Войти
Закрыть

Філософська поема «Мойсей». Художній задум

10 Клас

Свою позицію автор розкрив у пролозі, що виконує роль ліричного вступу та громадянської декларації. А в передмові до другого видання уточнив: «Основною темою поеми я зробив смерть Мойсея як пророка, не признаного своїм народом. Ся поема в такій формі не біблійна, а моя власна, хоч і основана на біблійнім оповіданні». Поети здавна сприймали Біблію як джерело натхнення. Вони не раз запозичували з неї образи та мотиви. Геніальний Т. Шевченко у своїй творчості теж вдавався до біблійних аналогій. До традиції використання біблійного матеріалу приєднався й І. Франко. Його привабила оповідь про вихід єврейського народу з єгипетського рабства. Особливо зацікавила митця особа пророка Мойсея. Тривалу й виснажливу багаторічну мандрівку до омріяної Палестини поет осмислив як символ тернистого шляху до національної свободи. А біблійний сюжет допоміг авторові відійти від суспільної конкретики й зосередитися саме на філософському розкритті сенсу українського народного буття. Читаємо взірці української художньої літератури Прочитайте поему Івана Франка «Мойсей». Звірте власні враження від твору з матеріалом, запропонованим у статтях підручника. В електронному додатку до підручника на сайті interactive.ranok.com.ua ви знайдете повний текст твору....
0 Переглянути

Збірка «Мій Ізмарагд». Філософські роздуми про безсмертя

10 Клас

Поема «Легенда про вічне життя» увійшла до збірки І. Франка «Мій Ізмарагд» (1898). Пояснюючи назву, автор писав: «Ізмарагдом» звався в старій Русі збірник статей та притч, почасти оригінальних, а почасти повибираних із грецьких писань отців церкви, підібраних так, щоби цілість становила неначе повний курс практичної християнської моралі». Письменник скомпонував свій «Ізмарагд», узявши за основу відомі у світовій літературі мотиви («... я здавна збирав потрохи або намічував собі для пізнішого вжитку поодинокі камінчики...»). У збірці він висловив власні погляди на важливі в людському житті морально-філософські проблеми. Легенда зазвичай розповідає про щось чудесне, фантастичне. У часи Середньовіччя це був найпоширеніший жанр. Очевидно, рівняючись на середньовічний «Ізмарагд», І. Франко деякі свої твори називав легендами. Але насправді «Легенда про вічне життя» — це епічна морально-філософська поема, написана на основі легендарного матеріалу. Вона також має виражений повчальний характер, що відчутно наближає її до притчі. Серед героїв поеми є й історичні особи — видатний полководець Александр1 Македонський, засновник великої держави часів античності, його дружина Роксана, воєначальник Птолемей. Однак усі вони постають не в історичному, а в притчовому, філософському контексті. Автор «змушує» їх пройти через «випробування вічністю», для чого використовує мотив «божественного дару»....
0 Переглянути

Збірка «Зів’яле листя». Поетичне кредо («Декадент»)

10 Клас

Твори «Зів'ялого листя» зацікавили читачів і критиків. На вихід збірки відгукнувся відомий критик Василь Щурат. У статті «Літературні портрети. Іван Франко» він високо оцінив «Зів'яле листя» та зауважив, що книжку можна вважати об'явом декадентизму в українсько-руській літературі». І. Франка дуже обурила ця характеристика. У відповідь він написав вірш «Декадент» (1896), який присвятив В. Щуратові. Це була не лише гостра відповідь критику, а й водночас мистецька декларація поета. Декадансом (від французького слова decadence — занепад) вважають кризові явища в мистецтві, що виникли наприкінці XIX ст. Представники літератури декадансу плекали песимістичні настрої: сум, безнадію, розчарування. Вони відмовлялися від громадянських мотивів, натомість оспівували красу, індивідуалізм, поетизували слабкість і згасання. Риси декадансу наявні у творах відомих письменників Ш. Бодлера, П. Верлена, А. Рембо, С. Малларме, О. Уайльда, М. Метерлінка, С. Пшебишевського....
0 Переглянути

