§17. Угорщина

1. Як розгорталися події Першої світової війни в 1918 р.? 2. Які обмеження накладалися на Угорщину за Версальським та Тріанонським мирними договорами?

1. Угорська революція 1918 р. У ніч на 31 жовтня 1918 р. у Відні та Будапешті одночасно розпочалися революції. Правління династії Габсбургів в Австрії та Угорщині було повалено. В Угорщині було сформовано новий уряд, який очолив лідер угорської ліберальної опозиції граф Міхай Карої. Програмою його діяльності став Маніфест 25 жовтня. Одним із його перших заходів було підписання перемир’я з країнами Антанти. 16 листопада 1918 р. в ситуації загального піднесення через повалення влади Габсбургів було оголошено про утворення Угорської республіки.

Міхай Карої

Уряд М. Карої розпочав здійснення реформ.

Було оголошено свободу спілок і зборів, створення політичних організацій, загальне виборче право. Надавалася автономія всім національним меншинам.

Було розроблено проект земельної реформи, за якою держава могла вилучати без компенсації в поміщиків маєтки від 200 до 500 хольдів (1 хольд — 0,57 га) і розподіляти ці землі між селянами на умовах вічної оренди або викупу протягом 50 років. Запроваджувався 8-годинний робочий день.

Однак діяльності уряду М. Карої заважав ряд чинників. 24 листопада 1918 р. виникла Комуністична партія Угорщини (КПУ). Вона всіляко намагалася дискредитувати діяльність уряду М. Карої і прагнула встановити в Угорщині радянську владу.

Держави Антанти ігнорували спроби М. Карої здобути їхню підтримку. Після укладення перемир’я Угорщина мала негайно демобілізувати всі свої збройні сили, крім восьми дивізій. Це спричинило багато проблем. Також країни Антанти були проти збереження у складі Угорщини Словаччини, Хорватії та Воєводини. Навесні 1919 р. Угорщину охопила інфляція, зросло безробіття, багато підприємств закрилися. У березні Антанта зажадала від Угорщини передати 2/3 території сусіднім Румунії, Чехословаччині, Королівству сербів, хорватів і словенців. М. Карої подав у відставку й запропонував соціал-демократам сформувати новий уряд.

2. Угорська Радянська Республіка (УРР). 21 березня 1919 р. у результаті об’єднання соціал-демократів та комуністів утворилася Соціалістична партія Угорщини (СПУ). Того ж дня було оголошено про створення Угорської Радянської Республіки (УРР). Її уряд називався Революційна урядова рада (РУР). На ці події одразу відгукнувся лідер російських більшовиків В. Ленін. Він запропонував створити «військовий союз» радянських Росії та Угорщини.

На першому засіданні РУР було скасовано всі чини і звання, ліквідовано посади урядових уповноважених, відокремлено церкву від держави. Нова влада провела суцільну націоналізацію власності. Завдяки цим заходам у руках держави були зосереджені майже всі ресурси. Проте спроба розгорнути соціалістичне будівництво за прикладом радянської Росії призвела до втрати урядом УРР підтримки з боку підприємців і власників.

У сільському господарстві проводилася конфіскація та націоналізація маєтків, розміри яких перевищували 100 хольдів. Проте розподіл земель між селянами не відбувся, і селянство не стало опорою нового режиму. Натомість уряд надав широкі соціальні права робітництву, але воно становило меншість населення країни.

Заклик вступати до УЧА. Агітаційний плакат 1919 р.

Влітку 1919 р. на Всеугорському з’їзді рад було прийнято нову конституцію, за якою вся влада переходила до рад. Для захисту УРР було утворено Угорську Червону армію (УЧА) кількістю 300 тис. осіб.

У новому уряді постійно спалахували суперечки між комуністами й соціал-демократами. Складним залишалося й міжнародне становище УРР. Із сусідів її визнала лише Австрія. Також її визнала радянська Росія, але надати допомогу через повстання М. Григор’єва не могла. 20 березня 1919 р. держави Антанти виступили зі спільною заявою («Вікська нота»), де проінформували уряд радянської Угорщини, що введуть до країни свої війська для усунення від влади комуністів, які захопили її всупереч демократичним нормам.

