Павло Тичина

(1891-1967)

Павло Тичина народився на Чернігівщині в родині священнослужителя. Зростання в релігійній сім’ї стало запорукою не тільки зразкового морального виховання, а й розвитку музичних здібностей. Уся родина Тичини мала хист до музики, а оскільки в ній було аж 13 дітей - то утворився сімейний хор.

Особливе відчуття кольорів і звуків, світла й ритму супроводжувало митця з ранніх років і втілилось у його творчості. Павло Тичина був одним із найосвіченіших письменників свого часу, його ерудиція охоплювала суміжні з літературою види мистецтва - музику й живопис. Він чудово грав на кларнеті, був управним диригентом. Мав хист уловлювати особливе, музичне звучання і в словах. Тому так легко давалося йому вивчення іноземних мов: він володів вільно п’ятнадцятьма мовами.

Про твори Тичини український літературознавець Леонід Новиченко писав: «Мальовничою, сповненою ніжної й чутливої душі постає в його віршах українська природа - така рідна й близька (луки, ниви, гаї, верби, тополі, озера й струмки, голуби й ластівки) і водночас наче побачена з іншої висоти...».

Поезія Павла Тичини ллється легко й мелодійно, як музика, вона сповнена незвичних кольорів та неповторних звуків. Поет бачив і відчував у навколишньому світі музику, ніби витворену із сонячних променів. А ви готові побачити музику в поезіях митця?

Олег Шупляк. Церква на горі. Художнє фото (2014)

* * *

Гаї шумлять -

Я слухаю.

Хмарки біжать -

Милуюся.

Милуюся-дивуюся,

Чого душі моїй

так весело.

Гей, дзвін гуде -

Іздалеку.

Думки пряде -

Над нивами.

Над нивами-приливами,

Купаючи мене,

мов ластівку.

Я йду, іду -

Зворушений.

Когось все жду -

Співаючи.

Співаючи-кохаючи

Під тихий шепіт трав

голублячий.

Щось мріє гай -

Над річкою.

Ген неба край -

Як золото.

Мов золото - поколото,

Горить-тремтить ріка,

як музика.

ПЕРЕВІРЯЄМО

1. Пейзаж - це опис

• А будівлі
• Б зовнішності
• В життя
• Г природи

2. Оберіть ілюстрацію, що завершує такі рядки: «Над нивами-приливами, купаючи мене, мов...»

АНАЛІЗУЄМО

3. Які картини природи ви уявляєте, читаючи поезію «Гаї шумлять...»?

4. Який настрій панує в душі ліричного героя? Чим він милується? Відповідь поясніть.

5. Знайдіть у вірші приклади метафори, порівняння, персоніфікації. Що передано за їх допомогою?

6. Чи доводилося вам на лоні природи відчувати щось подібне до того, що описує Павло Тичина?

7. Поезію Павла Тичини називають музикальною. Знайдіть у вірші «Гаї шумлять...» слова й образи, які, на вашу думку, допомагають передати звуки природи.

8. Робота в парах. Хтось із вас має знайти у вірші «Гаї шумлять» слухові образи, а хтось - зорові образи. Обміняйтесь одне з одним інформацією. Який з образів викликає у вас найбільше замилування?

9. Яке враження справляє на вас поезія «Гаї шумлять...»? Що в ній найбільше сподобалося?

МІРКУЄМО

10. Зверніть увагу на незвичайну побудову вірша «Гаї шумлять...». Чого досягнув автор, поділивши строфи на короткі рядки?

11. Що, на вашу думку, хотів передати Павло Тичина своїм твором?

12. Мистецька хвилинка. Роздивіться художнє фото Олега Шупляка «Церква на горі» і проаналізуйте, чи перегукуються образи, відтворені у вірші Павла Тичини «Гаї шумлять...», і краєвиди на світлині.

ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ

13. Виконайте завдання одного з варіантів.

Варіант А. Створіть у соціальних мережах музичний відеоролик до твору Павла Тичини «Гаї шумлять...». Доберіть мелодію, 5-6 слайдів (пейзажних картин, фотографій, малюнків) або зніміть власне відео. Текст твору можна озвучити чи написати на слайдах. Намагайтеся передати позитивний ліричний настрій.

