Повний зміст Маскарад Лермонтов М. Ю. 1/4

Драма в 4 – х діях, у стихахдействующие Лицаарбенин, Євгеній Олександрович.Ніна, дружина його.Князь Звездич.Баронеса Штраль.Казарін, Панас Павлович.Шприх, Адам Петрович.Маска.Чиновник.Гравці.Гості.Слуги й служниці.ДІЯ ПЕРВОЕСЦЕНА ПЕРВАЯВЫХОД Первыйигроки, князь Звездич, Казарін і Шприх. За столом метають банк і понтируют… Навкруги коштують.1 – й понтериван Ілліч, дозвольте мені поставити.Банкометизвольте.1 – й понтерсто рублів.Банкометидет.2 – й понтерну, добрий шлях.3 – й понтервам треба щастя поправити,А семпелями погано…4 – й понтернадо гнути.3 – й понтерпусти.2 – й понтерна всЈ?.. ні, жжется!4 – й понтерпослушай, милий друг, хто нынече не гнеться,Ні до чого той не доможеться.3 – й понтер(тихо першому)Дивися в усі очі.Князь Звездичва – Банк.2 – й понтерэй, князь,Гнів тільки псує кров, – грайте не гніваючись.Князьна цей раз залишіть хоч ради.Банкометубита.Князьчерт візьми.Банкометпозвольте одержати.2 – й понтер(глумливо)Я бачу, ви в запалі, готові всЈ спустити.Що коштують ваші еполети?Князі із честю їх дістав, – і вам їх не купити.2 – й понтер(крізь зуби, ідучи)Скромней би треба бытьс таким нещастям і у ваші лети.Князь, випивши склянку лимонаду, сідає до сторони й замислюється.Шприх(підходить із участю)Не потрібно ль грошей, князь… я негайно допоможу.Відсотки нісенітні… а чекати сто років можу.Князь холодно кланяється й відвертається. Шприх з невдоволенням іде.ВИХІД Второйарбенин та інші.Арбенин входить, кланяється, підходячи до столу, потім робить не які знаки й відходить із Каверіним,Арбенинну що, уже ти не мечеш?.. а, Казарін?Казаринсмотрю, брат, на інші.А ти, любезнейший, одружений, багатий, – став барини забув товаришів своїх!Арбенинда, я давно вуж не був з вами.Казаринделами зайнятий всі?Арбенинлюбовью… не деламиказаринс дружиною по балах.Арбениннет.Казариниграешь?Арбениннет… затих!Але тут є нові. Хто цей франтик?Казариншприх!Адам Петрович?.. Я вас познайомлю разом.Шприх підходить і кланяетсявот тут приятель мій, рекомендую вам,Арбенин.Шприхя вас знаю.Арбенинпомнится, що намвстречаться не траплялося.Шприхпо розповідям.І стільки я про вас чув того – цього,Що познайомитися давним – давно бажаю.Арбенинпро вас я не чув, до нещастя, нічого.Але багато чого від вас, звичайно, я довідаюся.Розкланюються знову. Шприх, скорчивши кислу міну, іде.Він мені не подобається… Видал я багато пик,А отакий не видумати навмисно;Посмішка злісна, ока… стеклярус точно,Глянути – не людина, – а із чортом не схожий.Казаринэх, братик мій – що вид зовнішній?Нехай буде хоч сам черт!.. так людина він потрібний,Лише адресуйся – позичить.Який він нації, сказати не знаю сміло:На всіх мовах говорить,Верней усього, що жид.З усіма він знайомий, скрізь йому є справа,Все пам’ятає, знає всі, у турботі ціле століття,Був біт не раз, з безбожником – безбожник,Зі святенником – езуит, меж нами – злий картяр,А с чесними людьми – пречесна людина.Коротше, ти його полюбиш, я впевнений.Арбенинпортрет гарний, – оригінал – те кепський!Ну, а геть той високий і у вусах,И нарум’янений вдобавок?Звичайно, житель модних крамниць,Ласкавець відставної й був у чужих краях?Звичайно, він герой не в делеи майстерно стріляє в мету?Казаринпочти… він з полку був вигнаний за дуэльили за те, що не був на дуелі.Боявся бути вбивцею – та й матьк тому ж строга, – потім, років через п’ять,Був викликаний він опятьи отут бився вуж справді.Арбенина цей маленький який?Розпатланий, з посмішкою відвертої,Із хрестом і табакеркою?..Казаринтрутов…ПРО, малий він неоцінений:Сім років він у Грузії служив,Иль посланий був з якимось генералом,З – за рогу когось там вистачив,П’ять років сидів він під началоми хрест на шию одержав.Арбенинда ви розбірливі на нові знайомства!Гравці(кричать)Казарін, Панас Павлович, сюди!Казариниду.(З удаваною участю.)Приклад жахливий віроломства!Ха, ха, ха, ха!1 – й понтерскорей.Казаринкакая там лихо?Жива розмова між гравцями, потім заспокоюються. Арбенин зауважує князя Звездича й підходить.Арбенинкнязь, як ви тут? ужель не в перший раз?Князь(невдоволено)Я т же саме хотів запитати у вас.Арбениня ваша відповідь предупрежду, мабуть:Я тут давно знаком; і часто тут, бувало,Дивився із хвилюванням німим,Як колесо вертілося щастя.Один був вознесенський, інший роздавлений їм,Я не заздрив, але й не знав участья:Видал я багато юнаків, надежди почуття повних, щасливих невеждв науці життя… полум’яних душою,Яких колись ціль була одна любов…Вони загинули швидко переді мною,И от мені призначене побачити це знову.Князь(з почуттям бере його за руку)Я програвся.Арбенинвижу. Що ж? палитис