Войти
Закрыть

Юрій Іздрик (Народився 1962 р.)

11 Клас

Юрій Романович Іздрик народився 16 серпня 1962 року в місті Калуші Івано-Франківської області. Після школи закінчив Львівський політехнічний інститут, працював інженером на заводі та в науково-дослідному інституті. Разом з Ю. Андруховичем випускав журнал «Четвер». Пише вірші, прозу, захоплюється музикою й малюванням. Автор поетичних збірок «Ю», «Після прози», «Календар Любові», «Папіроси», «Ліниві і ніжні» та ін. Ю. Іздрика пов'язують зі «станіславським феноменом»: таке означення дістали письменники-постмодерністи, котрі в 1990-х роках реалізували свої творчі проекти в Івано-Франківську. Серед них — Ю. Андрухович, В. Єшкілєв, Т. Прохасько, Г. Петросаняк та ін. Письменник про себе Кожен вірш — це кросворд. Робота письменника полягає в тому, щоб знаходити правильні слова і ставити їх на правильні місця, більше нічого. В цьому сенсі вірш — це кросворд. просто тупо вгадали слова, поставили їх так, що вони між собою взаємодіють, — офігенно! Вірш вдався. Я в метро це підгледів, і мене відразу пробило. Думаю: «Да. Чувак займається тим самим, що й я, тільки в нього виходить кросворд, а в мене — вірші»....
0 Переглянути

Юрій Андрухович (Народився 1960 р.). Про національного поета («Shevchenko is OK»)

11 Клас

Есеїстика перебуває на межі художньої літератури й публіцистики. Зазвичай вона містить індивідуальний погляд автора й не претендує на вичерпність у розкритті теми. З урахуванням цього і слід братися до сприймання «Shevchenko is OK». В основі цього есею — деконструкція, тобто практика руйнування стереотипів. Виклад іронічний, але водночас у міру пафосний, стилізовано науковий, принаймні в перших трьох частинах (усього їх чотири). Починає автор із висвітлення Шевченкової «агіографії»: стверджує, що в українців національний поет існує переважно в житійних стереотипах та в ритуальних публічних практиках. Есей Ю. Андруховича можна сприймати як добротний біографічний коментар — добір фактів переважно точний, а авторські зауваги в міру дотепні. Та ще й стереотипи названо і проаналізовано: є Т. Шевченко комуністичний, націоналістичний, християнський, атеїстичний, богоборчий, дисидентський, анархічний. А насправді який?.. Стереотип — завжди спрощення. Саме це демонструє Ю. Андрухович, пишучи про Т. Шевченка. А завершено твір мало не провокаційним зниженням пафосу перших трьох частин — спогадом про виступ автора в одному з Нью-Йоркських поетичних кафе: тут теж є трохи про Т. Шевченка. Осучаснюючи знаковий образ, Ю. Андрухович, певно, розповідає ще й про себе: проектує на Т. Шевченка власні уявлення про те, як це воно, бути поетом і разом із тим бути «ОК»....
0 Переглянути

Юрій Андрухович (Народився 1960 р.). Іронічне зниження пафосу («Козак Ямайка»)

11 Клас

Іронічно обіграна національна традиція й карибська екзотика в макаронічному поєднанні — ознаки твору Юрія Андруховича «Козак Ямайка». І в іронічній поезії Ю. Андруховича такий сердешний Мамай-Ямайка у вицвілих шароварах нарікає на долю та підлих зрадників-піратів, через яких не вдалося допастися до щедрот Фрітауна з його «сріблом-злотом» і принадливими дівчатами. Тепер ось доводиться сердезі «кружати сивуху» в компанії з хитрим піратом Діком, який продав козацьку справу за «тридцять гнилих ескудо»... Немає щастя козакові в цьому світі, хіба що на «вечірній зорі» трохи розрадить душу тужлива мелодія «цукрової сопілки». Слова і смисли, як і одяг, можуть стиратися й зношуватись від частого використання. А для їхнього «поновлення» іронія підходить якнайкраще — ось як у вірші Ю. Андруховича з таким несподіваним поглядом на традиційну в нашій літературі козацьку тему....
0 Переглянути

Юрій Андрухович (Народився 1960 р.). Про творчість і життя («Пісня мандрівного спудея»)

11 Клас

Це вірш про захват від творчості й життя, що відсилає до молодості з її легким і безпосереднім сприйняттям світу. А героєм є студент давньої школи, відомий, скажімо, за творами М. Гоголя (у його повісті «Вій» зображено таких «спудеїв» на вакаціях — богослова Халяву, філософа Хому Брута й ритора Тиберія Горобця). По давніх українських школах учням прищеплювали навички красномовства й поетичного мистецтва. Але герой поезії Ю. Андруховича зі своїми творами від «риторик і поетик академій» прямує на площу або ж у поля — «читати вірші травам і вітрам». Мовляв, поезія — це не сухий академізм, не правила й норми, а чари й магія, що змінюють світ....
0 Переглянути

Юрій Андрухович (Народився 1960 р.). Чи він «марнує роки»? («Астролог»)

11 Клас

Література постмодернізму не любить повчати, моралізувати, робити якісь серйозні висновки. Це вона «доручає» читачам. Найчастіше іронізує, навіть коли торкається поважних тем, — демонструє філософське ставлення до світу. Так і в поезії «Астролог»: іронічно про сенс життя. А ще про захоплення, покликання, відданість, споглядання, про самоту й неминуче розчарування. Образ астролога (не астронома!), насправді дивака й відлюдника, котрий бачить світ по-іншому — крізь лінзи свого телескопа. І ця його оптика творить незвичний ракурс буття: поряд сонце, «небесна ковбаня», а десь далеко, внизу — люди, місто, площі, геть інше життя. Ну як уникнути розчарувань? І взагалі, чи марнує роки астролог?...
0 Переглянути

Юрій Андрухович (Народився 1960 р.)

