Войти
Закрыть

«Дві книжечки вкупі зв’язані»

9 Клас

Іван Величковський - поет надзвичайний. Саме поет, а не віршописець. Бо наділила його природа іскрою художнього таланту - здатністю пильно вдивлятися у світ, гостро й парадоксально осмислювати його, виливати свої думки в місткі асоціації, колоритні образи, влучні дотепи. Віртуозно володіючи словом і віршем, він полюбляв експериментувати, шукати та розробляти нові й незвичні літературні форми. Це була типова людина епохи бароко - ренесансна життєрадісність і життєлюбність поєднувалися в ньому з глибокою, щирою релігійністю, а це живило потужною енергією його творчість - така одностайна думка дослідників його поезії. Цікавий він ще й тим, що не займав високих посад, не мав поважних титулів і, бувши освіченою людиною, лишався все життя рядовим орачем рідної культурної ниви. Точна дата народження Величковського невідома, дослідники припускають, що народився він на Ніжинщині близько 1651 року. Загалом відомостей про його життя небагато, але маємо знати: навчався в Києво-Могилянській академії, працював у Чернігівській друкарні, належав до культурно-освітнього осередку, створеного Лазарем Барановичем. У Чернігові мешкали його рідні брати - чернець Віктор і намісник Свято-Микільського монастиря Лаврентій. Тут Величковський і одружився, став священиком. У середині 1680-х років переїхав до Полтави, де зайняв посаду пресвітера соборної Успенської церкви. Згодом намісником цієї церкви довгі роки був його син. Помер Іван Величковський у вересні 1701 року. Творчість Івана Величковського є одним з найяскравіших зразків українського бароко. Доробок цього непересічного автора - панегірик на честь Лазаря Барановича, «Вірші про Дедала», складені на честь Івана Самойловича та подаровані гетьманові в Полтаві 1687 року. Цей факт, до речі, відомий нам з літопису Самійла Величка, а сам автор літопису, оцінюючи літературну спадщину поета, назвав Величковського «мужем, наділеним мудрістю й божою благодаттю»! Найвидатнішими стали дві рукописні збірки «Зеґар1 з полузеґарком» і «Млеко». Окрім того, зберігся великий рукописний збірник, куди автор записував як панегірики релігійного характеру, так і ліричні твори, епіграми, переклади тощо. Свої збірки «Зеґар з полузеґарком» та «Млеко» Іван Величковський подарував київському митрополитові Варлааму Ясинському....
0 Переглянути

«Сад поетичний»

9 Клас

На другу половину XVII століття припав розквіт не лише прози, а й віршованої літератури. Провідну роль тут відігравала Києво-Могилянська академія. В академії читали унікальні курси поетики й риторики справжні світочі науки, письменники, громадські, культурні, релігійні діячі: Лазар Баранович, Іоаникій Галятовський, Феофан Прокопович, Митрофан Довгалевський та багато інших. їхні наукові праці, лекції стали основою викладання поетичного мистецтва в академії, зокрема це «Настанови в поетичному мистецтві» Григорія Кониського, «Сад поетичний» Митрофана Довгалевського та «Про поетичне мистецтво» Феофана Прокоповича. ПАМ’ЯТАЙМО! У тогочасних трактатах виділяли такі роди і види поезії: епічна, драматична (трагедії, комедії та трагікомедії), сатирична, буколічна (поезія пастухів), елегійна (скорботна), епістолярна, лірична, епіграматична, курйозна і фігурна (вірші у формі «раків», хрестів, зірок, лабіринтів, акровірші), емблематична, віршові загадки та пародії. Спробуймо з’ясувати особливості курйозної поезії, найталановитішим представником якої є Іван Величковський....
0 Переглянути