16 квітня 1919 р. румунські війська перейшли в наступ. 2 травня вони зайняли Трансильванію й зупинилися за 140 км від Будапешта. Розпочали наступ і чехословацькі війська, які до початку травня встановили контроль над Словаччиною і Закарпаттям. 19 травня 1919 р. УЧА перейшла в контрнаступ проти чехословацьких частин й увійшла до Словаччини. Було проголошено Словацьку Радянську Республіку, що заявила про своє приєднання до Угорщини. Однак вона проіснувала менше місяця.

У червні 1919 р. влада проголосила країну Угорською Соціалістичною Союзною Радянською Республікою. Здійснення масових конфіскацій майна і застосування «червоного терору» проти невдоволених спричинили розкол у СПУ і сприяли консолідації контрреволюційних сил. Заколоти, що спалахували в гарнізоні Будапешта й інших містах, жорстоко придушували віддані уряду війська. На територіях, окупованих французькою армією, почали збиратися антикомуністичні сили й виник новий уряд. 6 червня в місті Сегед контр-адмірал Міклош Горті, який обіймав посаду військового міністра, розпочав формування нової угорської національної армії.

13 червня 1919 р. прем’єр-міністр Франції Ж. Клемансо від імені держав — учасниць Паризької мирної конференції оприлюднив ультиматум до уряду УРР: зупинити наступ своєї армії та вивести її зі Словаччини, обіцяючи натомість евакуювати румунські війська, що діяли на сході Угорщини. Радянський уряд прийняв ультиматум і відвів свою армію за лінію, встановлену Антантою. Однак після цього перед РУР поставили вимогу демобілізувати УЧА, а румунські війська не залишили зайнятої території взагалі. Тоді 20 липня армія УРР перейшла в наступ проти румунських військ, але останні завчасно були попереджені про це. Румунська армія завдала поразки частинам УЧА.

Уряд УРР був змушений розпочати переговори з державами Антанти про припинення війни. 1 серпня РУР подала у відставку. Сформувався новий «профспілковий» уряд, у складі якого не було комуністів. Однак через деякий час до Будапешта вступили румунські війська, які роззброїли УЧА й сприяли поваленню «профспілкового» уряду.

У той самий час західною і південною частинами Угорщини оволоділи війська адмірала М. Горті. На дій території розпочалися переслідування прибічників радянської влади й було відновлено законодавство дореволюційного періоду. Лідери комуністів утекли до Росії.

3. Диктатура М. Горті. Після повалення радянської влади прибічники відновлення монархії проголосили правителем Угорщини ерцгерцога Карла IV Габсбурга, але держави Антанти виступили проти цього й підтримали М. Горті. 14 листопада 1919 р. його 50-тисячна армія урочисто увійшла до Будапешта. М. Горті тоді представляв єдину реальну загальнонаціональну силу в країні. Незабаром він сформував коаліційний уряд і провів вибори до парламенту — Національних зборів.

1 березня 1920 р. Національні збори прийняли рішення про відновлення в країні монархії. Антанта й держави — спадкоємиці Австро-Угорщини (Румунія, Чехословаччина, Королівство сербів, хорватів і словенців) виступали проти відновлення влади Габсбургів в Угорщині. Зрештою Національні збори заборонили Карлу IV посісти угорський престол до обрання нового монарха й призначили регентом М. Горті. Ставши главою держави, він зберіг посаду головнокомандувача армії. М. Горті представляв країну перед зовнішнім світом. Свої виконавчі функції він реалізовував через призначуваний ним уряд. М. Горті користувався правами законодавчої ініціативи, скликання й розпуску парламенту. Політична опозиція зберегла можливості для легальної діяльності, але діяльність усіх лівих сил, за винятком Угорської соціалістичної партії, була заборонена. Вибори до представницьких органів влади зберігалися, однак на них застосовувалося відкрите голосування. Під час свого правління М. Горті спирався на створену в 1921 р. Партію національної єдності, систему легальних і таємних товариств, якою він керував через «Раду семи вождів». Фактично в Угорщині сформувалася диктатура М. Горті, що мала характер авторитарного режиму.

У червні 1920 р. Угорщина підписала Тріанонський мирний договір, згідно з яким вона втратила 77% території і 59% населення. На неї було покладено обов’язок виплати репарацій. Загальна кількість збройних сил обмежувалася 35 тис. осіб.

Регент — у монархічних державах: тимчасовий правитель, який виконує обов'язки глави держави замість монарха.

Авторитаризм — державний лад, для якого характерні режим особистої влади, диктаторські методи управління за допомогою репресивного апарату й соціальної демагогії.

