Войти
Закрыть

Словник літературознавчих термінів 5 клас Яценко, Пахаренко 2022 (частина 1)

5 Клас

Алегорія (грецьк. — інакомовлення) — перенесення характеристик одного явища на інше за якоюсь подібністю. Наприклад, образ лисиці є алегоричним зображенням хитрості, лева — сили, осла — упертості, голуба — вірності. Антитеза — зіставлення протилежних понять, персонажів або рис їх характерів. Віршована мова — різновид мови літературного твору, основними ознаками якого є рима і ритм, віршові розміри, посилена емоційність у вираженні думок і почуттів. Гіпербола — перебільшене змалювання сили або можливостей героїв літературного твору. Дійові особи (персонажі) — художні образи людей або тварин, чарівних істот, які діють у творі. Драма-казка — драматичний твір на тему народної або ж літературної казки. Драматичний твір — вид літературного твору, в якому дізнаємося про дійсність із розмов і дій персонажів. Драматичні твори призначені для постановки на сцені театру. Епітет — художнє означення, що емоційно або образно характеризує певне явище. Наприклад, «веселий сніжок», «усміхнене сонце», «радісна пісня», «розкішні небеса», «сонячні душі»....

Узагальнюємо вивчене 5 клас Яценко, Пахаренко 2022 (частина 1)

5 Клас

От і минуло перше півріччя твого вже підліткового п’ятого класу. За цей час ти відкрив/відкрила для себе цілий материк корисних, цікавих, іноді несподіваних, а то й дивовижних, знань про літературу, секрети мистецького слова, про світ у цілому Ти переконався/переконалася, що книжка відіграє особливу роль у житті людини: розповідає про невідоме, вчить мислити, спілкуватися, нарешті, допомагає цікаво проводити дозвілля. Книжка дивовижно змінювалась упродовж тисячоліть — від прадавніх кам’яних чи дерев’яних сторінок до теперішніх електронних інтерактивних. Також ти вже знаєш, що література є образним, творчим баченням світу. А ще ти успішно оволодіваєш наукою читання. Сподіваємося, що тебе зацікавили малі жанри фольклору — прислів’я, приказки, загадки. Адже в них відображено народну мудрість, яка вчить, як знайти вихід із найскладніших життєвих ситуацій. Треба лише запам’ятати їх, правильно розуміти значення....

Тетяна Майданович (1957) «Країна Українія», «Ο Україно! Божий білий цвіт!»

5 Клас

Більшість слів мають пряме і переносне значення. Щоб їх розрізнити, треба передовсім уявити зображену картину. Добра порада тобі: уявляючи, заплющ очі, перенесись на мить у змальовуваний світ. Якщо описане явище реальне і можливе в дійсності, то значення слова пряме. А якщо значення чи назва перенесені з одного явища на інше, то — переносне. Поміркуй! • Прочитай словосполучення: море сміху, темне море, море подарунків, море людей, вечірнє море, радісне море, море книжок, глибоке море, море задрімало. У яких із них слово море використано в прямому значенні, а в яких — у переносному? • Ще раз уважно прочитай поезії Т. Майданович та назви слова, що вживаються в переносному значенні. Подумай, як вони впливають на читача/читачку, зокрема, на тебе....

Галина Кирпа (1950) «Мова моя»

5 Клас

Найчастіше порівняння вживають зі сполучниками як, наче, неначе, мов, немов, ніби. Але іноді трапляються порівняння без сполучників (в орудному відмінку). Як-от «ліхтарі сонцями позвисали над вулицею». Щоб перевірити, чи справді це порівняння, треба подумки перетворити його на сполучникове. Якщо зміст образу не зміниться, то це й є порівняння. Наприклад, «ліхтарі, мов сонця, позвисали над вулицею». Поміркуй! • Які емоції викликала в тебе поезія Г. Кирпи «Мова моя»? • Підготуйся до виразного читання вірша вголос: зверни увагу на інтонацію першої та другої частин. Чим вони відрізняються? З якою метою змінено інтонацію твору? • Простеж, за допомогою яких слів і висловів авторка створює поетичний образ нашої мови. Розглянь картину О. Кішкурно «Дівчина у віночку». Чи може ця картина бути ілюстрацією до вірша? Свою думку обґрунтуй....