Історично-мемуарна проза

9 Клас

Безумовно, саме історична література була джерелом інформації про життя нашої країни того часу. Насамперед це літописи - унікальний жанр, який творили на основі історичних хронік, документів, мемуарів (спогадів очевидців), народних переказів і легенд, житій святих, власних спостережень і роздумів. Зразками козацького літописання є літописи Самовидця, Григорія Граб’янки, Самійла Величка. Це масштабні історичні полотна, які найповніше висвітлюють події Національно-визвольної війни українського народу 1648-1654 років і загалом життя України цього періоду. ПАМ’ЯТАЙМО! Козацькі літописи - історико-літературні твори кінця XVII-XVIII століття, що мають мемуарний характер, зображують історичні події в Україні. Основна частина цих творів присвячена аналізу Національно-визвольної боротьби під проводом Богдана Хмельницького та доби Руїни....
0 Переглянути

Українська вертепна драма

9 Клас

У другій половині XVII - на початку XVIII століття в деяких народів Європи набув поширення народний ляльковий театр (польська шопка, французький креш, білоруська батлейка). Український різновид цього театру отримав назву вертеп (від старослов’янського слова «печера»), збагативши це мистецтво своїми особливими, властивими лише йому національними рисами. Вистави вертепу відбувалися у спеціальних двоярусних ящиках, що слугували сценою. Всередині ящиків на паличках або дротиках «рухалися» ляльки, які виготовлялися з дерева або тканини. Приводив ляльки в дію вертепник. Таким ведучим міг бути будь-хто: мандрівний дяк, чепець, селянин, бурсак, скоморох, або мандрівні народні виконавці. Часом вертепник мав помічників. За можливості, вистави доповнювалися хоровим або музичним супроводом. Чи так ви уявляли собі вертепні ляльки? Чому саме? Свою думку аргументуйте. Вертепні вистави складалися з двох частин - релігійної різдвяної драми і світської сатирично-побутової інтермедії. Перша частина вертепу, так звана свята, демонструвалася завжди у верхньому ярусі скриньки-сцени; також вона мала досить стійку композицію та чітко окреслену кількість персонажів, розповідаючи про обставини, пов’язані із народженням Ісуса Христа. Йшлося про страшний злочин царя Іудеї Ірода, який, за біблійною версією, наказав знищити у Віфлеємі всіх хлопчиків-немовлят з метою позбутися божого сина. За сюжетом вистави, до матері Ісуса Марії приходили вклонитися волхви, янголи, пастухи. Смерть карала Ірода, стинаючи йому голову, а Чорт волік його до пекла....
0 Переглянути

Українська література доби Ренесансу і доби Бароко

9 Клас

Аліґ’єрі, Франческо Петрарка, Джованні Боккаччо, Леонардо да Вінчі, Рафаель Санті, Мітель де Сервантес Сааведра, Мікеланджело Буонарроті. Цей перелік геніїв нескінченний, що і є свідченням винятковості епохи. Відродження славне науковими відкриттями Джордано Бруно, Галілео Галілея, Томаса Мора та Томазо Кампанелли, Христофора Колумба, Америго Веспуччі, Васко да Гами, які кардинально змінили уявлення про світ. Важливим для розуміння сутності епохи є виникнення Реформації - руху за оновлення церкви, який привів до появи нової конфесії у християнській церкві (протестантизму). ПАМ’ЯТАЙМО! Епоха Відродження позначена гуманізмом - потужним інтелектуальним напрямом, який пропагував звільнення культури від тотального патронату церкви, утвердження цінності земного існування людини, свободу людської думки. Мистецтво знову звернулося до класичних творів античності, суспільство утверджувало культ знань. Освічена Європа прагнула бачити своїм ідеалом всебічно розвинену гармонійну особистість. У літературі формувався стійкий інтерес до людської індивідуальності, до особистості творця. Ішлося про особистість, яка сповідувала індивідуалізм, мала непереборну жагу пізнання, ясність мислення, прагнула максимально повно пізнати всі принади життя. ПАМ’ЯТАЙМО! Центральною постаттю епохи Відродження був митець, який прагнув удосконалювати світ за законами краси, гармонії та довершеності....
0 Переглянути

«У віках безсмертне “Слово про похід Ігорів”»

