Публий Вергілій Марон і його «Энеида» – Вергілій
Час правління імператора Октавиана Августа ознаменовано залученням до відродження могутності імперії Рима талантливейших письменників нового покоління, серед яких були лірик Гораций і епік Вергілій
Розбещеність верхівки суспільства, її жадібність, стомленість народу війною – усе мало потребу у високому рівні чеснот, які б стали еталоном для римлян. Цим естетичним ідеалом епохи є постійна монументальність, гармонійність і ясність у філософії й культурі
Твір Вергілія – «Буколіки» («Вівчарські пісні»), «Георгики» – були перейняті тонким відчуттям природи, оспівували шляхетну мирну роботу пастухів і хліборобів. Мудрий правитель Октавиан Август, щоб вселити в римлян дух історії, навіть під час своїх військових походів імператор не забуває про це, просить Вергілія надсилати частини поеми
Талановитий поет – патріот з ентузіазмом береться за роботу над «Энеидой», він вірить, що римляне перебувають під опікою богів, Рим завжди буде процвітати, він – вічне місто. Поема складається з 12 книг: перші 6 книг тематично близькі до «Одиссее», що випливають 6 – до «Илиаде» Гомера.
Добуток пронизує думка, пов’язана з майбутнім Рима, історія виникнення міста, її засновники говорять про історичну місію, призначеної йому долею й богами. Як і у творах Гомера, Вергілій подає 2 плани: життя богів і життя людей. Якщо ж герої Гомера іноді йдуть проти волі богів і навіть перемагають, то Еней Вергілія завжди виконує волю богів
В образі Енея втілені основні ідеали й доблесті епохи Октавина Августа: благочестя, любов до членів своєї родини, мужність, вірність своєму боргу. Після падіння Трої Еней був змушений покинути рідне місто. У дорозі кораблі героя відносить сильною бурою, що створила Юнона, до берегів Карфагена, де Еней гостює в цариці Дидоны. Розповівши про своє життя, про падіння Трої, воно звабив царицю й одночасно закохав всебя.
Поки розповідає він, та око не відводить від нього… У будинку порожньому сама на покинутому ложі сумує. Але за наказом Юпітера Еней повинен був залишити Дидону й плисти в Італію. Від горя цариця кінчає життя самогубством
Еней, спустившись у підземний мир, довідається від покійного батька Анхиза про свої майбутні подвиги
В Італії він містить союз із латинським народом і хоче одружитися з їхньою царівною Лавинией. Разом з тим проти цього виступає цар плем’я рутулов Турн. Еней б’ється зброєю, дарованою богом – ковалем Вулканом. На щиті зображена вся майбутня історія Рима. Зрештою Еней у двобої переміг Турна й одружився Славинией.
