Північно-Східна Русь. Утворення та зміцнення Московської держави
- 21-04-2022, 22:55
- 679
7 Клас , Всесвітня історія 7 клас Гісем, Мартинюк 2020
Зверніть увагу!!!
§ 21. Північно-Східна Русь. Утворення та зміцнення Московської держави
ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ: чим відрізнялися в розвитку Володимиро-Суздальське князівство й Новгородська земля; як було зупинено німецький «наступ на Схід»; про монгольську навалу та її наслідки; як на просторах Північно-Східної Русі постала Московська держава; що таке «ярлик».
ПРИГАДАЙТЕ: 1. Якими були причини дроблення Русі-України? 2. Якими були відносини Русі-України з кочовими народами?
1. Володимиро-Суздальське князівство. Із 30-х рр. XII ст. Русь-Україна почала розпадатися на окремі князівства. Одним із впливових стало Володимиро-Суздальське князівство. До IX ст. тут жили угро-фінські племена. Лише на межі IX—X ст. сюди почали переселятися слов’яни.
Володимиро-Суздальське князівство спочатку називали Ростовським, потім Ростово-Суздальським. Його піднесення відбулося за князя Юрія Долгорукого (1125—1157 рр.) та його сина Андрія Боголюбського (1157—1174 рр.). Своє прізвисько Юрій Долгорукий отримав, мабуть, за намагання приєднати до своїх земель якнайбільше нових територій. Проте якщо батько бажав посісти великокнязівський київський престол, то син вирішив просто знищити давню столицю Русі-України. У 1169 р. військо Андрія Боголюбського штурмом узяло Київ і пограбувало його.
Пам'ятник Юрію Долгорукому в Москві. Скульптори С. Орлов, А. Антропов, М. Штамм
З ім'ям Юрія Долгорукого пов'язана перша літописна згадка про місто Москва (1147 р.).
Проте більшість воєнних походів Андрія Боголюбського були невдалими. У поразках він звинувачував бояр і влаштовував розправи над ними. Зрештою бояри організували змову та вбили свого князя.
Новим князем став Всеволод Велике Гніздо (1176—1212 рр.). Своє прізвисько він отримав за те, що мав вісім синів і вісім онуків — усі наступні князі володимирські й московські до XVI ст. включно були його нащадками.
Карта «Східна Європа в XIII—XV ст.»
Як і попередники, Всеволод вів боротьбу з боярами. У цій боротьбі він спирався на міста та дрібних землевласників, які перебували на службі в князя (згодом отримали назву дворяни). Приборкавши бояр, Всеволод усе частіше втручався у справи інших князівств і вів війни проти сусідів. Він підкорив Рязанське князівство і в 1183 р. здобув блискучу перемогу над Волзькою Булгарією.
За часів правління князя Всеволода у Володимиро-Суздальському князівстві почала збільшуватися кількість дворянства — людей, які служили князеві й отримували за це землю, прибутки та інші привілеї.
Після смерті Всеволода в 1212 р. єдине Володимиро-Суздальське князівство було поділене на сім окремих князівств, а згодом розпалося на уділи.
2. «Пан Великий Новгород». Особливе місце серед руських князівств посідала Новгородська земля. «Пан Великий Новгород», як шанобливо називали її сучасники, охоплював величезну територію Північної Русі: від Балтійського моря на заході до Уральських гір на сході та від Білого моря й узбережжя Північного Льодовитого океану на півночі до межиріччя Волги й Оки на півдні.
Князівської династії в Новгороді не було. Князь передусім очолював воєнну дружину, яку приводив із собою. Дружина князя була лише невеликою частиною новгородського війська, його основу становило ополчення.
Із 1136 р. жителі міста укладали з князем спеціальну угоду — ряд, за яким князеві заборонялося втручатися у справи міського управління, несправедливо карати новгородців, змінювати посадових осіб і мати власність у Новгородській землі. Князь був підпорядкований народним зборам — вічу.
Моделі влади в руських князівствах
• Визначте за схемами, у чому принципова різниця в моделях влади князівств. У чому це проявлялося?
Вищим станом суспільства було боярство. Багаті боярські родини керували політичним життям міста, володіли землями, лісами, рибними угіддями, що давали їм хутро, мед, віск, рибу та інші продукти. Зовнішня та внутрішня торгівля була основним джерелом багатства Новгорода.
Отже, після подій 1136 р. до влади в Новгороді остаточно прийшла міська аристократія — боярство, купецтво та архієпископ. Установилася форма державного правління, що дістала назву боярська (аристократична) республіка.