9 Клас

Сива давнина... Оповита серпанком таємничості історія Київської Русі, величної держави, яка була серцем тогочасної Європи, через яку простягалися шляхи із півночі на південь, із заходу на схід... Прислухайтеся: гуде земля сотнями кінських копит. То виступив зі своїм військом у похід завзятий і хоробрий воїн князь Ігор. Придивіться: яскравий сонячний день поступово блякне, лягають довкруг зловісні тіні, холодний дрож проймає навіть загартованих вояків: то немовби чорним запиналом закрилося сонце. Відчуйте: несподівано різко запах степ чебрецем і полином, затремтіли наполохані птахи, тривожно закричали звірі, передчуваючи біду. Таким був початок походу, якому судилося стати піснею пісень давньої української літератури, - походу князя Ігоря проти половців, хижих і зухвалих степових кочівників, які сіяли смерть і горе на землі нашій... До яких образів ми щойно звернулися? Які з них вам найлегше ідентифікувати, зрозуміти, створити у своїй уяві? Історія українського письменства сягає у глибину віків. Звідти прийшли до нас увінчані славою герої, які досі будять наше приспане сумління, суворими очима дивляться прямо в душу і запитують: чи не даремно віддали вони свої життя за свободу рідної землі, боронячи її від ворога лютого, підступного, хижого? їхня духовна сила і могутня вольовитість, прагнення і світлі сподівання збереглися, на щастя, у вицвілих рядочках літописів, списаних загадковою старослов’янською в’яззю. І якщо поринути в ті унікальні письмена, чуються голоси відважних князів, і квилить чайкою вірна Ярославна, і тихо шепоче степовий полин, і гудуть кінські копита, віщуючи перемогу доблесному воїнству руському......
0 Переглянути

Пам’ятки оригінальної літератури княжої Русі-України

9 Клас

Оригінальна література Київської Русі X - середини XIII століття є органічною частиною духовної культури всього слов’янського світу. Перекладна література і традиції народної словесності дали початок українському літописанню, проповідницькій, агіографічній (житійній) літературі. У цей час відбулося становлення світського писання, зокрема з’явилися такі шедеври давньої літератури, як «Повчання дітям» Володимира Мономаха, «Слово про похід Ігорів» та ін. Давньоруські книжники - Нестор Літописець, проповідники Іларіон, Кирило Туровський, ігумен Данило, монастирські літописці Симон і Полікарп, десятки анонімних авторів - торували нелегкий шлях, збагачуючи ідейно-тематичну й жанрову розмаїтість давньоруського письменства та вводячи його у світовий літературний процес. ПАМ’ЯТАЙМО! Літопис - це жанр історично-мемуарної прози, у якому в хронологічному порядку, порічно записували події, а також фрагменти міфів, житій святих, легенд, ораторської прози, дружинного епосу тощо. Літопис за своєю структурою нагадує різножанровий, різностильовий колаж. Літописи є пам’ятками києворуського періоду. З найдавнішого київського літописання найвідоміші три пам’ятки - Початковий літопис (1093), «Повість временних літ» (1113) та Київський літопис (1200). Осередком творення оригінальної літератури княжої доби була Києво-Печерська лавра. Спершу це був монастир. Його заснували 1051 року монахи Антоній і Феодосій у печерах біля літньої княжої резиденції...
0 Переглянути

Середньовічна література XI—XV ст.

9 Клас

Ми вирушаємо в оповиту таємницями минувшину, в ті часи, коли князь Володимир, живий і повний сил, вдивлявся в задніпровські далі й думав важку княжу думу: якою бути його Вітчизні? І знайшов відповідь, про що так записав на скрижалях історії невідомий автор: «Дивно же єсть се, колико добре сотворив Володимир Руській землі, хрестив ю, ми ж, християни суще, не воздаємо почесті супроти одного возданію...». Зазирнемо ми і до келії мудрого митрополита Іларіона, який гордо сповіщав, що Русь «відома й слишима єсть всіми конці землі»... ПАМ’ЯТАЙМО! Хрещення Русі відбулося 988 року за часів правління князя Володимира, названого згодом Хрестителем і канонізованого православною церквою. Митрополію1 на Русі запроваджено 1051 року за часів правління Ярослава Мудрого, сина Володимира Великого. Першим руським митрополитом був учений і письменник Іларіон. Що ви знаєте з історії про запровадження християнства на Русі? Як це відбувалося? Яку роль відіграла ця подія в історії Київської Русі? У літературному контексті нас передусім цікавить розвиток писемності в Русі-Україні, історія культури, мистецтва, ті нетлінні пам’ятки людської мудрості, які й оповіли нам про життя на благословенних дніпровських схилах більше тисячі років тому... Для цього зануримося в давноминулі часи, коли народження книги було дивовижним таїнством, що вершилося в півтемряві келій мовчазних понурих ченців. 1 Митрополія - церковно-адміністративний округ, яким відає митрополит....
0 Переглянути

