Тарас Шевченко

(1814—1861)

Тарас Григорович Шевченко народився 9 березня 1814 р. в с. Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (нині Черкаська область) у кріпацькій родині. Про дитинство знаного у світі поета й художника ви дізналися в попередніх класах, тож тепер поведемо розмову про доросле життя митця.

У сімнадцятирічному віці Т. Шевченко прибув до м. Петербурга разом із челяддю пана Енгельгардта. Вирішивши мати кваліфікованого майстра та зваживши на невідступні Тарасові прохання, поміщик дозволив йому вчитися малювати. Учителем юнака був Василь Ширяєв, відомий майстер декоративних розписів.

У його майстерні Тарас пройшов певну малярську підготовку, брав участь у виконанні живописних робіт в урядових будинках, виготовленні декорацій для петербурзьких театрів. У вільний від роботи час і білими ночами юний художник у Літньому саду змальовував статуї. Вирішальне значення для нього мала зустріч із земляком — художником Іваном Сошенком, який увів Т. Шевченка в коло найвідоміших діячів української та російської культур, познайомив з Євгеном Гребінкою, Карлом Брюлловим, Олексієм Венеціановим і Василем Жуковським. Помітивши великий талант Тараса, вони вирішили викупити його з кріпацтва й дати змогу здобути класичну освіту.

Літній сад у Петербурзі. Сучасне фото

Марно К. Брюллов і О. Венеціанов намагалися переконати пана Енгельгардта відпустити на волю талановитого кріпака: поміщик зажадав від них нечувану на той час суму — 2500 карбованців. Щоб дістати такі гроші, К. Брюллов написав портрет поета В. Жуковського, який служив при царському дворі. Картину розіграли в лотерею, і бажану суму грошей було зібрано. 22 квітня 1838 р. Енгельгардт усе ж таки підписав відпускну, а 25 квітня на квартирі К. Брюллова в Академії мистецтв В. Жуковський вручив її Т. Шевченку. Ось як І. Сошенко описує цей день: «Нараз до кімнати моєї через вікно плигає Тарас, мало мене не звалив з ніг, кидається мені на шию й гукає: "Воля! Воля!” — "Чи не здурів ти, кажу, Тарасе?” А він усе своє — підстрибує й гукає: "Воля! Воля!”»

К. Брюллов. Портрет В. Жуковського. 1838 р.

Тарас Шевченко став вільною людиною. Юнака зарахували до Академії мистецтв. Розпочався новий етап у його житті. У листі до брата Микити Тарас так пише про відчуття свободи: «Так от, бач, живу, учусь, нікому не кланяюсь і нікого не боюсь, окрім Бога, — велике щастя бути вільним чоловіком, робиш, що хочеш, ніхто тебе не спинить».

Навчання в Академії мистецтв, вивчення французької мови, відвідування музеїв і театрів, знайомство з відомими митцями — усе це формувало світогляд Т. Шевченка, сприяло зростанню його як митця.

Проте Тарасові боліло серце за рідний край, братів і сестер. Про це, зокрема, свідчать уривки з цитованого вище його листа до брата Микити: «...як тільки отримаєш мого листа, зараз до мене напиши, щоб я знав... Нехай же я хоч через папір почую рідне слово, нехай хоч раз поплачу веселими сльозами, бо мені тут так стало скучно, що я всяку ніч тільки й бачу вві сні тебе, Кирилівку, та рідню, та бур’яни; весело стане, прокинусь, заплачу».

Закінчивши Академію мистецтв, поет 1846 р. повернувся в Україну, улаштувався на роботу в Київській археологічній комісії, почав змальовувати й описувати історичні пам’ятки. У Києві познайомився з викладачем історії Київського університету М. Костомаровим. Він загітував Т. Шевченка ввійти до Кирило-Мефодіївського братства, яке, діючи таємно, поширювало ідеї ліквідації кріпацтва, єднання слов’янських народів на засадах рівності й братерства. Саме ці погляди поділяв Т. Шевченко, за них же й постраждав.

Петербурзька академія мистецтв. Сучасне фото

5 квітня 1847 р. поета було заарештовано й відправлено до Петербурга. Його звинувачували не лише за участь у братстві, а передусім за написання революційних творів. В очікуванні вироку поет провів у казематі1 два місяці. Тут він написав більшість віршів, які ввійшли до циклу «В казематі» (один із них — «Садок вишневий коло хати...» — ви вивчали в 5 класі). Деякі твори циклу подано в цьому підручнику, прочитавши їх, ви дізнаєтеся, про що думав і що відчував митець у цей тяжкий для нього час.