У Новгороді було багато чудових архітектурних пам’яток. Син Ярослава Мудрого побудував тут Софійський собор, що за своєю красою та монументальністю не поступався Софії Київській. Своєю величною красою дивували гостей міста Антоніїв і Георгіївський монастирі, церква Спаса на Нередиці та багато інших пам’яток.
Вищим органом влади в Новгороді було віче. До його складу входили 400—500 найзаможніших новгородців — велике боярство й багате купецтво. Віче мало право укладати мир, оголошувати війну, ухвалювати закони, усувати й запрошувати князів. На вічі обирали міську владу.
У XIII ст. в результаті німецької колонізації Балтії сусідами Новгорода і Пскова стали Тевтонський орден та Орден мечоносців (згодом постав єдиний Лівонський орден). Спроба рицарів розширити свої володіння на схід призвела до збройного протистояння. Відбулося декілька битв, серед яких відомими стали битви під Юр’євом (Тарту) у 1234 р. та «Льодове побоїще» 1242 р.
У 1243 р. було укладено мир, за яким установлювався постійний кордон між Новгородом і Лівонським орденом. Також Новгороду вдалося зупинити спробу Швеції закріпитися у східній частині Фінської затоки в гирлі річки Нева (Невська битва 1240 р.).
Ці події відбувалися в час, коли землями Північно-Східної Русі просувалася монгольська навала.
Новгород був одним із найбільших міст Європи. Вулиці вкривав дерев'яний настил, що постійно оновлювався, існували складні дренажні системи для відведення ґрунтових вод. Новгород був, мабуть, єдиним містом у середньовічній Європі, де більшість населення була письменною.
3. Монгольська навала та золотоординське ярмо. На початку XIII ст. в монгольських степах Чингізхан (Темуджин) об’єднав більшість монгольських племен. Європейці часто називали монголів татарами. Для зміцнення влади Чингізхан запровадив десяткову систему організації суспільства й армії. Завдяки таким порядкам порівняно нечисленний народ (близько 100 тис. воїнів — у кочовиків воїном був майже кожен третій) зміг підкорити своїй владі величезні території (Південний Сибір, Далекий Схід, Китай, Середню Азію, Закавказзя).
Чингізхан. Середньовічний малюнок. XIII ст.
У 1236 р. військо із 30—40 тис. воїнів під керівництвом онука Чингізхана Бату (Батия) рушило в Західний похід. Першою їх жертвою стала Волзька Булгарія, після чого монголи розгромили Рязанське князівство. Далі військо рушило на Володимиро-Суздальське князівство, яке теж не встояло під ударами монголів. Князь Юрій Всеволодович у битві на річці Сіть (1238 р.) загинув разом зі своїм військом.
Весняне бездоріжжя та втрати змусили Батия повернути назад. У верхній течії Оки військо несподівано застрягло на сім тижнів біля Козельська (Чернігівське князівство). «Зле місто», як його назвали монголи через тривалий опір, зрештою було захоплено, а всі його жителі загинули.
Усе доросле монгольське населення поділялося на тумени (10 тис. осіб), тисячі, сотні й десятки. Десяток зазвичай складався із членів одного роду. Такий поділ зберігався як у мирний, так і у воєнний час. Якщо хоча б один воїн із десятка тікав із поля бою або зраджував свого хана, то покаранню підлягав увесь десяток; якщо у зраді був винен десяток, то каралася сотня.
Після відпочинку в 1239 р. військо знову рушило в похід, цього разу на південь. Розоривши Чернігівське й Переяславське князівства, монголи також захопили Крим. У 1240 р. вони рушили на Київ. Давня столиця Русі-України не витримала їхнього удару. Після загарбання Києва Батий «вогнем і мечем» пройшов землями Галицько-Волинської держави. Спустошивши руські князівства, війська вдерлися до Польщі, Угорщини, потім Чехії, Далмації, дійшовши до узбережжя Адріатичного моря. На зворотному шляху вони розгромили Сербію, Болгарію. Повернувшись у причорноморські й прикаспійські степи, монголи заснували там у 1242 р. державу, що дістала назву Золота Орда. Більшість руських князівств опинилася під монгольським пануванням.
Батий на престолі. Середньовічна мініатюра
Золота Орда, яка займала територію від Тихого океану до Чорного моря, входила до складу величезної імперії монголів.
