Утворення Османської імперії. Правління Мехмеда ІІ
- 17-04-2022, 23:23
- 663
7 Клас , Всесвітня історія 7 клас Щупак
§ 32. УТВОРЕННЯ ОСМАНСЬКОЇ ІМПЕРІЇ. ПРАВЛІННЯ МЕХМЕДА II
Пригадайте, де і коли виник іслам, у яких країнах доби Середньовіччя він був поширений. Коли утворилася Візантійська імперія, які території їй належали? Де і коли виникло православ’я?
ВИНИКНЕННЯ СЕЛЬДЖУЦЬКОГО СУЛТАНАТУ. Турки належать до тюркських племен, які ще в V ст. заснували державу кочових народів у Східному Сибіру. У X ст. вони підкорили нинішню територію Туркменії, південну частину нинішнього Узбекистану й частину південного Казахстану, а на початку XI ст. поступово завоювали Іран та Афганістан.
Вежа XII ст., побудована в пам’ять про Тогрул-Беке, онука Сельджука, у м. Рей, Іран (сучасне фото)
У той самий час турки на чолі із султаном Сельджуком захопили Багдадський халіфат та частину Вірменії й наблизилися до кордонів Візантійської імперії. Уся подальша їхня історія відзначалася постійними війнами проти сусідів: візантійців, арабів, персів та ін. Турки відіграли значну роль у розгромленні держав хрестоносців у Палестині.
Вирішальна битва з візантійцями відбулася в 1071 р. Турки розгромили армію імператора (василевса) та його самого захопили в полон. Протягом кількох наступних років вони підкорили майже всю Малу Азію. У Візантії залишилися тільки прибережні території.
Султан — титул монарха, правителя в ісламських державах.
Турки-сельджуки — тюркські кочові племена, що прийшли з Середньої Азії. Названі за іменем султана Сельджука (або Маліка ал-Газі), який очолював одне із тюркських племен.
Поступово сельджуки перейшли до осілого способу життя, прийняли іслам. У 1070—1080 рр. виникає могутня держава — Сельджуцький султанат, який стрімко розвивався. На початку XII ст. столицею султанату було місто Конья (звідси походить його друга назва — Конійський султанат). Проте в середині XIII ст. султанат був знищений монголо-татарами, і у 1243 р. він розпався на окремі князівства.
Воїн-сельджук (сучасний малюнок)
УТВОРЕННЯ ОСМАНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ. Одне із князівств колишньої великої держави очолив вождь племені кайї — Осман І (1299—1324 рр.). То був природжений воїн, який вірив у справедливість «священної війни» (джихаду). Він розширив межі своїх володінь, об’єднав під своєю владою інші тюркські племена. З остаточним розпадом Сельджуцького султанату володіння Османа І перетворилися на самостійний Османський емірат, а турки почали називати себе на честь вождя — турками-османами.
Осман І
Османський султанат поступово збільшував територію. У 1299 р. Осман офіційно проголосив себе султаном, започаткувавши династію Османів.
Син Османа Орхан І (1324—1360 рр.) продовжував політику батька. Він захопив території від Мармурового до Чорного морів і розпочав перші турецькі завоювання в Європі.
Нащадок Орхана Мурад І (1360—1389 рр.) спрямував свою агресію на Балкани. У другій половині XIV ст. балканські країни перебували у стані занепаду та постійно воювали між собою. Скориставшись цим, Мурад І завоював Фракію і в 1365 р. переніс столицю своєї держави в Адріанополь. Візантійська імперія обмежувалася тепер самим лише Константинополем.
Мурад І
У війнах проти ворогів військову вправність виявили турецькі яничари.
Яничари (у перекладі з турецької мови — нове військо) — регулярна піхота в Османській армії, яку турки набирали із захоплених у полон хлопчиків: представників інших народів, у тому числі — слов’ян. Яничар навертали на мусульманську віру і виховували в ненависті до ворогів ісламу. Яничари були кращими воїнами султана, найбільш відданими своєму володарю.
Невдовзі Болгарія визнала себе васалом султана, і Мурад І пішов на Сербію. Вирішальна битва сербів і боснійців з турками відбулася в 1389 р. на Косовому полі. Армія османів була значно більшою, проте серби билися відчайдушно. Посеред битви сербський патріот Мілош Обіліч проник у табір турків-османів і вбив Мурада І, проте це не вплинуло на результат битви. Під керівництвом сина султана Баязида турки завдали сербам повної поразки, і Сербія була захоплена.
