§ 16—17. Німеччина

ЗА ЦИМ ПАРАГРАФОМ ВИ ЗМОЖЕТЕ:

визначити особливості становища Німеччини після завершення Першої світової війни; дізнатися про Листопадову революцію та становлення Веймарської республіки в 1918—1923 рр.; з'ясувати особливості розвитку країни в 1924—1932 рр.; проаналізувати прихід до влади нацистів і процес становлення нацистської диктатури в 1933—1939 рр.

ПРИГАДАЙТЕ

1. Якими були характерні риси соціально-економічного і політичного розвитку Німеччини на початку XX ст.? 2. Якою була участь країни в Першій світовій війні? 3. Назвіть основні умови Версальського мирного договору. 4. Якою була доля колишніх німецьких колоніальних володінь? Покажіть їх на карті атласу.

1. НАСЛІДКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ ДЛЯ НІМЕЧЧИНИ. Війна завершилася для Німеччини поразкою. Становище країни, яка програла війну, закріпили умови Версальського мирного договору з переможцями. Війна дуже дорого коштувала Німеччині. Людські втрати становили 2 млн осіб загиблими і 4 млн осіб пораненими й скаліченими. Понад 1 млн німецьких військових опинилися в полоні.

Тривала війна викликала глибоку соціально-економічну кризу. Обсяг промислового виробництва впав до 57% довоєнного показника. Кількість кваліфікованого робітництва внаслідок постійних мобілізацій становила 25 % довоєнного рівня. Масові мобілізації селян призвели до падіння виробництва продовольства. У країні було запроваджено карткову систему розподілу продуктів для міського населення. Наприкінці війни денна норма городянина в Німеччині становила 116 г борошна, 18 г м’яса та 7 г жирів. Намагаючись подолати нестачу продовольства, влада налагодила промислове виробництво ерзац-продуктів. Для більшості населення виникла загроза голоду. На виробництві з 20 до 30% зросла кількість жінок і підлітків, які замінили мобілізованих чоловіків. Із 1916 р. в Німеччині діяла обов’язкова трудова повинність для чоловіків із 16 до 60 років, яких могли використовувати на будь-яких роботах.

Видатки на війну досягли 186 млрд марок, що розхитувало фінансову систему. Стрімко зростали податки, внутрішні й зовнішні запозичення, інфляція. Населення невпинно зубожіло. Війна не відбувалася на території Німеччини, вона не зазнала руйнувань від бойових дій, але господарство й населення країни вже не могли витримувати її тягар. Почастішали страйки й демонстрації, які проводилися під гаслами: «Кінець війні!», «Геть уряд!». Це унаочнювало, що патріотичне піднесення початку війни змінилося моральною втомою від неї. Німеччина тривалий час перебувала у протистоянні з усім світом і тепер була знесилена.

2. ЛИСТОПАДОВА РЕВОЛЮЦІЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ ВЕЙМАРСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ в 1918—1923 рр. Німецька (Листопадова) революція 1918—1919 рр. розпочалася повстанням військових моряків у місті Кілі, обурених спробою командування кинути флот в останній бій, пожертвувати ним і домогтися вигідніших умов перемир’я. Повстання викликало ланцюгову реакцію в усій країні. Канцлер Макс Баденський, заявивши про зречення кайзера Вільгельма II, передав владу соціал-демократу Фрідріху Еберту для підготовки скликання Установчих зборів. Однак під тиском радикальних лідерів робітничого руху Ф. Еберт негайно проголосив республіку.

Ліворадикальні сили не бажали рахуватися з тим, що майбутнє країни визначать Установчі збори. Їх дії спричиняли подальше посилення політичного насильства. На початку 1919 р. за допомогою армії, поліції, загонів добровольців-фронтовиків усі виступи лівих було придушено й проведено вибори до Установчих зборів. Вони розпочали роботу в місті Веймар. Влітку того ж року було прийнято так звану Веймарську конституцію. Цим Установчі збори заклали основи створення в Німеччині президентсько-парламентської республіки з федеративним територіальним устроєм.

