Войти
Закрыть

Імперія Карла Великого

7 Клас

З’ясуйте, чому франкського короля Карла назвали Великим. Розгляньте репродукцію картини Альбрехта Дюрера та прочитайте уривок із біографії Карла Великого, написаної за його життя середньовічним істориком Ейнгардом. Які риси його характеру здаються вам привабливими? Чому? Найбільшої могутності Франкська держава досягла за правління Карла Великого (768-814). СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ ІСТОРИК ЕЙНГАРД ПРО КАРЛА ВЕЛИКОГО Карл був широкої й міцної статури, високий на зріст... Хода Карла була твердою, всі його риси — мужніми, він мав міцне здоров’я. Старанно вправлявся у верховій їзді й полював, часто тренував своє тіло плаванням, у якому був настільки вмілим, що не мав собі рівних. Невибагливий до їжі та питва, він був особливо поміркований щодо напоїв, оскільки вельми ненавидів пияцтво в будь-яких проявах... Наділений красномовством, він міг чітко висловити все, що хотів. При цьому... не задовольнявся лише національною мовою, а докладав зусиль до вивчення мов іноземних... Володів латиною настільки, що міг висловлюватись нею, як рідною. Він вивчав мистецтво обчислень і зі старанністю мудреця допитливо вивідував шляхи зірок....

Становлення середньовічної Європи

7 Клас

Перші століття після Р.Х, стали особливим періодом в історії людства. На великому історичному просторі, що пов’язав Європу, Азію та Африку, відбувалося Велике переселення народів — одне з наймасштабніших і найзагадковіших явищ світової історії. Велике переселення народів — рух племен і народів у IV—VIІ ст. унаслідок якого виникли нові народи та нові держави. У цей час десятки племен, сотні тисяч людей залишали обжиті місця й вирушали на завоювання нових земель. Хоча Велике переселення народів почалося ще у II-IV ст., проте масштабності воно набуло саме в V ст. Поштовхом до цього стало вторгнення азійських кочовиків — гунів. Очолювані ватажком Аттілою, вони спустошили Європу. Під тиском гунів германське плем’я вестготів уторглося на територію Римської імперії. Услід за вестготами активізувалися й інші варварські племена, насамперед, германські (англи, лангобарди, франки, сакси, свеви тощо) й слов’янські. Варвари — 1) назва племен і народів, які вдерлися на територію Римської імперії й заснували на її землях свої держави; 2) у переносному значенні — неосвічена, груба людина, яка знищує культурні цінності. Протягом V ст. германські племена двічі захоплювали Рим. У 476 р. один із германських воєначальників скинув останнього римського імператора й відправив символи імператорської влади до Константинополя — на знак того, що імперії на Заході більше не існує. Падіння Західної Римської імперії означало, що розпочався новий період всесвітньої історії — доба Середньовіччя....

Що і як вивчається в курсі історії Середніх віків

7 Клас

Всесвітня історія розповідає нам про минуле країн і народів з неповторними долями, законами і традиціями. Торік ви ознайомилися з першим періодом всесвітньої історії — історією Стародавнього світу. Із занепадом Римської імперії наприкінці Y ст. настав новий період — Середні віки, або Середньовіччя (V-XV ст.). Історія Середніх віків — період всесвітньої історії, який тривав від падіння Західної Римської імперії (кінець V ст.) до початку відкриття європейськими мореплавцями Америки й інших земель наприкінці XV ст. Назва «Середні віки», можливо, здається вам дещо дивною: чому — «середні»? Щоб відповісти на це запитання, звернімося до історії її виникнення. Цю назву започаткували італійські мислителі наприкінці епохи Середньовіччя. Палкі прихильники античності, вони створили культуру Відродження, а період V-XV ст. вважали «темним», часом варварства, війн і руйнування храмів. Тож тисячоліття між античністю та Відродженням і назвали «Середніми віками». Так була закладена негативна оцінка цього періоду. І зараз для деяких людей поняття «Середньовіччя» є синонімом жорстокості й занепаду культури. Проте це вкрай несправедливо, адже війни та лихоліття притаманні кожному історичному періоду. Проте саме в цю епоху в Європі поширилося християнство й виникла нова світова релігія — іслам. У Середні віки постала більшість європейських держав, відкривалися школи й університети, зводилися величні собори, відбувалися великі наукові відкриття, розвивалися давні цивілізації Індії та Китаю....

