Одним з найцікавіших текстів, вміщених у «Повісті временних літ», був цикл творів під назвою «Поученіє Володимира Мономаха». Це унікальний твір, виконаний у формі літопису-автобіографії, який увійшов у літературу під назвою «Повчання Мономаха своїм дітям» і хронологічно охоплює період від 1066 до 1117 року. За змістом він поділяється на дві частини: власне повчання і книгу шляхів Мономаха - короткий літопис його князівських походів і перемог. У повчанні Володимир розмірковує над вічною проблемою добра і зла, праведності й гріха. Звертання Мономаха з повчанням до дітей часом зливається з молитвами до Бога і Богородиці, в яких князь прохає спасіння, порятунку від ворогів, людей, які творять беззаконня, живуть неправдою і підступництвом, а також спасіння від власної гордості та суєти мирської.

Володимир Мономах увійшов в історію як найвидатніший політичний і державний діяч Київської Русі останньої чверті XI - першої половини XII століття. Він енергійно і вміло організовував походи проти половців, непримиренно ставився до усобиць. За його князювання зміцнилися могутність і єдність Київської Русі, поліпшився добробут народних мас, розвивалася культура. Сам князь мав великий авторитет як серед співвітчизників, так і в країнах Західної Європи. (Мати Володимира була дочкою візантійського імператора Костянтина Мономаха; дружина Гіта - дочкою англосаксонського короля Гарольда). Він був високоосвіченою людиною, знавцем перекладної та оригінальної літератури.

Повчання Мономаха не абстрактні, доброчесність дітей, на його думку, допоможе їм жити по справедливості, думати про бідних, сиріт і удовиць, не дозволяти сильним зневажати інших людей. Мудрий князь наголошує на швидкоплинності земного життя і слави.

За взірець молодим князям Мономах пропонує взяти батька Всеволода, який, сидячи вдома, вивчив п’ять іноземних мов, а також себе, який усе життя провів у трудах, не покладаючись на інших ні у великих справах, ні в малих. Не забув він також відзначити і своє добре ставлення до бідних людей.

Отже, у своєму «Повчанні...» Мономах змалював ідеальний образ мудрого і справедливого князя, яким бажав бачити не лише своїх синів, а й князів-васалів. В умовах постійних князівських чвар і міжусобиць звернення Мономаха було злободенним, але мети своєї не досягло. Ні за часів Мономаха, ні після них Русь не мала такого ідеально справедливого правителя.

У «Повчанні...» Володимира Мономаха виразно помітні три частини, які композиційно пов’язані між собою.

У вступній частині Володимир Мономах засвідчує своє авторство твору, написаного не тільки для власних дітей, а й для інших читачів як порада в практичній діяльності. Згадує він і про причину, яка спонукала його взятися за перо, - рішучу відмову брати участь у князівських чварах та душевний неспокій у зв’язку з порушеннями братами-князями мирних договірних умов.

У дидактичній частині Володимир Мономах повчає дітей у дусі християнської моралі: стерегтися гордині, слухатись старших, шанувати молодих, дбати про убогих, сиріт і вдів; не давати клятв без потреби, а давши - твердо їх дотримуватись, не покладатись ні на тіунів, ні на слуг, ні на воєвод, а входити в усі подробиці життя; остерігатися брехні, пияцтва і розпусти; поважати жінок, але й не давати їм влади над собою; бути пильним під час походів, жити одним життям з дружинниками.

Великим злом, як повчає автор, є лінощі, які гублять людину. Взагалі князь мусить бути уособленням справедливості й усіх чеснот, не боятися праці, робити все залежне від нього в ім’я збереження і зміцнення рідної землі.

Князь Володимир Мономах

Дидактичну частину повчання автор підкріплює автобіографічною, щоб на основі власного життя застерегти дітей від нерозважливих учинків. Він добровільно поступився Олегові Чернігівським князівством; відмовився від участі у змові братів проти Ростиславичів; здійснив 83 тільки великих походи; уклав 19 мирних угод з половцями, відпустив з полону близько 100 їхніх князів, а найлютіших на осторогу перебив.

