецов дуже просто й реалистично зобразив казковий килим – літак, так само, як легко про нього оповідає сам народ у своїх казках. Така не фантастичність робить цей образ ще більш зрозуміл і переконливим, не залишається жодного сумніву, що десь все – таки він існує, цей килим – літак

Любов Васнецова до всього створеного російським народом, у тому числі його творчості робить його роботи простими, зрозумілими й близькими, що в теж час не позбавляє їх геніальності

Картина не сподобалася правлінню, і купив її згодом сам Мамонтів, однак VIII виставка передвижників високо оцінила це полотно, що принесло своєму авторові заслужену популярність і повагу