11 Клас

Ю. Андрухович — автор поетичних збірок «Небо і площі», «Середмістя», «Екзотичні птахи і рослини», «Пісні для мертвого півня», «Листи в Україну», романів «Рекреації», «Московіада», «Перверзія», «Дванадцять обручів», «Таємниця», «Коханці Юстиції». Пише публіцистику та есеї. Письменник про себе Я переконаний, що досягнення в культурі починаються з окремо взятих людей. Без індивідуальностей культура нічого не варта. У мене в житті складається так, що більшість колег, з якими я товаришую, — суттєво молодші. Мені складніше уявляти себе тепер в товаристві «своїх», з якими ми починали. Багато з них уже повимирали просто. У нас вже немає канону обов'язкових текстів, який кожен має прочитати. Хіба в шкільних програмах, але вони ж для того й існують, щоби убивати любов до літератури....
0 Переглянути

Василь Герасим'юк (Народився 1956 р.). У вічному колі єднання («Чоловічий танець»)

11 Клас

Поета захоплює духовна краса українських горян, тож він прагне зазирнути в глиб народної душі. У цьому йому допомагає добре знання гуцульського життя. Він також прагне поєднати християнську духовність із давніми гуцульськими віруваннями. Аркан — це гуцульський чоловічий танець, що виконується зімкненим колом. У давнину він був елементом обряду посвячення (ініціації): після цього обряду юнака вважали повноправним членом гуцульської громади. У танці його символічно приймали до дорослого «чоловічого кола». Залучаючи читачів до загадки гуцульського танцю, поет відкриває сучасній людині інакший погляд на світ — повертає первісне переживання гармонійного злиття з усім сущим. До змалювання аркану додано сміливий хід: серед танцівників у «чоловічому колі» автор зображує Христа в найдраматичніший момент його людського існування. Вічний образ світового значення залучено до танцювального вихору єднання. Він стає своїм, рідним, органічно вплетеним у ритм гуцульського життя....
0 Переглянути

Василь Герасим'юк (Народився 1956 р.)

11 Клас

Василь Дмитрович Герасим'юк народився 18 серпня 1956 року в місті Караганді. Дитинство провів у селі Прокураві на Івано-Франківщині. Закінчив філологічний факультет Київського університету, працював у видавництвах «Молодь» і «Дніпро». Поетові належать збірки «Смереки», «Потоки», «Космацький узір», «Діти трепети», «Осінні пси Карпат», «Серпень за старим стилем», «Поет у повітрі», «Була така земля», «Папороть», «Кров і легіт»....
0 Переглянути

Ігор Римарук (1958—2008). Про оновлення й розчарування («Обнови»)

11 Клас

Останні три десятиліття в житті українців позначені прагненням до оновлення — подолання темної спадщини радянського минулого. А великі сподівання на швидкі зміни на краще призводять до розчарувань. От і «Обнови» І. Римарука про надію на оновлення й про розчарування. Іронія (хай і гірка) та ігрові прийоми — це прикмета постмодернізму. Автор немов жонглює образами, заплутуючи читача. Змішування різних (високого й низького) стилів — теж ознака постмодернізму. В одному тексті «душа», «хрест», «мученики», «зоря одвічна» сусідять із вульгаризмами на кшталт «пруть» і «горлянка». Твір побудований на алегоричних образах, тож для його розуміння читачеві необхідні певні знання про світову історію та культуру. Наприклад, «крилаті коники» — відсилання до легендарного Пегаса з давньогрецької міфології, що символізує поезію; «консулат» — поняття з давньоримської історії й у вірші позначає владу. У творі протиставляються образи «стражників» і «мучеників», а також «лаврового» і «тернового» вінків, що символізують, відповідно, визнання митця і мучеництво; «хреста» (покликання, місія) і «ордена» (тут — фальшива цінність). Ця поезія — емоційна реакція людини, розчарованої у своїх сподіваннях. Монолог здається спонтанним і дещо хаотичним; цьому враженню сприяє й відсутність розділових знаків....
0 Переглянути

Ігор Римарук (1958—2008)

11 Клас

Ігор Миколайович Римарук народився 4 липня 1958 року на Хмельниччині. Закінчив факультет журналістики Київського університету ім. Т. Шевченка, працював журналістом. Був редактором журналу «Сучасність». Очолював Асоціацію українських письменників. Автор багатьох поетичних збірок: «Висока вода», «Упродовж снігопаду», «Нічні голоси», «Діва Обида», «Бермудський трикутник», «Божественний вітер»....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 195 196 197 198 199 200 201 202 203 ... 229
Назад

Навігація