Гробниця султана Мурада І на Косовому полі (сучасне фото)
ЖИВА ІСТОРІЯ:
документи, особистості, цікаві подробиці
Косовська битва справила величезний вплив на історію не лише Сербської держави і сербського народу, а й усього Балканського регіону. Вона започаткувала період кривавого тривалого протиборства сербів та інших балканських народів з османами.
Косовська битва посіла особливе місце в національній пам'яті сербів, у їхній міфології. Великі цикли пісень та оповідей складались протягом століть, і в XIX ст. були видані Буком Караджичем. І сьогодні Косовська земля є дуже важливою для сербів, а її історія впливає на сучасні міжнародні відносини.
Косовська битва. Картина художника Адама Стефановича
ЗАВОЮВАННЯ ОСМАНІВ ЗА БАЯЗИДА І ТА МЕХМЕДА І. Баязид І (1389—1402 рр.), якого за військову вправність прозвали «Блискавкою», підкорив Македонію, Болгарію, частину Сербії й Албанії, а також Малу Азію. Успіхи османів занепокоїли європейців, і папа римський оголосив проти них хрестовий похід. У 1396 р. 60-тисячна армія рицарів-хрестоносців із Німеччини, Франції, Угорщини, Чехії, Польщі була розбита біля міста Нікополь у Болгарії. Майже 10 тис. рицарів потрапили в полон і за наказом Баязида були страчені. Причинами поразки рицарського війська були бездарне керівництво угорського короля Сигізмунда і чвари між вождями хрестоносців.
У 1400 р. Баязид І розпочав облогу Константинополя, яка тривала майже рік. Щоб завоювати столицю імперії, він збудував великий флот і припинив постачання продовольства. У місті розпочався голод.
У цей час до володінь османів вторглась армія іншого страшного завойовника — Тимура (1370—1405 рр.), нащадка Чингісхана. Баязид І зняв облогу Константинополя і рушив назустріч ворогові. У битві біля Анкари (1402 р.) ополчення колишніх малоазіатських еміратів, побачивши своїх колишніх емірів у таборі Тимура, зрадило османського султана і раптово вдарило в центр його війська. Турецька армія була розгромлена, а сам Баязид І потрапив у полон, де й помер. Тимур, розоривши володіння турків у Малій Азії, повернувся до Середньої Азії.
Баязид у полоні в Тимура. Картина художника Станіслава Хлєбовського
Новим правителем османів став Мехмед І (1413—1421 рр.), який знов зібрав усі землі Османської імперії. Він уклав мирні угоди з Візантією, Сербією, Валахією й Угорщиною. Султан толерантно ставився до підданих-немусульман, розвивав торгівлю, був покровителем літератури, особливо поезії. Його характеризують як справедливого, покірного, миролюбного й освіченого правителя, проте з усіма повстаннями він розправлявся швидко та жорстоко.
МЕХМЕД II. УЗЯТТЯ КОНСТАНТИНОПОЛЯ. Новим турецьким султаном став Мехмед II (1451—1481 рр.), прозваний пізніше Завойовником. Він був освіченою людиною, володів п’ятьма іноземними мовами, добре знав західну культуру. Водночас султан був примхливим і жорстоким деспотом.
Мехмед II Завойовник. Робота художника Джентіле Белліні
Мехмед II повів новий рішучий наступ на Константинополь. 200-тисячне турецьке військо підступило до міста. Для взяття візантійської столиці було збудовано флот, щоби припинити надходження підкріплень; створено наймогутнішу в Європі артилерію. Для блокування Босфорської протоки в її найвужчому місці було збудовано фортеці, які контролювали прохід кораблів і збирали мито. У квітні 1453 р. розпочалась облога міста, яка тривала 53 дні.
Туркам вдалося захопити Константинополь. Більшість захисників міста було знищено, 60 тис. продано в рабство. За наказом Мехмеда II захоплене місто перейменували на Стамбул (Істанбул), і воно стало столицею Османської імперії. Собор Святої Софії було перетворено в мечеть.
Отже, у 1453 р. Візантійська імперія припинила своє існування, а турки-османи утвердилися на Балканському півострові.
Закон про свободу віросповідання, виданий Мехмедом II в 1478 р.