4. Початок піднесення Москви. Центром самостійного князівства Москва стала в XIII ст. Династію московських князів започаткував Данило Олександрович. За правління Данила та його сина Юрія почалося територіальне зростання Московського князівства. Юрій намагався стати великим князем володимирським, але невдало. Після смерті Юрія князем став його брат Іван Данилович Калита (1325—1341 рр.). Слово «калита» означає «грошовий мішок». Це був князь-скнара. Про його багатства складали легенди, проте насправді все воно могло вміститися в одній скрині.
Московські князі прагнули отримати ханський ярлик на велике князювання, а це означало право на збір данини для Золотої Орди. Основним суперником Москви в боротьбі за ярлик було Тверське князівство. У боротьбі між князівствами застосовувалися будь-які засоби: підступи, доноси, убивства. Зрештою ярлик у 1328 р. дістався Івану Калиті. Політику Івана Калити продовжили його сини й онуки.
Ярлик (тюрк. «указ») — грамота золотоординських ханів, що давала право на управління князівствами або окремими територіями.
5. Правління Дмитра Донського. Куликовська битва. У 1362 р. московським князем став Дмитро Іванович (1362—1389 рр.). На відміну від своїх попередників, які діяли хитрістю та обманом, Дмитро більшість питань вирішував силою. Майже щороку йому доводилося воювати. У 1375 р. Дмитро організував великий похід проти Твері та примусив її визнати його владу й відмовитися від претензій на велике князювання.
Правління Дмитра Івановича припало на час «великого замяття» (міжусобиці) в Орді. Його спроба скористатися цим призвела до битви з одним із претендентів на ханський стіл — ханом Мамаєм, який не походив із роду Чингізидів.
Два війська зійшлися на березі річки Дон на Куликовому полі. За літописом, бій розпочався вранці 8 вересня 1380 р. із двобою монгольського воїна Челубея та руського богатиря Олександра Пересвєта. Розігнавши коней, воїни зіткнулися у відчайдушному поєдинку та обидва впали мертвими. Після цього монголи рушили в атаку. Їм вдалося розгромити кілька руських полків і почати оточення основних сил. У вирішальний момент із засідки в тил монголам ударив засадний полк на чолі з Дмитром Коріятовичем. Це змінило перебіг бою.
Причини перетворення Москви на центр об'єднання земель Північно-Східної Русі
Монголи на чолі з ханом Мамаєм зазнали поразки. За перемогу на Куликовому полі Дмитра Івановича згодом прозвали Донським, хоча як полководець він ніяк не проявив себе під час битви. Значна частина істориків заперечує факт битви або її масштаби, спираючись на археологічні дослідження на Куликовому полі. Проте ця подія згодом стала важливим психологічним моментом у розриві відносин між Москвою та Золотою Ордою.
У 1382 р. несподівано монгольський хан Тохтамиш, який повернув собі владу в Орді після поразки Мамая, підступив до Москви та спалив її.
Князь Дмитро швидко відбудував столицю, звів перші кам’яні стіни. Однак йому знову довелося визнати зверхність Орди. У 1389 р. Дмитро Донський раптово помер.
Проте напередодні він змінив систему престолонаслідування. Дмитро домігся від свого брата Володимира Андрійовича відмови від права на престол на користь свого сина. Тепер влада великого князя, а згодом царя переходила від батька до сина, а не до брата.
6. Становлення Московської держави. Іван III. Наступником Дмитра Донського став його син Василь І (1389—1425 рр.). За його правління було здійснено першу спробу приєднання значних володінь і створено ту соціальну базу, на яку спиралася влада великого князя, — боярство. Це були великі землевласники, які отримали свої землі в спадок і походили з родів удільних князів. У 1393 р. Василь І приєднав до Москви землі Нижньогородського князівства.
Перша чверть XV ст. була для Москви тяжкою: три війни проти Литви; спустошливий набіг монголів під проводом Едигея в грудні 1408 р.; постійні конфлікти з Новгородом; відновлення давньої суперечки: хто правитиме після смерті великого князя — син, брат чи племінник.
У міжусобній війні переміг син Василя І Василь, який дістав прізвисько Темний. Він був осліплений під час боротьби за владу. Ставши великим князем московським, Василь II (1425—1462 рр.) знищував усіх, хто зазіхав на його владу.
«Стояння на Угрі». Середньовічна мініатюра
Його наступник Іван III (1462—1505 рр.) продовжив політику розширення меж Московської держави. У 1471 р. московське військо рушило на Новгород. На річці Шелонь відбулася битва, у якій новгородці зазнали поразки. Новгород потрапив у залежність від Москви.