За Тріанонським договором економічні втрати країни були величезними: 58% залізниць, 60% протяжності доріг, 84% лісових ресурсів, 29% вугілля. Більша частина промисловості Угорщини (обробна, харчова, хімічна, машинобудівна) була зосереджена в Будапешті й не зазнала значних руйнувань. Проте нові кордони відмежували її від постачальників сировини й традиційних ринків збуту, що робило економіку Угорщини дуже вразливою до дій сусідів.

Міклош Горті

Риси режиму М. Горті:

• консерватизм;

• обмеження демократичних прав і свобод;

• збереження представницьких, демократичних інститутів влади;

• легальне існування опозиції, обмеження діяльності лівих сил;

• панування традиційної еліти (земельної аристократії);

• необмежена влада;

• відсутність масової партії — опори правлячого режиму;

• монархічна, націоналістична демагогія.

Агітаційний плакат режиму М. Горті

Із 1921 до 1931 р. уряд Угорщини очолював граф Іштван Бетлен. Він припинив терор проти учасників революції, уклав угоду із соціал-демократами про легалізацію діяльності партії та звільнення політичних в’язнів. Водночас було обмежено демократичні права і свободи, вводилися відкрите голосування та освітній ценз. Хоча регент у своїй політиці загалом дотримувався консервативного курсу, за його правління в Угорщині зберігалися представницькі, демократичні інститути влади, діяли права та ліва опозиція.

В економічному розвитку Угорщина в середині 1920-х рр. досягла довоєнного рівня. Виникали нові галузі виробництва, але країна залишалася аграрно-індустріальною. Було проведено часткову аграрну реформу.

Криза сільського господарства, що охопила країни Східної Європи наприкінці 1920-х рр., економічна криза 1929—1933 рр. завдали сильного удару по економіці Угорщини й особливо по сільському господарству. У 1931 р. уряд очолив Дюла Гембеш (1931—1935 рр.). Було значно зменшено демократичні права: скорочено кількість виборців; розширено права верхньої палати парламенту; обмежено діяльність опозиційних політичних партій. Активізували діяльність ультраправі сили, зокрема націонал-соціалістична партія «Схрещені стріли» на чолі з Ференцом Салаші. У зовнішній політиці було взято курс на зближення з Німеччиною. Відроджувалися гасла відновлення «історичної Угорщини» та реваншу.

У 1936 р. прем’єр-міністром став граф Пал Телекі, який проводив політику зближення з Німеччиною. У 1938—1939 рр. Угорщина взяла участь у розділі ЧСР і приєдналася до Антикомінтернівського пакту.

6 квітня 1941 р. Угорщина вступила у Другу світову війну, здійснивши разом з іншими державами-агресорами напад на Югославію. Граф П. Телекі на знак протесту проти розділу Югославії (1941 р.) наклав на себе руки. На його місце було призначено Ласло Бардоші.

За період 1938—1941 рр. до Угорщини було приєднано значні території: частину Словаччини (Верхню Угорщину), Закарпатську Україну, Трансильванію та частину Югославії (Воєводину, Банат). Угорське населення вважало, що завдяки М. Горті стосовно їхньої країни було відновлено справедливість, якою знехтували в 1919—1920 рр. у Парижі. Проте подальші події довели, що шлях, який обрала Угорщина, завів країну до національної катастрофи (1945 р.).

Запитання і завдання

1. Який характер мала революція 1918 р. в Угорщині? 2. Які дві партії об'єдналися та утворили Соціалістичну партію Угорщини? 3. Які держави брали участь у війні з Угорською Радянською Республікою? 4. Коли було встановлено диктатуру М. Горті? 5. Яку назву мала націонал-соціалістична партія Угорщини?

6. Чому спроба радянської влади утвердитися в Угорщині зазнала поразки? 7. Яку внутрішню і зовнішню політику проводив М. Горті? 8. З'ясуйте особливості режиму М. Горті.

9. Проведіть дискусію за проблемним питанням «У 1918—1919 рр. в Угорщині відбулися дві революції' (демократична і соціалістична) чи одна (національна)?». 10. Порівняйте Російську революцію 1917 р.. Листопадову революцію 1918 р. в Німеччині та Угорську революцію 1918 р. Результати роботи подайте у вигляді таблиці.

11. Підготуйте презентацію «Наслідки Тріанонського договору для Угорщини».

скачать dle 11.0фильмы бесплатно