§ 1. Народження середньовічної Європи

• Пригадайте, які племена, що жили на теренах України в найдавнішу епоху, брали участь у Великому переселенні народів.

1. Германські племена. На північ від Альп проживали численні варварські племена германців, кельтів, слов’ян. їхні мови належать до однієї, індоєвропейської, мовної сім’ї. Мабуть, далекі предки цих народів мешкали по сусідству. Стародавньою батьківщиною германців були південне й північне узбережжя та острови Балтійського моря, Скандинавський та Ютландський півострови. Глобальне похолодання змусило германців поступово переселятися в тепліші краї. На початку нашої ери вони вже займали простір між річками Рейн, Одер і Дунай. Землі, придатної для землеробства, тут було небагато. Переважали прекрасні пасовиська.

Тому головним заняттям германців стало скотарство, а основним багатством - бики, воли й корови. Непогано знали германці й землеробство. Вони використовували рало й плуг, вирощували ячмінь, просо, пшеницю, льон. Досить активно германські племена торгували, зокрема з римлянами. Мешкали вони в невеликих селах або на хуторах. Римський історик Корнелій Тацит (бл. 55-120) повідомляє, що вони «оселяються на відстані один від одного, де кому сподобається ручай, галявина або гай». Для житла будували довгі та високі дерев’яні хати, розраховані на велику сім’ю з 20-30 осіб. У негоду там тримали й худобу.

Жили германці громадою. Її членами вважалися вільні рівноправні чоловіки, які займалися сільськогосподарською працею. Водночас вони були воїнами й мали право брати участь у народних зборах.

Розгляньте малюнки. З якою метою германці зображували своїх воїнів не лише переможцями, а й такими, що зазнали поразки?

Германець схилив коліно

Полонені германці

Вищим органом влади в германців були народні збори. У них брали участь усі повнолітні вільні чоловіки, за винятком тих, хто боягузтвом зганьбив себе в битві. Народні збори розглядали питання війни та миру, судили злочинців, обирали із числа найзнатніших одноплемінників старійшин і вождів. Племінні вожді, або конунги, очолювали військо та представляли інтереси племені в міжнародних справах. Рада старійшин вирішувала поточні, насамперед судові, справи. Германці не знали писемності, тому свої звичаї та закони передавали наступним поколінням усно. Християнізація прискорила виникнення в германців держави.

Рада в германців

Справжньою катастрофою стала поява в Європі кочівників - гунів. Вони прийшли з далеких степів Азії і зламали опір готів. Остготи підкорилися гунам, вестготи - знайшли притулок у східній частині Римської імперії. Імператор доручив їм охороняти римські кордони, забезпечуючи натомість продовольством. Невдовзі зловживання римських чиновників спричинили повстання вестготів. У 378 р. біля міста Адріанополя вони вщент розбили римлян. Імператор загинув, римське військо було знищено. Відтепер імперію захищала армія, сформована переважно з варварів. Зрозуміло, що не завжди вона була надійною.

Документ

I ст. Римський історик Корнелій Тацит про германців

Королів германці обирають за знатністю, а військових ватажків - за доблестю. При цьому королі не мають необмеженої чи свавільної влади, а вожді стоять на чолі тому, що подають приклад, а не тому, що мають право наказувати; тому, що вони хоробрі, вирізняються в бою, б’ються попереду війська і цим викликають подив...

У незначних справах радяться старійшини, у важливих - усі, причому ті справи, щодо яких рішення ухвалює народ, попередньо обговорюються зі старійшинами...

Під час бою ганьба вождю, якщо його дружина покаже себе хоробрішою за нього, дружині ж соромно відставати від вождя. Повернутися живим з бою, у якому загинув вождь, - означає на все життя вкрити себе ганьбою і безчестям... Вожді б’ються за перемогу, дружинники - за вождя. Якщо плем’я, у якому вони народилися, скніє в тривалому мирі та бездіяльності, то чимало знатних юнаків вирушають до тих племен, які на той час десь воюють. Адже цьому народові спокій противний, та й легше відзначитися серед небезпек, а прогодувати велику дружину можна лише грабунком і війною...

Землю займають усі по черзі за числом робітників і згодом розділяють її між собою за гідністю...

Жоден народ не є таким щедрим і гостинним, як германці. Вважається за гріх відмовити комусь зі смертних у притулку. Кожен пригощає найліпшою їжею відповідно до свого достатку...

Ті, хто досяг юнацького віку, відпускають волосся й бороду і доти не змінюють такої зовнішності... доки не вб’ють ворога... У боягузливих і невойовничих цей жахливий вигляд так і залишається. Найхоробріші носять на собі залізне кільце, немов кайдани, допоки не вб’ють ворога.

• 1. Пригадайте з історії стародавнього світу, де і коли важливі рішення ухвалювали на загальних зборах громадян. Такий устрій називають демократичним. Чи була, на вашу думку, притаманна демократія давнім германцям?
• 2. З якими почуттями Корнелій Тацит описує германців: поваги чи презирства?

