Так само, яків Німеччині, в Італії не було сильної королівської влади. За Північну Італію конкурували папи та німецькі імператори. У центральній Італії існувала Папська держава, яка претендувала на роль лідера, а на півдні — весь час хазяйнували загарбники. В Італії ніколи не згасали традиції міської культури, тож за першої нагоди тут відродилися ремесла й торгівля. Найбільшими містами були Венеція, Генуя, Флоренція, Болонья. Заснована в V ст. Венеція була одним із найбільших торговельних міст-держав Італії. Розташоване на численних острівцях, місто дивувало всім: і каналами-«вулицями», якими венеціанці пересувалися на човнах-гондолах, і великим собором Святого Марка, і традиціями дожів. За переказами, щороку дож виходив у море, кидав каблучку і промовляв: «Ми обручаємося з тобою, море!», адже основним заняттям венеціанців була морська торгівля. Вони не лише привозили відомі східні товари, а й продавали власну продукцію: шовкові тканини, скло, зброю, бурштинові намиста та дзеркала, які славилися по всій Європі. Венеціанські купці торгували з усіма країнами Середземномор’я. Особливо могутність Венеції посилилася під час Хрестових походів. У Чорному морі панувала Генуя, купці якої зводили нові і захоплювали вже існуючі торговельні порти — Кафу (нині Феодосія), Солдайя (Судак), Чембало (Балаклава). Одним із найбагатших було місто Флоренція (у перекладі — «квітуча»), яка також славилася своїми ремеслами. Місто було відоме в Європі як центр лихварських і банківських операцій. Визнаною валютою став флорин, названий на честь Флоренції....
|