Після приєднання Новгорода землі головного суперника Москви — Твері — опинилися в оточенні, і в 1485 р. жителі міста визнали владу Івана III. Того самого року Іван III оголосив себе «государем усієї Русі». У документах почала з’являтися назва «Росія» (грецький переклад назви «Русь»). До того ж його одруження з імовірною родичкою останнього візантійського імператора Зоєю (Софією) Палеолог дало змогу Москві висловлювати претензії на роль центру православ’я після загибелі Візантійської імперії.
Зміни в управлінні Московською державою за Івана III
Завдяки зростанню могутності Московської держави Іван III пішов на остаточний розрив з Ордою. У 1476 р. він відмовився сплачувати данину, а в 1480 р., коли хан Ахмед рушив на Москву військо, вивів йому назустріч своє. Тиждень стояли два війська на протилежних берегах річки Угри, не наважуючись розпочати битву. Це протистояння монгольських і московських військ дістало назву «Стояння на Угрі». Зрештою 11 листопада 1480 р. ханське військо відступило. Москва утвердила свою незалежність.
При великому князі існував дорадчий орган — Боярська дума, членів якої князь призначав із-поміж знаті. До порад думи князі, як правило, дослухалися.
Важливою справою Івана III було створення в 1497 р. першого збірника законів Московської держави — Судебника. У ньому було чітко визначено владні повноваження посадових осіб, норми покарання за злочини. Судебник закріпив залежність селян від їхніх землевласників. Було встановлено Юріїв день (26 листопада), за тиждень до якого й тиждень після якого селянину дозволялося переходити до нового господаря. Крім того, Іван III започаткував створення центральних урядових установ — приказів, що відповідали за певні галузі управління державою.
Софійський собор у Новгороді. Сучасний вигляд
Отже, за Івана III було загалом завершено об’єднання земель Північно-Східної Русі в Московську державу, зміцнено владу великого князя, який став государем.
Новгород. Історична частина міста. Сучасний вигляд
Запам'ятайте дати
• 1136 р. — утворення Новгородської республіки
• 15 червня 1240 р. — Невська битва
• 5 квітня 1242 р. — «Льодове побоїще»
• 8 вересня 1380 р. — Куликовська битва
• Листопад 1480 р. — «Стояння на Угрі»
• 1497 р. — створення Судебника
Чи погоджуєтесь ви з тим, що... Чому?
• На початку XII ст. Русь-Україна фактично розпалася на окремі князівства, які зберігали династичну єдність. Монгольська навала остаточно визначила різну історичну долю князівств.
• Московські князі, знайшовши спільну мову з монгольськими ханами, розгорнули боротьбу за об'єднання земель Північно-Східної Русі під своєю владою.
• У 1480 р. за правління Івана III Москва позбулася монгольської залежності.
• Іван III також провів низку реформ, що зміцнили владу великого князя, який став государем. Виникла нова централізована держава, що претендувала на панування на континенті.
• Після падіння Константинополя Московська держава залишилася єдиною православною країною.
Запитання та завдання
1. Перевірте рівень засвоєння матеріалу параграфа за допомогою гри «Речення за реченням».
Правила гри. Учні та учениці об'єднуються в шість команд. Кожна команда має переказати один пункт параграфа, не користуючись підручником. Учасники та учасниці команди по черзі виголошують по одному реченню за змістом визначеної теми. За зупинку понад 30 секунд і помилкове твердження нараховуються штрафні бали.
2. Назвіть наймогутніші держави, що виникли на північно-східних землях Русі. 3. Якими були наслідки монгольської навали для земель Північно-Східної Русі? 4. У якому році була заснована Москва? Хто започаткував династію московських князів? 5. Чому в Новгороді не сформувалася власна князівська династія? 6. Колективне обговорення. Чому саме Москва стала центром об'єднання земель Північно-Східної Русі? Яку політику проводили перші московські князі? 7. Робота в малих групах. Як складалися відносини московських князів із Золотою Ордою? Як це вплинуло на піднесення Москви? Як і в якому році Московська держава позбулася монгольської залежності?
8. Складіть план пункту «Пан Великий Новгород» і підготуйте розповідь за ним. 9. Визначте основні риси політики Івана III. Відповідь подайте у вигляді таблиці.
10. Робота в парах. За додатковими джерелами підготуйте презентацію про видатні пам'ятки культури Московської держави. 11. Які наслідки мала Куликовська битва для подальшого розвитку Північно-Східної Русі?
скачать dle 11.0фильмы бесплатноДаний матеріал відноситься до підручника "Всесвітня історія 7 клас Гісем, Мартинюк 2020", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)
Зверніть увагу!!!
Коментарі (0)