1 Каземат — у дореволюційній Росії — одиночна камера для ув’язнення у фортеці.

Т. Шевченко. Автопортрет. 1840 р.

З-поміж учасників Кирило-Мефодіївського братства найтяжче було покарано Т. Шевченка: «за створення підбурливих і найвищою мірою зухвалих віршів» він був засланий до Оренбурзького окремого корпусу рядовим солдатом. Імператор Микола І власноруч зробив помітку на вироку: «Під найсуворіший нагляд із забороною писати й малювати».

У засланні поет провів 10 років. Перші три роки перебував в Орській фортеці, Оренбурзі й на Аралі в складі Аральської описової експедиції. Тут були люди, які його підтримували й намагалися полегшити умови заслання. У цей період Т. Шевченко написав низку віршів і поем, виконав майже двісті малярських робіт. На жаль, і така «воля» тривала недовго. За доносом прапорщика про те, що поет порушує царський наказ, Т. Шевченка заарештували й перевели на службу в Новопетровське укріплення. Прихильники попередили його про арешт заздалегідь, тому він устиг передати друзям деякі твори, а листи, які одержував від рідних і товаришів, спалив.

Умови в Новопетровському укріпленні були жахливими: навколо пустеля, пісок і солона вода, до найближчого культурного центру тисячі кілометрів, клімат такий шкідливий, що солдатів тут змінювали через два роки. Його ж протримали в цій глухомані майже сім років. На муштру він мусив ходити навіть хворим. За цей час Т. Шевченко не написав жодного вірша.

Т. Шевченко. Новопетровське укріплення. 1856-1857 рр.

1857 р. поета було звільнено. Останні роки життя він провів у Петербурзі. 1860 р. Рада Академії мистецтв присвоїла Т. Шевченку звання академіка-гравера.

10 березня 1861 р. народний поет помер.

ДУМИ МОЇ, ДУМИ МОЇ...

У Т. Шевченка є два вірші, що починаються словами: «Думи мої, думи мої...» Один із них відкриває першу поетову збірку «Кобзар», яка побачила світ 1840 р., а другий — невільницьку поезію. Пропонуємо вашій увазі саме другий вірш, написаний у 1847 р., як ви здогадалися, у засланні.

Що хвилювало митця на чужині? На великій відстані від рідної землі в неволі Т. Шевченко по-особливому сумує за своїм краєм (мотив любові до Батьківщини). Згадування киргизів убогих, голих, але ще вільних (у той час киргизами іноді називали казахів) переносить читача в казахські степи — місце заслання поета. Ліричний герой вірша звертається до образу дум, порівнюючи їх із сизокрилими голуб’ятами, просить, щоб вони прилетіли до нього із-за Дніпра широкого в степ погуляти. Тобто для митця думи — це не лише поштовх для творчості, а й сама творчість. Отже, провідний мотив вірша «Думи мої, думи мої...» — творчість як єдина втіха на засланні.

* * *

Думи мої, думи мої,

Ви мої єдині,

Не кидайте хоч ви мене

При лихій годині.

Прилітайте, сизокрилі

Мої голуб’ята,

Із-за Дніпра широкого

У степ погуляти

З киргизами убогими.

Вони вже убогі,

Уже голі... Та на волі

Ще моляться Богу.

Прилітайте ж, мої любі,

Тихими речами

Привітаю вас, як діток,

І заплачу з вами.

М. Стратілат. Гравюра. 2012 р.

1. 1838 року

• А уперше вийшов друком «Кобзар»
• Б викуплено поета з кріпацтва
• В народився Тарас Шевченко
• Г відправлено поета в заслання

2. Гроші для викупу Т. Шевченка з кріпацтва було виручено з продажу портрета, на якому був зображений

• А Іван Сошенко
• Б Карл Брюллов
• В Олексій Венеціанов
• Г Василь Жуковський

3. Прочитайте уривок із вірша «Думи мої, думи мої...».

Прилітайте, сизокрилі

Мої голуб’ята,

Із-за Дніпра широкого

У степ погуляти...

У цих рядках наявний художній засіб

• А гіпербола
• Б анафора
• В архаїзм
• Г епітет

4. Розкажіть історію викупу Т. Шевченка з кріпацтва.

