Войти
Закрыть

Яку роль відігравали наука, освіта і спорт в Афінському полісі

6 Клас

Особливого розвитку в Греції набула наука Велику увагу приділяли елліни філософії (у перекладі з грецької — «любов до мудрості»). Ця наука намагається пояснити, що таке світ у цілому і як він виник. Грецький філософ Демокрит стверджував, що світ складається з найдрібніших (невидимих для людського ока) частинок — атомів. Це геніальне передбачення було доведене вченими лише на початку XX ст. У V ст. до н.е. жив афінський мудрець Сократ. Правилом його життя був напис на Дельфійському храмі: «Пізнай самого себе». Учень Сократа Платон започаткував славнозвісну Академію. Найвідомішим грецьким філософом був Аристотель. Йому належить ідея розділити всі наукові знання на окремі галузі та об’єднати в самостійні науки. Деяким наукам Аристотель дав такі назви: ботаніка (від давньогрецького слова «рослина»), фізика (від слова «природа»), політика (від слова «держава»). Теорема давньогрецького математика Піфагора загальновідома і в наш час. «Батьком медицини» називають Гіппократа. У V ст. до н.е. покладено початок історичній науці. Як ви вже знаєте, Геродот написав твір «Історія» в дев’яти книгах, що є важливим історичним джерелом з історії не лише Греції, а й народів Передньої Азії, Єгипту та Північного Причорномор’я....
0 Переглянути

У чому особливості господарювання і повсякденного життя у Стародавній Греції V ст. до н.е.

6 Клас

Пагористі землі з кам’янистим ґрунтом були складними для оранки й обробітку. Тому хліборобство в грецьких полісах особливо не розвивалося. Із зернових в основному вирощували ячмінь. Свого зерна не вистачало, тому його завозили з колоній. Утім, достатня кількість сонячних днів сприяла вирощуванню винограду, оливок, плодових дерев, овочів. Великих пасовищ у Греції було обмаль, тому й тваринництво не набуло поширення. Розводили в основному овець для отримання вовни, кіз, робочу та тяглову худобу: биків, віслюків, мулів. Серед основних видів ремесла — металообробка, гончарство і ткацтво. Особливо шанувалися в грецькому суспільстві ковалі. В усьому Середземномор’ї славилися вироби грецьких гончарів: амфори для перевезення і зберігання вина, олії, зерна, повсякденний і святковий столовий посуд, теракотові статуетки, облицювальна плитка, світильники і навіть водопровідні та каналізаційні труби. Як подані зображення (фрагменти вазопису та сучасне фото археологічних розкопок) підтверджують відомості про розвиток ремесла у Стародавній Греції, викладені в тексті?...
0 Переглянути

Як в Афінах утверджувалася демократія

6 Клас

Стратег — у давньогрецьких полісах із кінця V до середини І ст. до н.е. — посада головнокомандувача військом, який також опікувався зовнішніми справами держави і частково фінансами. На яку рису Перикла вказує Фукідід? Чи є вона важливою для державного діяча в стародавньому світі? А в сучасному? Чому? Давньогрецький історик Фукідід про Перикла Перикл був дуже красномовним. Коли він виступав на народних зборах, друзі порівнювали його із Зевсом, а його промови — з громами й блискавицями, що їх кидає бог. Самого Перикла за його величний вигляд та розум називали Олімпійцем, Перикл умів переконувати людей у своїй правоті. 2. УПРАВЛІННЯ АФІНСЬКОЮ ДЕРЖАВОЮ ЗА ЧАСІВ ПЕРИКЛА Які органи влади були в Афінському полісі? Якими справами вони керували? Перикл здійснив глибокі перетворення в управлінні державою, спрямовані на захист інтересів демосу. Найпомітнішим кроком було введення оплати за несення державної служби. Це давало можливість незаможним громадянам Афін спокійно займатися державними справами, а не пошуками заробітку. Верховним органом управління в Афінах були народні збори. Вони скликалися 3-4 рази на місяць. У них могли брати участь усі громадяни, яким виповнилося 20 років....
0 Переглянути

Яким був перебіг греко-перських війн

6 Клас

У VI ст. до н.е. наймогутнішою державою Стародавнього світу було Перське царство, що підкорило та приєднало до себе грецькі поліси Малої Азії. На початку V ст. до н.е. довелося відстоювати свою свободу й іншим полісам Стародавньої Греції. Війни між Персією та грецькими полісами охопили 500—449 рр. до н.е. і називаються греко-перськими війнами. За переказами, Дарій І відрядив послів по всій Греції з вимогою «землі й води», тобто підкоритися. Багато полісів визнали владу Дарія. Лише Афіни та Спарта відмовилися здаватися. Афіняни вбили послів, а спартанці кинули посланців Дарія в криницю зі словами: «Дістаньте собі там скільки завгодно і землі, і води». Влітку 490 р. до н.е. Дарій І спорядив проти греків армаду з 500 кораблів і близько 30 тисяч воїнів. Перське військо висадилося в Аттиці, на рівнині поблизу невеликого містечка Марафон, лише за 42 км від Афін. Афінське військо становило близько 10 тисяч важкоозброєних воїнів-гоплітів, якими командував досвідчений полководець Мільтіад. До ополченців залучили навіть рабів, обіцяючи їм свободу. Щоб заступити персам шлях на Афіни, греки зайняли позиції на південних горбах, що оточують рівнину....
0 Переглянути