Збірка «Зів’яле листя». Кохання без надії

10 Клас

У поезії «Чого являєшся мені...» химерним чином переплелися сон і реальність. Та й монолог героя уривчастий, дещо хаотично організований, що виказує його граничне, майже хворобливе нервове напруження. Він у полоні сильних почуттів, що лиш виснажують і викликають сердечний біль. Уява охопленого пристрастю героя породжує уві сні жаданий образ, а зболіле серце прагне хоча б найменшого знаку взаємності. «Чому уста твої німі?» — як у житті, так і в сновидіннях гордовита красуня не промовляє й слова. Її мовчання ще більше нагнітає переживання неподілених почуттів, і зрештою кохання ліричного героя перетворюється на майже хворобливе обожнення тієї, котра стала недосяжним ідеалом. Його кохання породило лише пісні — «ридання голосні». Стражденне серце ліричного героя не в змозі попрощатися з нав'язливою пристрастю, тож він і надалі згоден існувати в оманливому плетиві снів і реальності: «Являйся, зіронько, мені / Хоч в сні!». Образ коханої представлений скупими, але досить виразними штрихами: це «очі» та «уста», найбільше очі як «дзеркало душі» — «чудові очі ті ясні, сумні». Вони «немов криниці дно студене», тобто холодні й непривітні, але все-таки кохані. Інтонаційної виразності ця поезія набуває завдяки алітераціям і асонансам,— повторам приголосних і голосних звуків. Сполучаючись, вони формують такий звукопис, що увиразнює інтимний характер поезії, допомагає побачити широку палітру настроїв ліричного героя....
0 Переглянути

Збірка «Зів’яле листя». На народній основі

10 Клас

Не лише зовнішня краса гордої дівчини, але і її незалежний характер («серденько — колюче терня») зображені автором у фольклорному дусі. Вплив народної пісні надав монологу ліричного героя, збентеженого байдужістю коханої, м'якого ліризму й простоти. Ефект душевності досягається завдяки використанню слів у зменшено-пестливих формах («серденько», «устонька») та деяких фольклорних порівнянь. Зовнішність і вдачу дівчини ліричний герой сприймає суб'єктивно, відповідно до власних емоційних реакцій, які узагальнюються, осмислюються в останніх, сповнених драматизму рядках: «Тебе видаючи, любити мушу / Тебе кохаючи, загублю душу». Твір сприймається як зізнання героя, котрий перебуває в полоні сердечних почуттів і щирим словом намагається здобути прихильність неприступної обраниці. Фольклорні впливи та авторський талант забезпечили інтерес читачів до цієї поезії. Покладена на музику відомим композитором А. Кос-Анатольським, вона стала народною піснею. Читацький практикум...
0 Переглянути

Збірка «Зів’яле листя». Співець «кохання і настроїв»

10 Клас

І. Франко видав «Зів'яле листя» в 1896 році, але перед цим дуже довго, майже десять років, писав свої твори й готував їх до виходу у світ. Вони багато в чому автобіографічні, бо віддзеркалюють історію почуттів самого автора. Біографи згадували про трьох жінок, у яких у різний час І. Франко був закоханий. Якраз про це його поезія «Тричі мені являлася любов». Першим було ще юнацьке захоплення дочкою священика Ольгою Рошкевич. Удруге поет закохався в сестру свого гімназійного товариша Юзефу Дзвонковську, яка рано пішла з життя через сухоти. Третім, але невзаємним, було кохання І. Франка до польки Целіни Журовської. Сам поет не бажав коментувати можливу автобіографічність своєї поезії: «Давати ключ до пояснення поодиноких із тих віршів не бачу потреби; мені здається, що й без автобіографічного ключа вони мають самостійне літературне значення». У підзаголовку І. Франко визначив свої поезії як «ліричну драму», а в передньому слові згадав, що основою збірки став щоденник його приятеля, який покінчив життя самогубством. Приховування авторства — відомий літературний прийом, «літературна фікція», як писав сам поет. Це давало йому змогу дистанціюватися від переживань: вистражданий «людський документ» перетворити на книжне, суто літературне явище. До речі, міркуючи, чи варто публікувати «щоденник самогубця», автор висловив і таке сподівання: «Може, образ мук і горя хорої душі вздоровить деяку хору душу в нашій суспільності?»....
0 Переглянути

Збірка «З вершин і низин». Краса материнства

10 Клас

Материнство належить до світових, або вічних, тем. До цієї теми зверталися художники, скульптори, музиканти, письменники. Жіночий ідеал часто розкривався через образ Богородиці. Цей образ неодноразово осмислювала давня українська література. Ушанування Богородиці стало частиною української народної традиції. Материнство є наскрізним мотивом поезії Т. Шевченка. Автор збірки «З вершин і низин» теж працював над розкриттям вічної теми. Його захопили гуманістичні ідеали епохи Відродження, а надто вразила досконалість «Сікстинської Мадонни» Рафаеля Санті. Полонило те, що в образі героїні художник гармонійно поєднав щирі релігійні переживання та риси звичайної людини. Висока краса материнства привабила українського поета й навіяла роздуми, що втілились у формі сонета. Сонет — лірична поезія, що має чотирнадцять рядків п'ятистопного або шестистопного ямба та чітку строфічну організацію: зазвичай складається з двох катренів (чотирирядкова строфа) та двох терцетів (строфа на три рядки) Сонет виник в італійській поезії. До нього зверталися визначні майстри слова Данте Аліґ'єрі, Франческо Петрарка, Джованні Боккаччо. В епоху Відродження він був провідним жанром лірики, утвердився в усіх європейських літературах. Сонети писали П. Ронсар, М. Сервантес, В. Шекспір. Українська література засвоїла сонет у XIX ст.: цю поетичну форму використовували О. Шпигоцький, Л. Боровиковський, А. Метлинський, М. Шашкевич, Ю. Федькович. Чимало сонетів створив І. Франко (цикли «Вольні сонети» й «Тюремні сонети» зі збірки «З вершин і низин»)....
0 Переглянути