5. За що поета було заарештовано? Яким був вирок?

6. Яким настроєм сповнений вірш «Думи мої, думи мої...»? Чому?

7. Які мотиви наявні в цьому вірші?

8. Навіщо автор використав три крапки в середині поезії?

9. Розкрийте символічне значення образів степу, вітру й Дніпра.

10. Як ви вважаєте, чому ліричний герой називає свої думи дітками?

11. Розгляньте репродукцію картини Т. Шевченка «Новопетровське укріплення» (с. 34) і скажіть, чи можна її використати як ілюстрацію до вірша «Думи мої, думи мої...».

12. Навчіться виразно читати вірш Т. Шевченка «Думи мої, думи мої...».

• 1. Випишіть епітети й порівняння з вірша Т. Шевченка «Думи мої, думи мої...».
• 2. Підготуйте мультимедійну презентацію з малярськими роботами Т. Шевченка періоду заслання (за бажанням).

ЦИКЛ «В КАЗЕМАТІ»

Цикл «В казематі» Т. Шевченко написав навесні 1847 р., очікуючи в камері вироку за написання революційних творів. Але спочатку з’ясуймо, що таке цикл у літературі. Художній (літературний) цикл — це сукупність художніх творів одного жанру, які об’єднуються задумом автора в естетичну цілість. Послідовність творів, які включають до циклу, визначається мінливістю настрою ліричного героя.

Усього до циклу «В казематі» входить тринадцять віршів. З поезіями «Мені однаково, чи буду...» та «Ой три шляхи широкії...» ви сьогодні ознайомитеся. Усі вірші цього циклу різні за настроєм, мотивами, ритмікою, проте їх об’єднує задум автора. Який саме? Прочитавши ці два твори й пригадавши «Садок вишневий коло хати...», спробуйте визначити авторський задум, який їх об’єднує.

* * *

Мені однаково, чи буду

Я жить в Україні, чи ні.

Чи хто згадає, чи забуде

Мене в снігу на чужині —

Однаковісінько мені.

В неволі виріс між чужими

І, неоплаканий своїми,

В неволі, плачучи, умру.

І все з собою заберу,

Малого сліду не покину

На нашій славній Україні,

На нашій — не своїй землі.

І не пом’яне батько з сином,

Не скаже синові: — Молись,

Молися, сину, за Вкраїну

Його замучили колись. —

Мені однаково, чи буде

Той син молитися, чи ні...

Та не однаково мені,

Як Україну злії люде

Присплять, лукаві, і в огні

Її, окраденую, збудять...

Ох, не однаково мені.

До речі...

Жанр поезії, у якому автор висловлює свої роздуми над проблемами життя і смерті, сенсу людського буття тощо, називається медитацією. Вірш Т. Шевченка «Мені однаково, чи буду...» є зразком медитації.

* * *

Ой три шляхи широкії

Докупи зійшлися.

На чужину з України

Брати розійшлися.

Покинули стару матір.

Той жінку покинув,

А той сестру. А найменший —

Молоду дівчину.

Посадила стара мати

Три ясени в полі.

А невістка посадила

Високу тополю.

Три явори посадила

Сестра при долині...

С. Караффа-Корбут. «Покинули стару матір». 1963-1964 рр.

А дівчина заручена —

Червону калину.

Не прийнялись три ясени,

Тополя всихала,

Повсихали три явори,

Калина зов’яла.

Не вертаються три брати.

Плаче стара мати,

Плаче жінка з діточками

В нетопленій хаті.

Сестра плаче, йде шукати

Братів на чужину...

А дівчину заручену

Кладуть в домовину.

Не вертаються три брати,

По світу блукають,

А три шляхи широкії

Терном заростають.

До речі...

Здавна в Україні різні дерева сприймаються як символи, вони оспівані у творах усної народної творчості. А в баладах часто використовують метаморфозу — перетворення дівчини чи парубка на тополю, калину, явір чи дуб.

Ясен — символ чоловічої чистоти, скромності й пісенної душі. Перебування під його кроною допомагає позбутися душевного тягаря, що виник через буденні негаразди й життєві прикрощі.

Тополя — символ дівочої краси, а також жіночого й дівочого суму, їхньої самотності. Уважають, що це дерево здатне забирати з людей негативну енергію й очищати повітря від злих духів.

Явір — символ козацької сили, парубоцького здоров’я та вроди, єдності чоловічої краси й сили. Також це дерево символізує пам’ять, смуток і горе.