2. Утворення «варварських королівств». У 410 р. вестготи під проводом вождя Аларіха після тривалої облоги захопили й пограбували Рим. Але римляни зуміли домовитися з вестготами, дозволивши їм оселитися в Галлії. У 418 р. вестготи заснували тут першу варварську державу зі столицею в Тулузі. Поступово на території Римської імперії одне за одним виникають нові варварські королівства: вандалів - у Північній Африці, англів і саксів - у Британії, бургундів і франків - у Галлії. Це був важкий удар, але основна загроза Риму йшла від гунів.

Гуни оселилися на території сучасної Угорщини. Своїми кривавими набігами вони наводили жах на всю Європу. У 451 р. гунський вождь Аттіла повів військо в Галлію. Назустріч йому виступила римська армія, яку очолював полководець Аецій, котрий колись був заручником у гунів і добре знав їхні звичаї. На допомогу Аецію прийшли франкські, остготські та інші германські вожді. Майже всі племена й народи тогочасної Європи зійшлися з обох боків у битві на Каталаунських полях (сучасна Франція). Аецій здобув важку перемогу, але за рік гуни знову увірвалися в Італію. Цього разу Рим урятував Папа Лев І. За великий викуп він умовив Аттілу повернутися назад. Невдовзі вождь раптово помер. Його держава розпалася, а гуни перекочували в Північне Причорномор’я.

Подумайте!

Яку роль в історії Європи відіграно нашестя гунів?

Перемога на Каталаунських полях стала останнім великим успіхом Рима. У 455 р. місто захопили і впродовж 14 днів грабували вандали. Усі скарби, що їх не вмістили на кораблі, вандали навмисно знищили. Загинуло безліч творів мистецтва. Відтоді будь-яке безглузде знищення культурних цінностей називають вандалізмом.

Землі, населені вестготами, франками та іншими германськими племенами, вважалися власністю імперії. Проте ці народи жили за своїми законами, тобто були політично незалежні від Риму, а часом навіть ворожі до нього. У 476 р. римський уряд відмовився виділити варварам нові землі. Стався заколот, який очолив командир германських найманців Одоакр. Він скинув з престолу останнього римського імператора - Ромула Августула, а знаки імператорської влади - діадему й пурпурну мантію - відіслав до Константинополя. Воїни оголосили Одоакра конунгом Італії, і східноримський імператор узаконив його владу. Західна Римська імперія припинила своє існування.

Позолочений шолом. V ст.

Подумайте!

Чому знаки імператорської влади - діадему та пурпурну мантію - Одоакр відіслав до Константинополя?

Після загибелі Риму на землях колишньої імперії виникали нові германські держави. У VI ст. тюркомовні вихідці з євразійських степів заснували на Середньому Дунаї могутній Аварський каганат, який тримав у страху всіх своїх сусідів. У 493 р. остготи на чолі з конунгом Теодоріхом перейшли засніжені Альпи й знищили державу Одоакра. Вони заснували в Північній Італії власне королівство зі столицею в Равенні, на той час найсильніше в Західній Європі. Але в середині VI ст. його завоювала спочатку Візантія, а потім германське плем’я, яке римляни називали лангобардами - довгобородими.

Варвари зруйнували стару політичну організацію Європи. На загарбаних територіях вони створили нові, утім досить нетривкі держави.

Теодоріх (бл. 454-526) виріс у Константинополі, був розумний і обережний політик і дипломат. Він прагнув примирити готів і римлян, підтримував римську знать і використовував її знання та досвід в управлінні державою. Теодоріх допомагав католицькій церкві, хоча сам був аріанином. Коли по всій Західній Європі не вщухали війни, він майже на 30 років повернув мир на багатостраждальну землю Італії і забезпечив розквіт Остготського королівства. Нащадки заслужено назвали видатного правителя Теодоріхом Великим.

Написання імені (монограма) Теодоріха

Гробниця Теодоріха в м. Равенна. VI ст.

ПЕРЕВІРЯЄМО ЗНАННЯ

• 1. Якими видами господарської діяльності займалися германці та які органи влади вони мали?
• 2. Які перші варварські королівства виникли на території Західної Римської імперії?
• 3. Яких вождів варварських племен ви можете назвати? Що ви про них знаєте?

Удосконалюємо вміння

• 1. Простежте на карті «Нашестя варварів і загибель Західної Римської імперії» (с. 16) шляхи переселення різних народів. Які з них пройшли найдовший шлях і захопили найбільшу територію?
• 2. На контурній карті зафарбуйте різними кольорами території, де жили вандали, остготи, англи, сакси та інші племена.

ДІЄМО ТВОРЧО

Робота у групах. Обговоріть у групах питання: кого сьогодні називають варварами? Що спільного є із середньовічним поняттям «варвар»? Які відмінності? Презентуйте висновки на загал.

Запам’ятовуємо дати

418 р. - виникнення першого варварського королівства вестготів

476 р. - повалення останнього імператора Західної Римської імперії Ромула Августула

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Всесвітня історія 7 клас Подаляк, Лукач 2020", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)