Варіант Б. Підготуйтеся до виразного читання поезії «Гаї шумлять...» під музичний супровід. Мелодію доберіть самостійно або попросіть однокласника/однокласницю виконати її на музичному інструменті. Намагайтеся передати позитивний ліричний настрій.

Не бував ти у наших краях!

Не бував ти у наших краях!

Там же небо - блакитні простори...

Там степи, там могили, як гори.

А веснянії ночі в гаях!..

Ах, хіба ж ти, хіба ти це знаєш,

Коли сам весь тремтиш, весь смієшся, ридаєш,

Серце б’ється і б’ється в грудях...

Не бував ти у наших краях.

Не бував ти у наших краях,

Бо відтіль не таким би вернувся!

Чув про степ, що ген-ген простягнувся? -

Єсть там люди - й зросли у степах,

Що не люблять, не вміють ридати.

Що не можуть без пісні і нивки зорати!

Тебе ж завжди я бачу в сльозах... -

Не бував ти у наших краях.

Юрій Прядко. Весна (2019)

ПЕРЕВІРЯЄМО

1. У рядку «Там степи, там могили, як гори...» використано

• А епітет
• Б метафору
• В персоніфікацію
• Г порівняння

АНАЛІЗУЄМО

2. Про що йдеться у творі?

3. Які речення в тексті необхідно читати з окличною інтонацією? Що намагається передати автор цією інтонацією?

4. Який настрій у ліричного героя? Що викликає в нього найбільше захоплення?

5. Знайдіть і зачитайте рядки, у яких ідеться про пісню в житті українців. Пригадайте, у якому творі Тараса Шевченка є тематично співзвучні рядки.

6. Прочитайте поданий нижче текст. Знайдіть у ньому інформацію, яка суперечить тексту поезії «Не бував ти у наших краях!».

Ліричний герой вірша «Не бував ти у наших краях!» у захопленні від краси природи рідного краю. Він переконаний, що той, хто побуває в його краях, повернеться вже іншою людиною. Адже в цьому краї неймовірні блакитні простори та весняні ночі, а люди й дня не можуть прожити без пісні. І хоч ліричний герой постійно в сльозах, але він - справжній патріот своєї землі.

МІРКУЄМО

7. Чому можна стверджувати, що ліричний герой вірша «Не бував ти у наших краях!» є справжнім патріотом рідної землі?

8. Як ви вважаєте, чи впливає природа рідного краю на характер людини? Свою думку аргументуйте.

ВІРШОВАНА МОВА. ВИРАЗНЕ ЧИТАННЯ ПОЕЗІЇ

Поетичні тексти й художня проза мають важливу спільну ознаку - образність. Але, на відміну від прози, віршована мова - чітко організована, розмірена, що додає їй виразності та емоційності. З усіх видів мистецтва поезія найближча до музики, адже для них обох є характерним ритм - упорядковане повторення однакових чи подібних елементів. Віршовий ритм створюють чергуванням наголошених і ненаголошених складів, а також за допомогою пауз, рим, логічних наголосів.

Пауза - це коротка перерва в тексті, зупинка під час читання, що відмежовує одну фразу від іншої. Більші паузи робимо на місці розділових знаків, трохи менші - якщо потрібно виділити те чи те слово.

Рима - це співзвучність закінчень віршових рядків. Наприклад:

Не бував ти у наших краях!

Там же небо - блакитні простори...

Там степи, там могили, як гори.

А веснянії ночі в гаях!..

У цій строфі римуються перший і четвертий рядки, а також - другий і третій.

Тембр (звучність), темп (швидкість), сила голосу, дикція (чіткість вимови), інтонація формують мелодично оформлений словесний малюнок, наповнений різноманітними відтінками почуттів.

Уміння виразно читати віршований текст - це справжнє мистецтво, що має назву декламація.

ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ

9. Роздрукуйте текст вірша Павла Тичини «Не бував ти у наших краях!» або «Гаї шумлять...». Підготуйтеся до виразного читання одного з них. Позначте скісними рисками (/ або //) місця довгих і коротких пауз; підкресліть логічно наголошені слова; зазначте в окремих місцях особливості інтонації (розповідна, перелічувальна, спокійна, замилування тощо) і темп читання (швидкий чи уповільнений).

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Українська література 5 клас Авраменко 2022", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)