Калина — символ зрілості дівчини, українського роду, духовної нескореності та світлої пам’яті.

Терен — символ важких життєвих доріг, страждань і мук. Уважається, що він має магічну силу: проколотий терновим кілком упир, чи вурдалака, чи якийсь інший представник нечисті втрачає свою здатність чинити зло.

Теорія літератури

Види й жанри лірики

Твори художньої літератури поділяють на три роди: епос, лірику й драму.

Слово лірика запозичене з грецької мови. Воно походить від назви струнного музичного інструмента — ліри. Під акомпанемент ліри в Стародавній Греції виконували пісні.

Ліричними називають твори, у яких відображено внутрішній світ людини через передавання почуттів, думок, переживань у певних обставинах, під впливом певних подій.

У ліричних творах з особливою виразністю виявляється емоційне ставлення ліричного героя до зображуваного.

Якщо в епічних і драматичних творах письменник відображає зовнішні обставини життєвих ситуацій людини, детально розкриває її характер, то в ліричних об’єктом зображення є внутрішній світ людини, її думки, переживання тощо.

Ліричні твори пишуть переважно віршованою мовою. їх поділяють на чотири основні види:

• громадянська лірика — твори, у яких думки й переживання викликані суспільно-політичними подіями («Заповіт»);
• філософська лірика — твори, у яких передано думки й почуття, викликані складними проблемами буття: життя і смерті, розвитку суспільства, природи та ін. («Мені однаково, чи буду...», «Ой три шляхи широкії...»);
• пейзажна лірика — твори, у яких настрій ліричного героя суголосний із природою, переживання й відчуття виникають від споглядання природи («За сонцем хмаронька пливе...»);
• особиста (інтимна) лірика — твори, у яких настрій ліричного героя викликаний особистими переживаннями, спогадами про рідний край («Думи мої, думи мої...»). Також у творах інтимної лірики настрій ліричного героя зумовлюється гамою душевних відчуттів, поривань, що виникають від високого й тонкого почуття — почуття кохання.

Значна частина художніх творів поєднує різні види лірики. Скажімо, вірш Т. Шевченка «Садок вишневий коло хати...» належить до пейзажної лірики, проте цьому твору властиві й елементи громадянської лірики, оскільки в ньому йдеться не лише про ідилічний1 вечір, а й про родину як одну з основ гармонії світу. Вірш «Мені однаково, чи буду...» належить як до громадянської лірики (уболівання за долю поневоленої України), так і до філософської (роздуми над проблемами буття).

1 Ідилічний — близький до природи: мирний, безтурботний.

1. Високу тополю («Ой три шляхи широкії...») посадила

• А мати
• Б сестра
• В дівчина
• Г невістка

2. Установіть відповідність.

3. Установіть відповідність.

4. Що таке художній цикл? Які вірші, що ввійшли до циклу «В казематі», ви знаєте?

5. Який, на вашу думку, авторський задум поєднує вірші циклу «В казематі»?

6. Чим лірика як літературний рід відрізняється від епосу й драми? Які ви знаєте види лірики?

7. Які види лірики поєднано в кожному з трьох віршів Т. Шевченка, прочитаних на уроках української літератури у 8 класі?

8. Опрацюйте матеріал рубрики «До речі...» про медитацію. Доведіть на конкретних прикладах з тексту, що вірш «Мені однаково, чи буду...» — медитація.

9. Як ви розумієте поєднання протилежних за значенням слів (оксиморон) у вірші «Мені однаково, чи буду...» — на нашій — не своїй землі?

10. Який провідний мотив вірша «Ой три шляхи широкії...»? Яким має бути характер мелодії до цього твору?

11. Доведіть, що вірш «Ой три шляхи широкії...» має фольклорну основу (образи, символи, епітети, мотиви). Скористайтеся матеріалом рубрики «До речі...» про дерева-символи.

12. Проведіть мовне дослідження вірша «Мені однаково, чи буду...»: з’ясуйте, які три слова найчастіше повторюються в цьому творі, і поміркуйте, як вони перегукуються з його мотивами.

• 1. Вивчіть напам’ять вірш «Мені однаково, чи буду...».
• 2. Перегляньте в You Tube третю частину фільму Ю. Макарова «Мій Шевченко» й підготуйте коротку розповідь про найцікавіші моменти (за бажанням).

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Українська література 8 клас Авраменко", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)