ЖИВА ІСТОРІЯ:
документи, особистості, цікаві подробиці
Турки багато разів намагалися засипати рів перед мурами Константинополя, але захисники вночі з вражаючою швидкістю його очищали. Коли було відбито перший запеклий штурм, турки зробили підкоп під браму міста. Константинопольці, здогадавшись про це, зробили зустрічний підкоп, влаштувавши вибух. Чимало турецьких воїнів загинуло.
Розлючений Мехмед ІІ наказав завести свої кораблі у внутрішню гавань Константинополя — Золотий Ріг, щоб розпочати облогу міста з північного, слабо захищеного боку. Вхід у гавань перегороджував масивний ланцюг, через який не міг прорватися жоден корабель. Тоді османи вночі перетягли 80 своїх кораблів у Золотий Ріг по суходолу, спорудивши поміст і густо змастивши його жиром.
У місті закінчилися запаси продуктів. Сили танули. Турецькі війська за наказом султана розпочали останній штурм фортеці. Туркам вдалося оволодіти частиною муру і прорватися через браму. Константинополь упав. Захищаючи місто, загинув Константин XI, останній візантійський імператор з династії Палеологів.
Входження Мехмеда II в Константинополь. Картина художника Жана-Жозефа Констана
Узяття Константинополя (фрагмент панорами в Музеї історії Топкапи — головного палацу Османської імперії до середини XIX ст. в м. Стамбул, Туреччина)
ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XV СТОЛІТТЯ. Узяття Константинополя стало лише початком 30-річних завойовницьких походів султана. Він захопив рештки візантійських володінь, установив повне панування над православними державами: Сербією, Боснією, Валахією. Найтриваліший опір туркам чинили албанці.
У 1469 р. турки вторглись у володіння Священної Римської імперії, а в 1477 р. вступили на землі венеціанців.
У результаті завоювань турків утворилася величезна Османська імперія. Султана було проголошено халіфом — духовним главою всіх мусульман.
Османська імперія увійшла у найвидатніший період свого існування, який тривав до 20-х років XVII ст. Однією з причин швидкого піднесення Османської імперії була велика й добре навчена армія.
Загалом Османська імперія проіснувала дуже довгий відрізок історичного часу — аж до XX ст. (до 1923 р.).
Падінням Константинополя завершився цілий період в європейській історії. Християнська цивілізація втратила один зі своїх центрів. Це мало важливі наслідки для православ’я.
Після загибелі Візантії католицька Європа залишилась єдиною основою західної цивілізації.
ЖИВА ІСТОРІЯ:
документи, особистості, цікаві подробиці
Після завоювань османів єдиною православною країною, яка залишалася незалежною, була Московська держава. Це дало привід Москві проголосити себе «третім Римом» і наступницею Візантії. Як ви пам'ятаєте, князь Іван III узяв шлюб із небогою останнього візантійського імператора Софією (Зоєю) Палеолог і оголосив себе наступником імператорів. У такий спосіб московські правителі заявили про своє прагнення панувати в усьому православному світі.
Емблема Палеологів, останньої імператорської династії Східної Римської імперії, на взірець якої було створено герб Московської держави
ЗНАЮ МИНУЛЕ — ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ — РОЗУМІЮ МАЙБУТНЄ:
запитання і завдання
Знаю і систематизую нову інформацію:
1. Як виник Сельджуцький султанат?
2. Коли і за яких умов утворилась Османська держава?
3. Коли відбулася битва на Косовому полі?
4. Охарактеризуйте державний устрій Османської імперії.
5. Коли і за яких обставин припинила своє існування Візантійська імперія?
6. Складіть розповідь «Штурм Константинополя».
7. Поясніть поняття: «султан», «турки-сельджуки», «яничари», «халіф».
Мислю творчо і самостійно:
8. Як ви вважаєте, яких людей у наш час називають яничарами і чому?
9. Чому османи так наполегливо прагнули завоювати Константинополь?
Умію працювати з картою:
10. Покажіть на карті, вміщеній у вашому підручнику на с. 234, кордони Османської імперії за Мехмеда II.
Обговоріть у групі:
11. Якими були наслідки османських завоювань для середньовічної Європи?
ЦІ ДАТИ ДОПОМОЖУТЬ ВАМ ЗРОЗУМІТИ ІСТОРІЮ. ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ ЇХ:
1389 р. • битва на Косовому полі
1453 р. • захоплення турками-османами Константинополя
Коментарі (0)