Адам Міцкевич (1798-1855) «Акерманські степи»

5 Клас

Аккерман — колишня назва міста на Одещині, що нині має назву Білгород-Дністровський. Ти вже знаєш слова Т. Шевченка, що звучать як настанова:«І чужому научайтесь. Й свого не цурайтесь». Тож український поет високо цінував дух патріотизму, любов до свободи, а також нескореність духу. Так само, й Адам Міцкевич — геній польської літератури, вірш якого ти щойно прочитав/прочитала, високо цінував дух патріотизму, любов до свободи. Українського та польського поетів поєднувала творчість, а зокрема й ненависть до московського царату. Український письменник І. Франко, творчість якого тобі вже добре відома, стверджував: «Адам Міцкевич, без сумніву, — найбільший поет польської нації і один з найгеніальніших людей, яких видало людство». А. Міцкевича вважають національним героєм Польщі, адже він займався не лише літературою, а й активно переймався долею своєї країни, був діяльним учасником національно-визвольного руху, оскільки Польща на той час перебувала під владою Російської імперії. За участь у політичних спілках поета було ув’язнено, а згодом відправлено на заслання до Росії, де він провів 4,5 роки свого життя. На цей час припадає і його подорож до Криму. Море та гори, дивовижний світ рослин і тварин, історичне минуле вразили поета. Під впливом побаченого Міцкевич написав збірку «Кримські сонети», до якої увійшов сонет «Акерманські степи»....

Богдан Лепкий (1872-1941) «Шевченкова верба»

5 Клас

Богдан Лепкий (1872-1941) народився на Тернопільщині. У ті часи загребущі сусідні імперії розділили нашу Батьківщину Східну її частину захопила Російська імперія, західну — Австро-Угорська. Проте, хоч і роз’єднані кордонами, українці свято берегли єдність, спільну рідну мову та традиції. Літературна мова XIX ст. — початку XX ст. на західноукраїнських землях мала багато особливостей, відмінностей від східноукраїнської. Зокрема інакше наголошувалися слова. Ці особливості можна помітити у вірші «Шевченкова верба». Зверни увагу на їх значення: Описана у вірші історія справжня. 1850 року під час заслання Шевченка покарали за непокору, за порушення заборони писати й малювати. Його відправили на Мангишлак (півострів у Казахстані), де безлюдний кам’янистий степ і дуже суворий клімат. Прямуючи до нового місця служби — Новопетровського укріплення (нині м. Форт-Шевченко, Казахстан) — поет випадково побачив на дорозі маленьку вербову гілочку. Вона нагадала йому Батьківщину, рідне село, адже біля воріт батьківського двору також росла розлога верба....

Тарас Шевченко (1814-1861) «Учітесь, читайте...», «Зоре моя вечірняя...»

5 Клас

Для кожної людини в світі рідний край — наймиліший. А за що ти любиш рідну вулицю, своє село чи місто, Україну? Напевно, немає жодного письменника або письменниці, які б не змалювали у своїх творах Батьківщину, її людей, природу, які б не захоплювалися нею, не турбувалися про неї. Адже рідна земля дорога серцю — як рідна мати. У цьому розділі ти більше довідаєшся про життя і творчість найвидатнішого українця — Тараса Шевченка. Прочитаєш поезію Богдана Лепкого та Адама Міцкевича про Україну, а також ознайомишся з творами сучасної поезії, у яких оспіваний український край. Ти почнеш відкривати для себе найголовніші секрети поетичного мистецтва. Ти вже знаєш, що ставлення народу до рідної землі засвідчують прислів’я. Пригадай відомі тобі прислів’я, вислови про Батьківщину. Прочитай, прокоментуй та запам’ятай ось такі:...