«Селяни, виконуйте свою роботу! Жителі міст голодують!» — німецький пропагандистський плакат часів Першої світової війни

Фрідріх Еберт

ПОСТАТЬ В ІСТОРІЇ

Німецький соціал-демократ Фрідріх Еберт (1871—1925) став першим рейхсканцлером (головою уряду) Німеччини після Листопадової революції 1918 р. За своїми переконаннями він був противником насильницьких, революційних дій, висловлював сподівання на збереження монархії, а проголошення республіки своїми соратниками в період революції назвав «самовільним». Побоюючись зростання впливу лівих на центристів, Ф. Еберт уклав таємну угоду з командуванням армії про співпрацю у придушенні виступів лівих. У 1919—1925 рр. Ф. Еберт був першим демократично обраним президентом Німеччини. Його президентство пов'язане з важкою економічною кризою та загостренням ситуації в Німеччині.

Основним дестабілізуючим чинником для розвитку тогочасної Німеччини став Версальський мирний договір. Його умови стали справжньою катастрофою для режиму Веймарської республіки, що намагався створити нову Німеччину. Величезний обсяг репарацій призвів до глибокої економічної кризи. Окупація Францією та Бельгією Руру, що давав 70% вугілля і 50% сталі, погіршила ситуацію. Німеччину охопила гіперінфляція. Долар, який у середині 1922 р. дорівнював 10 маркам, через рік коштував 1 млн марок. Сотні друкарських фабрик не встигали друкувати гроші, і нові нулі на банкнотах домальовували в банках. Ціни в магазинах змінювалися щогодини, а зарплату носили в кошиках. Позитивним ефектом гіперінфляції стало те, що держава позбулася всіх воєнних боргів, а кредити на підприємницьку діяльність стали безвідсотковими. Однак реальна заробітна плата знизилася до 40% довоєнного рівня. Безробіття сягнуло 6 млн осіб.

Країну охопили численні протести, організаторами яких були комуністи та нацисти. Лише завдяки рішучим діям уряду Г. Штреземана вдалося утримати ситуацію під контролем.

Одразу після війни в Німеччині виник рух нацистів. Причинами його появи були реваншистські настрої після поразки у війні, умови Версальського договору, умови життя в післявоєнній країні й реакція на політику «експорту революції» російських більшовиків. У 1919 р. утворилася Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини (НСДАП), яка до 1920 р. мала назву Робітнича партія Німеччини. У 1921 р. її фюрером (вождем) став Адольф Гітлер. Офіційною уніформою для тих, хто належав до НСДАП, стали коричневі сорочки, на відміну «чорносорочечників», як називали італійських фашистів. Однак, якщо італійські фашисти на перше місце висували інтереси держави, нацисти віддавали перевагу інтересам нації — «Німеччина для німців».

У 1920-х рр. нацисти не мали достатньо сил і не користувалися популярністю в німецького населення. 8 листопада 1923 р. нацисти здійснили спробу захопити владу в Баварії. А. Гітлер і його прибічники взяли в заручники відвідувачів пивної в Мюнхені (звідси назва «Пивний путч»), висунули вимоги розпустити уряд і провести «національну революцію». Наступного дня поліція розігнала демонстрацію на вулиці Мюнхена й заарештувала лідерів заколоту. Після суду А. Гітлер опинився у в’язниці, де написав працю «Майн кампф» («Моя боротьба»), у якій виклав основи свого вчення. Ця книга в майбутньому стала своєрідною «біблією» нацистів. Вважається, що саме «Пивний путч» став передумовою перетворення НСДАП на впливову політичну силу й започаткував історію німецького нацизму.

Нацизм (національний соціалізм) — назва фашизму в гітлерівській Німеччині. Для його ідеологи характерні реваншизм, расизм, шовінізм та антикомунізм.

ДОКУМЕНТИ РОЗПОВІДАЮТЬ

Витяг із Веймарської конституції (11 серпня 1919 р.)

Стаття 22. Депутати обираються загальною рівною, прямою й таємною подачею голосів на засадах пропорційного представництва, чоловіками і жінками, які досягли 20-річного віку...

Стаття 41. Президента імперії обирає весь німецький народ...

Стаття 109. Усі німці рівні перед законом. Чоловіки і жінки мають однакові права й виконують однакові обов'язки...

Стаття 114. Свобода особистості є недоторканною...

Стаття 118. Кожний німець має право в межах загальних законів вільно висловлювати свої думки усно, у пресі, засобами зображення або інакше... Цензура не допускається...

Стаття 123. Усі німці мають право збиратися мирно та без зброї, не роблячи попередньої заяви й не питаючи особливого дозволу.

Стаття 124. Усі німці мають право утворювати союзи або спілки з метою, що не суперечить кримінальним законам...