Звичайно, праці, подібні до «Повчання...», не пишуться з будь-якого приводу і тим більше для досягнення якогось пропагандистського ефекту. Це, по суті, духівниця Мономаха. Вона могла бути написана, найімовірніше, у 1117 році. Напевно, саме як заповіт і слід розглядати твір Мономаха. Готуючись до переходу в інший світ, великий київський князь підсумував у такий спосіб своє бурхливе життя.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Повторюємо

• 1. Назвіть героїв «Повісті временних літ». Коли і де саме відбуваються події, описані в цьому творі?
• 2. Опишіть, яким у вашій уяві постає Нестор Літописець.
• 3. Пригадайте, що вам відомо про Києво-Печерську лавру.

Міркуємо

• 1. Доповніть інформацію з історії Києво-Печерського монастиря сучасними відомостями про нього. Скористайтеся Інтернетом, відвідайте саму лавру, попрацюйте в бібліотеці, поспілкуйтеся зі священиком місцевої церкви.
• 2. Доведіть або спростуйте думку, що «Повість временних літ» є унікальною пам’яткою давньоукраїнської літератури.
• 3. Чому в першій частині літопису переважають фольклорні мотиви?

Аналізуємо

• 1. Проаналізуйте наукову й загальнокультурну цінність відомостей, записаних Нестором у «Повісті временних літ».
• 2. Доберіть епіграф до «Повісті временних літ». Проведіть міні-конкурс на кращий епіграф до твору.
• 3. Чому, на вашу думку, Нестор Літописець долучив до свого літопису «Повчання дітям» Володимира Мономаха?

Дискутуємо

• 1. Схарактеризуйте жанрові особливості «Повісті временних літ».
• 2. Доведіть або спростуйте думку, що мета житійних творів давньої літератури - привернути увагу віруючих до певних християнських осередків, святинь.
• 3. У чому полягає історичне значення «Повісті временних літ»? Свою думку аргументуйте.
• 4. Наскільки актуальне сьогодні «Повчання...» Володимира Мономаха? Свою думку доведіть.

ПРАЦЮЄМО З ПРОЕКТОМ

ВАШЕ ПОРТФОЛІО

Створіть аудіовізуальний альбом «Храми та святині України». Для цього оберіть кілька найвизначніших, на вашу думку, святинь, доберіть історичні матеріали, зображення, відеоматеріали, відповідний музичний супровід, укладіть карту культурно-релігійних пам’яток нашої держави. Презентуйте свій проект у молодших класах, влаштуйте конкурс таких проектів між паралельними класами.

ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ

Створіть літопис вашої школи. Зустріньтеся з випускниками попередніх років, візьміть інтерв’ю в керівників школи, перегляньте архіви, а якщо вашу школу збудували нещодавно, започаткуйте такий літопис і передайте традицію його ведення наступникам - учням молодших класів.

Повірте, вас неодмінно згадають добрим словом, адже ви збережете для нащадків історію вашого навчального закладу!

ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ

На території Києво-Печерської лаври з XI століття проводилося масштабне будівництво (Успенський собор, Троїцька надбрамна церква). Наприкінці XII століття навколо лаври було зведено оборонні стіни, проте вже 1240 року їх було зруйновано під час нападу Батия. У 1698-1701 роках спорудили нові фортечні стіни з бійницями й баштами. У 1731-1744 роках споруджено велику лаврську дзвіницю, висота якої - 96,52 м. На території лаври поховано багато видатних осіб, зокрема, біля трапезної церкви - генерального суддю українського війська Василя Кочубея і полтавського полковника Івана Іскру, у церкві Спаса на Берестові - засновника Москви Юрія Долгорукого.

ПОГЛИБЛЮЄМО ЗНАННЯ, РОЗШИРЮЄМО СВІТОГЛЯД

• 1. Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. - Луцьк, 2000.
• 2. Довідник з історії України / За ред. І. Підкови та Р. Шуста. - К., 1993.
• 3. Історія Русів / Переклад І. Драча. - К., 2003.
• 4. Патерик Києво-Печерський / Переклад та прим. І. Жиленко. - К., 2001.
• 5. Писемність Київської Русі і становлення української літератури. - К., 1988.
• 6. Повість минулих літ / Переклад В. Близнеця. - К., 1989.