Дівчина з легенди

Є прадавні скарби, що намертво лежать у землі, і є живі скарби, що йдуть по землі, ідуть від покоління до покоління, огортаючи глибинним чаром людську душу. До таких скарбів належить і народна лірична пісня.

Погортайте сторінки сивих віків, вчитайтеся в прості і хвилюючі слова пісень, віднайдіть золоті ключі мелодій — і вам відкриється багато поетичних таємниць, ви почуєте голоси творців, імена яких розгубила історія, та так розгубила, що вже навряд чи знайдемо багатьох сіячів, чия поетична нива, ставши народною, квітує й сьогодні по нашій землі.

І тільки інколи, крізь тумани часу, окреслиться схожа на легенду постать творця. До таких легендарних постатей і належить народна поетеса Маруся Чурай.

Судячи з пісень, які їй приписують, ця дівчина була народжена для любові, але не знала її радощів і всі свої надії, все своє любляче серце по краплині сточила в неперевершені рядки, що й зараз бентежно озиваються в наших серцях і вражають нас глибиною і щирістю висловленого в них почуття, довершеністю форми, чарівністю мелодій:

Ішов милий горонькою,

мила — під горою,

зацвів милий роженькою,

мила — калиною.

Три віки ходять пісні, що їх приписують Марусі Чурай, по нашій землі, три віки любові вже подаровано людям. А попереду — вічність, бо велика любов і велика творчість — невмирущі.

За Михайлом Стельмахом

Із уст в уста передавав народ пісні, які, начебто, склала Маруся Чурай. Маруся народилася в Полтаві 1625 року. Померла в Полтаві 1653-го від туберкульозу. У своїх піснях вона оспівала своє ставлення до Гриця — її нерозділеного кохання. Серед пісень найбільшої популярності набули «Грицю, Грицю, до роботи», «Ой не ходи, Грицю», «Засвіт встали козаченьки» та інші.

• Що оспівувала у своїх піснях Маруся Чурай?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Українська література 8 клас Кравець 2020 (F70)", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)