Стаття 125. Гарантуються свобода і таємниця виборів...

Стаття 153. Власність забезпечується конституцією.

1. Які права надавала німцям Веймарська конституція? 2. Чи можна вважати, що вона мала демократичний характер?

3. РОЗВИТОК НІМЕЧЧИНИ в 1924—1932 рр. Період із 1924 р. до початку світової економічної кризи в 1929 р. став добою стабілізації та покращення становища. Запровадження «плану Дауеса» полегшило економічну ситуацію в країні. До 1929 р. Німеччина отримала 11 млрд доларів кредитів, що дозволило відновити довоєнні економічні показники. Відбулися якісні зміни економіки. Було докорінно модернізовано виробництво, яке в 1929 р. досягло 117% довоєнного рівня. Підприємництво швидко поширилося серед населення. Німеччина посіла друге-третє місця у світі в автомобільній, авіаційній та хімічній промисловості. У 1929 р. частка німецької економіки становила 10% у світовому виробництві та 12% у світовій торгівлі. Заробітна плата зросла на 60 %. Розвиток економіки гальмували виплати репарацій (2,5 млрд марок на рік). Щоб їх сплачувати, у країні запровадили високі податки, що вдвічі перевищували довоєнні.

За роки економічної кризи 1929—1933 рр. падіння виробництва в країні досягло 58%. Однак, незважаючи на це, через репараційні зобов’язання уряду довелося підвищити податки на товари першої необхідності, зменшити пенсії та позбавити допомоги безробітних, що не досягли 21-річного віку.

Така політика викликала в більшості німецького населення зростання невдоволення як тими, хто перебував при владі, так і демократією взагалі. Економічна криза стала кризою Веймарської республіки. Вплив партій, що підтримували її, швидко падав, а вплив нацистів, що обіцяли встановити тверду владу й вивести країну з кризи, зростав. НСДАП стала найбільшою політичною партією Німеччини.

А. Гітлер, обміркувавши уроки «Пивного путчу», обрав нову тактику здобуття влади. За висловом фюрера, «перестріляти противників простіше, ніж перемогти їх на виборах, проте в цьому разі гарантією нашої влади стане саме їхня конституція». Унаслідок цього нацисти активно використовували легальні форми діяльності для здобуття влади в рейхстазі.

Адольф Гітлер у 1921 р.

Адольф Гітлер і Пауль фон Гінденбург. Листівка 1933 р.

У 1932 р. на дострокових парламентських виборах за представників нацистів проголосувало 33% виборців. Ще третина віддала голоси лівим партіям. А. Гітлер вважав такий результат дуже поганим. Проте президент Пауль фон Гінденбург, щоб не допустити до влади лівих, 20 січня 1933 р. запропонував А. Гітлеру посаду рейхсканцлера — голови уряду.

У лютому того ж року відбулася провокація з підпалом рейхстагу, у якій звинуватили комуністів. Комуністичну пресу й зібрання заборонили, а дещо пізніше уряд А. Гітлера отримав надзвичайні повноваження. У країні розпочалося становлення нацистської диктатури.

4. НІМЕЧЧИНА ЗА НАЦИСТСЬКОЇ ДИКТАТУРИ 1933—1939 рр. Отримавши надзвичайні повноваження, нацисти розпочали фактичну ліквідацію політичної демократії, формально зберігаючи при цьому конституцію Веймарської республіки. Проти послідовників соціал-демократів розгорнули відкритий терор. За наполяганням А. Гітлера президент П. фон Гінденбург видав указ «Про охорону народу і держави», яким були ліквідовані права громадян і надані необмежені повноваження каральним органам. Щоб здобути переважну більшість у рейхстазі, нацисти провели нові вибори. Вони отримали 43,9% голосів виборців, а переслідувані ними комуністи й соціал-демократи — 30,6 %. Проте такі результати не задовольнили нацистів. Вони відмовилися від подальших спроб прикривати свій режим виконанням конституції.

У ніч на 30 червня 1934 р., що увійшла в історію як «ніч довгих ножів», за наказом А. Гітлера війська СС (охоронні загони НСДАП) фізично знищили керівників СА (штурмовиків), що були особистою гвардією фюрера. Цим він посилив свою особисту владу в партії.