«Доведеться усю правду людям розказати...»

9 Клас

Українська балада має давню і славну історію, адже це один із жанрів українського фольклору, завдяки якому світ пізнавав Україну. Ось як писав про це видатний дослідник українського фольклору Григорій Нудьга: «Баладні пісні... західноєвропейські вчені ще в XIX столітті зараховували до числа найкращих балад світу. Перегорнемо англійські, іспанські чи інші періодичні видання або ж філологічні дослідження того часу, і ми неодмінно натрапимо на заголовки "Балади України”, "Козацькі балади”, "Балади степу”... Поетична Україна для зарубіжного дослідника, письменника чи просто читача неодмінно асоціюється з баладою...». Існують кінокартини, названі баладами: «Балада про доблесного лицаря Айвенго», «Балада про солдата» тощо. Як ви вважаєте, чим особливі такі фільми? Можливо, ви бачили якийсь із них? ПАМ’ЯТАЙМО! Балада як літературний жанр зародилася в XII-XIII століттях. Спочатку так називали любовну пісню до танцю в Провансі (провінція Франції). Згодом у творчості італійця Данте Аліґ’єрі балада втратила своє «танцювальне» забарвлення. У французькій поезії XVI століття балада набула канонічних літературних ознак: постійні три строфи, стала схема римування, обов’язковий рефрен, звертання до певної особи. Розквіт літературної балади припав на епоху Відродження. Його пов’язують із творчістю французького поета Франсуа Війона. Які інші відомі вам фольклорні жанри поступово трансформувалися, втрачали свої первинні ознаки? ПАМ’ЯТАЙМО! Балади поділяються на: міфологічні; легендарно-історичні; родинно-побутові; любовні. Найдавнішими є балади з міфологічним мотивом. В основі сюжету таких балад лежать фантастичні історії про перетворення юної вродливиці на тополю, про кущ калини чи сопілку, що озиваються тужливим співом, дівчину-зозулю, що згорьована прилетіла до вбитого козака......
0 Переглянути

Родинно-побутові пісні

9 Клас

Не викликає сумніву твердження, що світ не може існувати без пісні. Геніальний німецький письменник Фрідріх Шиллер радив: «Де співають, там охоче лишайся жити, лихі люди не мають пісень». А в Україні співали завжди. Співала мати, схиляючись над колискою новонародженої дитини, співала наречена, йдучи під вінець, співали-тужили мати й батько, прощаючись із сином-рекрутом, співали закохані, милуючись красою тихої української ночі, співало славне наше козацтво, ідучи в бій... Ліричні пісні виникли, вочевидь, тоді, коли людина відчула потребу висловити свої почуття, поділитися зі світом своїм щастям чи горем. Ліричні пісні - найпотужніший і надзвичайно великий за обсягом масив народної творчості, напрочуд багатий на жанрові різновиди. ПАМ’ЯТАЙМО! До ліричних належать календарно-обрядові, родинно-обрядові, родинно-побутові та соціально-побутові пісні. Пригадайте, які календарно-обрядові та соціально-побутові пісні вам уже відомі. Родинно-побутові пісні — один з найцікавіших і найбагатших набутків нашого фольклору. Це твори, що дотепер активно трансформуються завдяки неабиякій популярності: часто талановиті виконавці додають власні куплети, змінюють акценти, музичний супровід. ПАМ’ЯТАЙМО!...
0 Переглянути
Вперед
1 ... 36 37 38 39 40 41 42 43 44 ... 50
Назад

Навігація