Войти
Закрыть

Зірка Мензатюк (нар. 1954 р.)

5 Клас

Зірка Захаріївна Мензатюк народилась 21 жовтня 1954 року в селі Мамаївцях Чернівецької області. Писати вірші почала в шкільні роки. Закінчила Львівський університет, працювала журналісткою в різних газетах. У дитячому журналі «Соняшник» вела пізнавальні рубрики «Храми України», «Фортеці України», «Щоденник мандрівника». Письменниця є авторкою багатьох прозових творів для дітей та підлітків. Вона видала книжки «Тисяча парасольок», «Мільйон мільйонів сестричок», «Київські казки», «Казочки-куцохвостики», «Таємниця козацької шаблі», «Катрусині скарби», «Як до жабок говорити», «Зелені чари» та ін. Зірка Мензатюк переконана, що діти мають самостійно обирати собі читання: «Хай діти читають те, що хочуть, — хтось казки чи пригоди, а хтось пізнавальну літературу; хтось про котів чи піратів, а інший про видатного математика чи знаменитого футболіста»....

Всеволод Нестайко (1930-2014)

5 Клас

Всеволод Зіновійович Нестайко народився 30 січня 1930 року в місті Бердичеві на Житомирщині. Коли помер батько, мати забрала хлопця до родичів у Київ. Часи Другої світової війни були важкими, навчатися довелось у непростих умовах: мати-вчителька навіть організувала в окупованому місті підпільну школу. Після війни майбутній письменник закінчив філологічний факультет Київського університету, працював у журналах «Дніпро», «Барвінок», у різних видавництвах. Літературою Всеволод Нестайко захопився в дитинстві — дуже полюбив пригодницькі твори Даніеля Дефо, Жуля Верна, Марка Твена, Джека Лондона. Мріяв подорожувати, хотів стати моряком, однак переважило творче покликання. Пізніше з гумором пояснював, чому обрав шлях дитячого автора: «А коли я став по-справжньому дорослим, мені страшенно захотілося повернутись назад у дитинство — догратися, досміятися, добешкетувати... Вихід був один — стати дитячим письменником. Так я й зробив. І, пам’ятаючи своє невеселе дитинство, я намагався писати якомога веселіше». Перевіряємо, чи уважні ми читачі й читачки 1. Яким було дитинство письменника Всеволода Нестайка? 2. Як сам Всеволод Нестайко пояснював, чому він вирішив стати дитячим письменником? Епічний твір Ви вже знаєте, що ліричні поезії зображують людські роздуми й почуття, драматичні твори призначені для вистави на театральній сцені. А ось оповідання, повісті й романи належать до епосу. Це слово у грецькій мові означає «розповідь». Основне в епічному творі — це авторська розповідь про героїв: їхні долі, вчинки, захоплення, наміри....

Галина Кирпа (нар. 1950 р.)

5 Клас

Буремні події осені 2013 — зими 2014 років увійшли в нашу історію як Революція Гідності. Тоді країна піднялась на протести проти злочинних дій влади. Багато людей віддали життя в боротьбі за вільне майбутнє нашого народу. Для українців це жива історія, що й досі відгукуються болем у багатьох серцях. «Події на Майдані ніколи не минуть у душі. І у моїй пам’яті вони також залишаться назавжди», — зізналася письменниця Галина Кирпа, яка активно підтримувала протестувальників. Галина Кирпа розповіла, як і за яких обставин з’явилось оповідання «Мій тато став зіркою»: «Я писала цю книжку дуже довго, понад рік. Розпочала роботу влітку 2014 року, після тих страшних подій на Майдані. Коли ми ховали1 наших героїв, там, на Майдані, були також мами з дітками. Серед них стояла одна дівчинка, очі якої я запам’ятала назавжди... І героїня моєї книжки — така ж дівчинка. Я намагалася уявити, що ж відбувається в душі дитини, тато якої не повернувся додому, а лежить у домовині. Мабуть, тому, що я сама часто відчуваю себе дитиною, я відчула сльози тієї дівчинки»....

Оксана Сайко (нар. 1976 р.)

5 Клас

Оксана Володимирівна Сайко народилась 1 січня 1976 року в містечку Скалаті на Тернопільщині. Здобула фах журналіста, нині пише статті до газет та журналів. Розповіла, що творчістю захопилась у шкільні роки: «Історія та уява вели мене, наче щось керувало мною, а я цьому корилася». Для підлітків видала збірку оповідань «Новенька та інші історії», сама дала їй цікаву характеристику: «Безперечно, книга, якби прочитала її у віці гербів своїх оповідань, мене чогось навчила б. Насамперед цінувати дружбу, бути щирою, справедливою, чесною, уважною до своїх друзів та близьких, прийти на допомогу, коли хтось потрапив у біду, переосмислювати свої не надто хороші вчинки і намагатися виправитися, робити вибір на користь добра і вірити в його перемогу». До книжки ввійшло оповідання «Гаманець». Це коротка, але психологічно складна розповідь про незвичне знайомство двох дівчаток і про те, як їхні взаємна недовіра й ворожість дуже швидко перетворились на щиру приязнь....

Борис Грінченко (1863-1910)

5 Клас

Борис Дмитрович Грінченко народився 9 грудня 1863 року на Харківщині. Рано захопився політикою, побував в ув’язненні. Десять років працював учителем. На основі набутого досвіду написав праці «Яка тепер народна школа на Вкраїні», «Народні вчителі і українська школа». До літератури прийшов за підтримки Івана Франка. Учительську працю поєднував з літературною, вивчав народні традиції. Упорядкував збірки народної творчості «Пісні та думи», «Веселий оповідач». За часів Російської імперії Борис Грінченко, незважаючи на заборони та переслідування, рішуче обстоював освіту українською мовою. Сам очолював товариство «Просвіта», підготував навчальні видання «Українська граматика до науки читання й писання» та «Рідне слово». Серед багатьох здобутків Б. Грінченка є унікальна праця — «Словник української мови», який дотепер має велике значення для української науки й культури....

Іван Нечуй-Левицький (1838-1918)

5 Клас

Іван Семенович Левицький (Нечуй — літературний псевдонім) народився 25 листопада 1838 року в місті Стеблеві (нині селище міського типу Корсунь-Шевченківського району Черкаської області). Батько-священник прищепив йому любов до літератури та історії. Вищу освіту Іван Левицький здобув у Київській духовній академії. Тоді дуже багато читав, самотужки вивчив французьку й німецьку мови. По закінченні академії викладав у різних навчальних закладах Російської імперії. А ще він завжди виступав проти утисків української мови й літератури — це й визначило рішення стати українським письменником. Псевдонім Нечуй обрав на честь козацького полковника, героя народної «Думи про Нечуя». Звертався до різних тем, уславив себе як знавця народного побуту та звичаїв. Іван Нечуй-Левицький дуже любив музику, природу, годинами міг сидіти біля річки і мріяти. Узагалі був самітником, людиною тихою, спокійною....

Навігація