Після смерті президента П. фон Гінденбурга в 1934 р. А. Гітлер, залишаючись головою уряду, зосередив у своїх руках повноваження президента й головнокомандувача. Згідно зі спеціальним новим законом А. Гітлер став одноосібним правителем держави, посівши посади фюрера і рейхсканцлера. Широкого поширення набуло гасло: «Один народ, одна держава, один вождь», що відображало основний принцип державного будівництва нацистів. За адміністративною реформою вони ліквідували земельні парламенти й органи місцевого самоврядування та передали владу призначуваним чиновникам.

До початку 1934 р. були заборонені незалежні профспілки та всі політичні партії, крім НСДАП. Було створено таємну державну поліцію — гестапо. Вона здійснювала контррозвідувальну діяльність, політичне переслідування й кадрове забезпечення концентраційних таборів для противників режиму.

В економіці Третього рейху, як називали нацисти створену ними державу, було запроваджено розгалужену систему державного регулювання. Її становили імперське міністерство господарства, галузеві міністерства й організація промислового господарства, до якої входили колишні союзи підприємців. Високий рівень централізації виробництва здійснювався завдяки примусовому створенню картелів. У власність держави перейшли всі підприємства, конфісковані в євреїв під час «аріїзації» промисловості.

Колишні соратники — Адольф Гітлер та Ернест Рем — керівник штурмовиків- «коричневосорочечників», якого було вбито в червні 1934 р. під час «ночі довгих ножів» за наказом фюрера

Антисемітизм — одна із форм національної нетерпимості, яка виражається у ворожому ставленні до єврейського населення і прагненні обмежити їхні права.

Гетто — спеціальна частина міста, яку виділяли для примусового поселення певної групи людей за расовими, національними або релігійними ознаками.

ДОКУМЕНТИ РОЗПОВІДАЮТЬ

Задача з німецького підручника математики для середніх шкіл (1939 р.)

«Юнкере» вилетів із вантажем 12 дюжин бомб, кожна вагою 10 кг. Літак тримає курс на Варшаву, центр світового єврейства. Він бомбардує це місто. У разі вильоту з повним бомбовим навантаженням і повними бензобаками, що містять 1500 кг пального, літак важить 8 т. Із поверненням літака з його хрестового походу він усе ще має 230 кг пального. Якою є власна вага літака?

1. У яких формах у нацистській Німеччині здійснювалася пропаганда? 2. Висловіть власну думку, яку роль відіграє пропаганда в тоталітарному режимі.

Профспілки було ліквідовано, а замість них створено Німецький робітничий фронт, контрольований нацистами. Керівників підприємств оголосили «фюрерами трудових колективів», а контроль над трудовими відносинами передали «опікунам праці», яких призначала держава. У сільському господарстві за законом «Про спадкові двори» створили стан бауерів-землевласників арійського походження. Бауерам було заборонено ділити, продавати й закладати свою власність. Кожну німецьку 18-річну дівчину зобов’язали впродовж року безоплатно відпрацювати в родині бауерів.

У 1935 р. Німеччина досягла докризового рівня виробництва, а до 1939 р. значно його перевищила. Безробіття було майже ліквідовано.

У суспільно-політичному житті Третього рейху запанувало насильство. До початку 1935 р. було вбито 4,2 тис. противників нацизму, а 515 тис. осіб ув’язнено. Сотні тисяч німців емігрували. Офіційною політикою Німеччини, де на початок 1933 р. проживало близько 500 тис. осіб єврейської національності, став антисемітизм. У 1935 р. було прийнято «Нюрнберзькі закони», що позбавили єврейське населення країни німецького громадянства й заборонили їм обіймати державні посади. У «кришталеву ніч» із 9 на 10 листопада 1938 р. нацисти вчинили величезний єврейський погром, під час якого було пограбовано тисячі єврейських крамниць. Із 1939 р. єврейське населення почали виселяти до гетто.

Особам єврейської національності не дозволяли з’являтися у громадських місцях і займатися багатьма видами діяльності. Вони були зобов’язані нашивати на одяг жовту шестикутну зірку. Згодом нацисти перейшли до «остаточного вирішення єврейського питання», тобто фізичного знищення. Крім них, расовій дискримінації з 1935 р. було піддано представників ромів, яких у Німеччині проживало близько 20 тис. осіб.