Сергій Плачинда (1928-2013) «Богатирська застава»

5 Клас

Він стояв коло бійниці й замислено споглядав табір печенігів. Із глибокої задуми його вивів близький лункий стукіт. Аж іскри сипонули у вічі. Відсахнувшись, розгледівся. Прямо біля голови тремтіло охвістя стріли, яка щойно застрягла в просмоленій колоді біля краєчка бійниці. На два-три пальці одесную — і... стріла розтрощила б його, Будимирову, стару голову. Поруч бренькнула тятива, і Будимир, остаточно отямившись від гірких дум своїх, побачив унизу перед стіною молодого печенізького лучника в сідлі. Це ж він цілив у сиву голову Будимира. А тепер сам хилиться з сідла, бо стріла стримить із його плеча. — Ось так тобі! — помахав обрубком своєї десниці Будимир, угадуючи чуттям старого воїна, що рана у печеніжина не смертельна, та й ген до нього вже біжать на підмогу одноплемінники з табору. — А Чур береже тебе, ладо, пролунав поруч молодий голос. Будимир повернув голову і побачив біля сусідньої бійниці лучника, який поранив ординця. — Спасибі, сину, — кивнув Будимир і, зіпершись куксою об край бійниці, знову повів оком по табору печенігів. — Будь обережний, ладо, — почувся той же молодий голос....

Олександр Олесь (1878-1944) «Микита Кожум’яка»

5 Клас

Ти вже вмієш визначати ознаки літературної казки. Доведи, що «Микита Кожум’яка» Олександра Олеся — літературна казка. Чим вона відрізняється від інших казок, прочитаних тобою в п’ятому класі? Визнач спільне й відмінне в них. Порівняння виконай письмово у вигляді діаграми Венна. Якщо потрібно, то звернися за допомогою до вчителя/вчительки. Мовна скарбничка Знайди в тексті казки «Микита Кожум’яка» питальні та окличні речення. Зверни увагу на їхню побудову, розділові знаки та слова, що вказують на емоції мовців. Склади «Словничок емоцій» за прочитаною казкою. Підготуйся до виразного читання казки в особах. Урахуй складений тобою «Словничок емоцій» для передачі настрою, характерів героїв/героїнь. Літературознавчий клуб Олександр Олесь (справжнє ім’я — Олександр Кандиба) (1878-1944) — український поет, драматург, перекладач, автор творів для дорослих і дітей. Народився на Сумщині. Своїм палким художнім словом обстоював незалежність України, тому після захоплення Батьківщини більшовиками мусив емігрувати. Дожив віку в Чехії....

Народні перекази. Козацька сторожа в степу

5 Клас

Щоб устерегтись од набігів, запорожці посилали в степи у розвідку козаків, чоловік по п’ятнадцять-двадцять. Опріч цього, були побудовані редути. Де гори — верст на десять один од одного, де рівно — на двадцять і тридцять. У кожному редуті був курінь на п’ятдесят козаків, з сіньми, а через сіни — комора, де складалися козацькі припаси. Ці курені були побудовані з доброго лісу і вкриті очеретом, а деякі землею, і навколо обгороджені плотом, зі стайнею для коней. У таких редутах стояло по п’ятдесят вартових козаків. Щороку вони змінювалися. Ці козаки висилали від себе в степи пікети й розвідки. Так пильнували край од нападів ординців. Поміркуй! • Які твори про добу козацтва тобі вже відомі? • Що ти знаєш із уроків історії про роль козаків у розвитку української держави? Біля кожного редута стояли фігури, цебто маяки, дуже хитромудро збудовані, на випадок несподіваного набігу, щоб разом оповістить увесь край. Кожну фігуру будували з двадцятьох смоляних бочок ось як: в основу ставили по шість бочок сторч і міцно з’єднували, обв’язуючи смоляним канатом, щоб усередині було порожнє місце, ніби казан. Далі ставили на них п’ять бочок, а там — чотири, а останні дві — одна на одну. Сама верхня була найменша і без дна, тільки всередині вставлений залізний прут, до котрого прив’язували довгий мотузок....
Вперед
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 229
Назад

Навігація