Практичне заняття. У чому особливості Спартанської держави, побуту і виховання спартанців

6 Клас

На південному сході півострова Пелопоннес розташована область Лаконіка. Із трьох боків її оточують високі гори. Морські береги незручні для мореплавства. Такі особливості географічного положення не сприяли торгівлі її жителів з іншими областями Греції, проте забезпечували природний захист від зовнішніх ворогів. Наприкінці II тис. до н.е. Лаконіка була завойована дорійцями. На берегах річки Еврот вони заснували державу Спарту. Значна частина місцевого населення, яка чинила запеклий опір завойовникам, була поневолена. Невільників стали називати ілотами. Вони зазвичай працювали на землі або випасали худобу. Тих, хто добровільно визнав владу дорійців, називали періеками («тими, що живуть навкруги»). Вони зберегли свободу, мали право займатися ремеслом і торгівлею, проте не могли володіти землею і брати участь у громадському житті. Повноправними громадянами вважалися лише нащадки завойовників-дорійців — спартіати. Які верстви населення Спарти зображено на ілюстрації?...
0 Переглянути

Як відбувалося становлення Афінського поліса

6 Клас

Мешканці Аттики в разі небезпеки шукали притулку за міцними мурами Афін. З посиленням афінської общини всі інші були або підкорені нею, або добровільно приєдналися за угодою. У VIII ст. до н.е. в Аттиці утворилася держава — Афінський поліс. 2. РЕФОРМИ СОЛОНА Чому загострилося протистояння демосу й аристократії? У чому полягала сутність реформ Солона? Панівне становище в управлінні полісом мали аристократи. Основним органом влади був ареопаг, що складався з представників родової знаті. Аристократи керували і судом. До того ж, родова знать володіла кращими землями. Селяни бідніли, ставали боржниками, згодом перетворюючись на рабів. Утім, у VIII—VII ст. до н.е. певна частина демосу — купці, власники майстерень і кораблів, заможні селяни — розбагатіла. Тепер вони прагнули брати участь в управлінні полісом, проте були позбавлені цього права. Саме вони розгорнули й очолили боротьбу демосу з аристократією. У розпал смути громадяни звернулися до афінського політика Солона, відомого своєю вченістю, життєвим досвідом і справедливістю. У 594 р. до н.е. Солон здійснив кілька реформ. Насамперед він скасував борги афінян і заборонив боргове рабство. Земельні ділянки повернули боржникам. Афіняни, які потрапили в рабство за борги, отримали свободу. Громадяни, продані у рабство в чужі країни, викупалися державним коштом. Віднині жоден афінянин не міг бути рабом! Усі чоловіки, уродженці Аттики, вважалися громадянами Афінського поліса. Солон увів поділ громадян на чотири розряди — найбагатші, заможні, середнього достатку і бідняки — залежно від розміру їхнього майна і прибутків. Громадяни різних розрядів мали різні права та виконували різні обов’язки перед державою....
0 Переглянути

У чому значення Великої грецької колонізації

6 Клас

Поступове збільшення населення грецьких полісів призвело до того, що землі гористої й острівної Греції вже не могли всіх прогодувати. Але розвиток мореплавства допомагав грекам подолати труднощі, пов’язані з ростом населення. Переселяючись на інші землі, люди рятувалися від бідності, голоду, неврожаю. Ще близько 1000 р. до н.е. багато еллінів залишали материкову Грецію, заселяючи нові землі за морем, засновуючи численні колонії. У VIII ст. до н.е. розпочинається Велика грецька колонізація. Велика грецька колонізація (VІІІ—VI ст. до н .е.) — процес заснування грецькими полісами власних поселень на нових землях. Серед колоністів-переселенців були представники різних верств населення: селяни, ремісники, втікачі від збройних конфліктів між аристократією й демосом. Існувало три основні напрямки грецької колонізації. Перший напрямок — західний: Південна Італія, острів Сицилія, узбережжя сучасної Франції та Іспанії. Саме тут було засновано найбільше грецьких колоній — близько 500. Другий напрямок грецької колонізації — північно-східний. Спочатку грецькі колонії з’явились на узбережжі багатої на поклади золота Фракії. Потім вони освоїли землі біля проток Геллеспонт і Боспор, що з’єднують Чорне і Середземне моря. На березі Боспору греки заснували Візантію — згодом знаменитий Константинополь (нині Стамбул). Багато колоній з’явилося в Західному та Північному Причорномор’ї....
0 Переглянути

Як розвивалася Греція у VIІІ—VI ст. до н.е.