Для впливу на масову свідомість населення вперше у світі створили Міністерство інформації і пропаганди, яке очолював Йозеф Геббельс. Його мету він визначив так: «Дайте мені засоби масової інформації, і я перетворю народ на стадо худоби». Нацисти розробили чимало методів впливу на суспільну свідомість через радіо, пресу, кіно, масові заходи тощо, які використовують і сьогодні в недемократичних державах. Для ідеологічної обробки молоді створили організацію «Гітлер’югенд», членство в якій було обов’язковим. До неї входило 8 млн молодих німців.

ДОКУМЕНТИ РОЗПОВІДАЮТЬ

Міністр пропаганди і народної освіти Йозеф Геббельс про основний метод впливу пропаганди на населення

Маси називають істинною інформацією, яка найбільш знайома. Звичайні люди, як правило, навіть більш примітивні, ніж ми вважаємо. Тому пропаганда, по суті, завжди має бути простою і повторюватися без перерви.

В остаточному підсумку найкращого результату у впливі на суспільну думку досягне лише той, хто здатен звести проблему до найпростіших слів і висловів та в кого вистачить мужності постійно повторювати їх у цій спрощеній формі, незважаючи на заперечення високочолих інтелектуалів.

1. У чому сутність методу впливу пропаганди на населення, який запропонував Й. Геббельс? 2. Які дії були необхідні, щоб його реалізувати?

Гетто «Літцманштадт» у Лодзі (Польща). 1939 р. (напис на паркані: «Житловий район євреїв. Прохід заборонено»)

«Гітлер’югенд» був суто чоловічою організацією. Для дівчат від 14 до 18 років існувала подібна організація під назвою «Союз німецьких дівчат».

У 1937—1938 рр. Німеччина розгорнула масштабну підготовку до війни. Відповідно до зовнішньополітичних уявлень А. Гітлера головним завданням Німеччини в міжнародних справах були боротьба за об’єднання всіх німців у Третьому рейху й перегляд територіальних обмежень Версальського договору. У 1935 р. Німеччина за результатами плебісциту приєднала Саарську область. У 1938 р. було здійснено аншлюс (приєднання) Австрії та розчленування, за умовами Мюнхенської угоди, Чехословаччини. Остання була змушена передати Рейху Судетську область, де проживало переважно німецьке населення.

ВИСНОВКИ

• Тягар Першої світової війни став надто важким для Німеччини й фактично зруйнував її економіку.

• Листопадова революція зупинила стару систему влади в країні. Її заступив режим Веймарської республіки.

• У 1924—1932 рр. Німеччину охопили проблеми, пов'язані з необхідністю сплачувати репарації та світовою економічною кризою. Становище в країні поступово погіршувалося, що створило підґрунтя для зростання нацизму.

• Нацистська диктатура стала різновидом тоталітаризму, як і італійський фашизм. Вона докорінно змінила всі сфери життя країни в бік обмеження прав і свобод людини та засад демократи.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Як змінився обсяг промислового виробництва в Німеччині за роки Першої світової війни? 2. Якими подіями розпочалася Листопадова революція? 3. Коли було прийнято Веймарську конституцію? 4. Яку кількість кредитів (у доларах) отримала Німеччина до 1929 р.? 5. Коли А. Гітлер став головою уряду? 6. Що відбулося в «кришталеву ніч»?

7. Яким був вплив Першої світової війни на становище в Німеччині? 8. Якими були особливості розвитку Німеччини в період Листопадової революції та становлення Веймарської республіки? 9. Як відбувався розвиток країни в 1924—1932 рр.? 10. Що змінилося в розвитку Німеччини за нацистської диктатури?

11. Покажіть на карті атласу об'єкти територіальної експансії Німеччини в 1935—1939 рр. 12. Проведіть дискусію за проблемним питанням: чи встановилася б у Німеччині нацистська диктатура без А. Гітлера? 13. Складіть порівняльну таблицю «Становлення фашистської диктатури в Італії та нацистської диктатури в Німеччині».

14. На одній із таємних нарад Й. Геббельс заявив: «...до 1932 р. наші внутрішні вороги так і не побачили, куди ми йшли, а також того, що наша клятва на вірність була лише трюком... Вони могли б нас розчавити. Вони могли б арештувати декількох із нас у 1925 р., і тут би нам настав кінець. Ні, вони провели нас через небезпечну зону...» Поясніть, як ви розумієте цю думку. Що сприяло перемозі нацистів? 15. Складіть історичний портрет «А. Птлер — фюрер нацистської Німеччини».

скачать dle 11.0фильмы бесплатно