Збірка «З вершин і низин». На шляху боротьби («Каменярі»)

10 Клас

Вірш має форму сновидіння («Я бачив дивний сон...»). У такий спосіб автор посилив художню умовність зображуваної картини. Він відзначив, що у творі представлено «алегоричний образ громади працівників...». Алегорія, або інакомовлення, передбачає наявність ширшого тлумачення образу каменярів. Перед нами люди, які долають спротив «височенної гранітної скелі» та невпинно працюють заради народного майбуття. Ліричний герой усвідомлює себе одним із багатьох трудівників, скутих важкими залізними ланцюгами у єдину непереможну силу. Злагодженими ударами молотів відповідають вони на громовий заклик: «Лупайте сю скалу». Це голос долі, що нагадує про їхнє життєве покликання — прокладати шлях до нового життя. «Я» ліричного героя зливається з колективним «Ми» борців із міцною «скелею» — відсталістю, тиранією, суспільним консерватизмом — тобто з усім, що перешкоджає розвиватися, змінюватися на краще, рухатись уперед. Автор створив динамічну картину праці-боротьби, що хоч виснажує та забирає сили й здоров’я, проте не стримує рвучкого духу й не спиняє поступу. Поет залучив чимало зорових і звукових образів («мов водопаду рев», «мов битви гук кривавий»), що відчутно увиразнюють драматизм зображуваного....
0 Переглянути

Збірка «З вершин і низин». Громадянська декларація поета

10 Клас

У назві твору, що відкриває поетичну збірку «З вершин і низин», уже наявна вказівка на жанрову своєрідність. Цей жанр має давнє релігійне походження. Він відомий ще з античних часів. Гімн — піднесена, урочиста пісня з яскравими образами, що єднає людей і може навіть виступати програмою їхнього буття. Основне завдання такої пісні — викликати емоційне піднесення, заохотити до сповідування і втілення в життя певних принципів. Гімн може мати світський характер, як, наприклад, національний або державний гімн. Іноді він відображає революційні настрої окремої групи людей або всього суспільства. Такі революційні настрої виразно звучать у поезії Івана Франка. Його «Гімн» сповнений нездоланного оптимізму й глибокої віри в народне оновлення. Мотив боротьби за кращу долю пронизує весь твір. Заклик «не ридать, а добувати» складає позитивну ідейну програму. Вічний революціонер — авторська художня знахідка, яскравий символічний образ. Це не лише «дух, що тіло рве до бою», а й «наука, думка, воля», тобто продуктивний дух творення. У цьому символі поєдналися значення боротьби й побудови нового життя....
0 Переглянути

Збірка «З вершин і низин». Лірична поезія Івана Франка

10 Клас

Важливим етапом у творчості Івана Франка стала поетична збірка «З вершин і низин». Перше видання з'явилось у Львові в 1887 році. Це була невелика книжечка, що містила двадцять три твори. Збірка мала присвяту «моїй любій дружині Ользі з Хоружинських». Згодом поет підготував друге видання, що вийшло в 1893 році. Воно було набагато більшим за обсягом: містило вірші за цілих двадцять років творчої праці. Щоб надати новому виданню «артистичної суцільності», автор відмовився від хронологічного порядку подання творів. Натомість об'єднав їх за мотивами або жанрами в окремі цикли. Унаслідок подальшого групування постали більші структурні одиниці збірки — частини «De profundis», «Профілі і маски», «Сонети», «Галицькі образки», «Жидівські мелодії», «Панські жарти», «Легенди». Вони різні за обсягом і жанрами: перші три частини складаються з ліричних поезій, решта — із ліро-епічних. Зазвичай ключовим компонентом збірки виступає початковий вірш, що виконує роль прологу й задає загальний напрям читацької думки. У книжці «З вершин і низин» таким твором стала поезія «Гімн» («Замість пролога»)....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 150 151 152 153 154 155 156 157 158 ... 229
Назад

Навігація