6 Клас

Поліс — громадянська община, що складалась з повноправних громадян-землевласників, мала свою територію, закони, органи управління. Земля поліса з усіма її надрами належала громаді. Визначальною рисою поліса була свобода кожного громадянина, який мав право на земельне володіння и участь у народних зборах, а також обов'язок підтримувати та захищати свою громаду. Громадянин — людина, яка належить до певної держави, має права й обов’язки щодо цієї держави і дотримується встановлених у ній законів. Мешканці поліса поділялися на вільних громадян і рабів, які не мали жодних громадянських прав. У Греції налічувалося десятки полісів. Наймогутнішіми серед них вважалися Афіни та Спарта, а найбагатшим — Коринф. Кожен поліс мав свій уряд, військо і скарбницю, карбував монету. 2. БОРОТЬБА ДЕМОСУ ЗІ ЗНАТТЮ Якими були причини і наслідки боротьби демосу з аристократією? Серед вільного населення грецьких полісів невелику групу становили аристократи — представники і нащадки родової знаті, які володіли великими ділянками землі, ремісничими майстернями і кораблями. Аристократія (від грецького «аристос» — найкращий, «кратос» — влада) — привілейований прошарок населення, котрий мав виняткові права, переваги та можливості порівняно з іншими верствами суспільства....
0 Переглянути

Практичне заняття. Як давньогрецька міфологія і релігія відображали світосприйняття людей

6 Клас

Наймогутнішим із олімпійських богів був Зевс. Греки вважали, що він дав жителям Землі закони та карає їхніх порушників. Посейдон, могутній морський цар, вважався покровителем мореплавства, богом вологи та стихійних сил природи. Його палац був на дні морському. Повелитель царства мертвих — Аїд. Йому належали надра землі з усіма скарбами. Греки вірили, що після смерті душа людини потрапляє в підземне царство Аїда. Прекрасний Аполлон — бог сонячного світла і цілительства, покровитель краси та поезії. Під його владою перебували дев’ять муз, покровительок мистецтв і наук. Богом вогню та ковальства був Гефест, богинею краси та кохання — народжена з морської піни Афродіта. Сестра Аполлона — Артеміда — богиня полювання, покровителька лісів. Дочка Зевса Афіна вважалася богинею мудрості, покровителькою ремесел і наук, захисницею міст. Стародавні греки вірили, що ніхто не здатний її перемогти в бою. Постійною супутницею Афіни була богиня перемоги — Ніка. Вісником богів був Гермес. Він вважався богом торгівлі, покровителем усіх хитрих та енергійних людей. Великою пошаною в грецьких селян користувалися боги землеробства. Особливо поважались Деметра — богиня хлібних колосків, покровителька землеробства і родючості, та Діоніс — бог виноградарства і виноробства. Крім загальногрецьких богів, у кожній області країни були ще місцеві божества, які населяли ліси, джерела, луки і гори. Богинь джерел — німф — зображували у вигляді веселих та безжурних чарівних дівчат. Сатири (лісові божества) — це дивовижні старці, укриті шерстю, з копитами та козлячими рогами....
0 Переглянути

Що можна дізнатися про давньогрецьке суспільство з поем Гомера

6 Клас

Вторгнення дорійців наприкінці II тис. до н.е. призвело до поступового занепаду і падіння Ахейської цивілізації. Культурний розвиток дорійців був значно нижчим. Вони не вміли будувати кам’яних споруд, жили в основному в напівземлянках, але мали одну важливу перевагу — вміли обробляти залізо. Про тогочасне життя греків ми можемо дізнатися лише з археологічних знахідок і поем Гомера «Іліада» та «Одіссея», що вважаються першими творами європейської художньої літератури. Саме тому ХІ—ІХ ст. до н.е. історики називають гомерівським періодом, або іноді — «темними віками». Гомер був мандрівним сліпим поетом. Точних біографічних відомостей про нього не збереглося. Ще в давнину сім грецьких міст сперечалися між собою за честь називатися його батьківщиною. Учені й дотепер точно не знають, у якому столітті він жив: у IX чи VIII ст. до н.е. Є й такі, хто вважає його сучасником Троянської війни, що відбулась у XIII ст. до н.е. Давньогрецькі поеми складалися в усній формі балад і легенд протягом чотирьох століть — з XI до IX ст. до н.е. й зберігалися завдяки виконавцям — співцям-рапсодам. У поемах «Іліада» й «Одіссея» розповідається не тільки про Троянську війну та її героїв, а й про грецьке суспільство в початковий період панування дорійців. За дивовижними пригодами, змальованими в поемах, бачимо життя, побут, вірування й традиції людей тієї епохи, тому ці епічні твори є неоціненним історичним джерелом....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 42 43 44 45 46 47 48 49 50 ... 60
Назад

Навігація