Цивілізаційна спадщина Стародавнього світу (повторення)

7 Клас

Пригадайте вивчений торік матеріал, вставте пропущені в тексті слова й запишіть текст у зошит. Історія Стародавнього світу — частина ... історії, яка вивчає ... період у минулому людства. Вона охоплює період від ... первісних людей (2,5 млн років тому) до ... Римської імперії (476 рік). Це ... і... період в історії людства. Підказка: Найдовший, поява, найдавніший, падіння, всесвітня, перший. 2) Працюючи зі стрічкою часу: • позначте хронологічні межі періоду історії Стародавнього світу; • поясніть, як рахують роки до н.е.; • порівняйте вислови «подія сталася 200 років тому» і «подія сталася за 200 років до н.е.»; поясніть, яка між ними різниця; • назвіть і покажіть на лінії часу, у якому столітті й у якому тисячолітті занепала Римська імперія....

Короткий словник понять і термінів

7 Клас

Абат/абатиса — настоятель (настоятельна) монастиря. Авари — тюркські племена, які в VI ст. завоювали придунайські райони, заснували свою державу й жили там до початку IX ст. Альбігойці — послідовники єретичного вчення, поширеного на півдні Франції у ХІІ-ХІІІст. Анафема (з грецьк. анафема — прокляття, відлучення) — у християнстві відлучення від церкви. Арбалет (фр. arbalete, від латин. arcus — лук і ballista — метальне знаряддя) — механічний пристрій, з якого можна було пускати стріли з масивними, ромбічної форми вістрями. Аріанство (від імені священика Арія) — єретичне вчення. Арка — склепіння у формі дуги, яким перекривають відстань між стінами, колонами, стовпами тощо. Астрологія (від грецьк. астрон — зірка і логос — знання) — учення про зв’язок між розміщенням зірок і планет і подіями в житті людей та народів. Аси — боги в давніх скандинавів. Аутодафе (порт. auto da fe — акт віри) — оголошення й виконання вироків інквізиції, зокрема спалення на вогнищі. Б Багряниця — довгий верхній одяг із дорогої тканини багряного кольору, який носили візантійські імператори. Базиліка - прямокутна споруда, поділена рядами колон на кілька нефів. Барон (із старонім. baro — вільний воїн) — дворянський титул у Західній Європі; у середньовіччі — неспадковий васал короля. Баскак (тюрк.) — монгольський воєначальник. Бей (з тур. bey — пан) — у східних країнах титул феодальної знаті. Бояри — верхівка знаті в Московській державі до XVII ст. Булла — указ Папи, рідше — імператорський указ. Бюргер (нім. Burger — городянин) — вільний житель середньовічних міст Європи....

Китай

7 Клас

Наприкінці II ст. повстання «жовтих пов’язок» завдало Ханській імперії непоправного удару, і 220 р. вона розпалася на три держави. У 280 р. правитель однієї з них Сима Янь об’єднав під своєю владою весь Китай і заснував імперію Цзинь. Однак від самого початку вона була нестійкою. Родичі імператора, яким він роздав в удільні володіння чимало областей, посварилися між собою в гонитві за владою. Уже на початку IV ст. країна перебувала в тяжкому стані, і саме тоді племена кочівників розпочали війну проти імперії Цзинь. Населення втікало на південь, за річку Янцзи. Там у 317 р. нащадки Сими Яня заснували династію Східна Цзинь (317-420). Китай виявився розділеним на дві частини. Так тривало майже три століття. У 581 р. владу в Північному Китаї захопив войовничий полководець Ян Цзянь. Він був проголошений імператором і став засновником династії Суй (581-618). У 589 р. Ян Цзянь силою зброї підкорив також увесь Південний Китай і відновив єдність країни. Нова держава отримала назву імперія Суй. Син і спадкоємець Ян Цзяня імператор Ян Гуан розширив іригаційну систему. За його наказом було прорито Великий канал, що сполучив річки Хуанхе та Янцзи. Цей водний шлях довжиною 2,5 тис. км мав важливе значення для розвитку торгівлі. На його будівництві працювало 5 млн осіб. Після цього Ян Гуан узявся за відбудову Великого Китайського муру, що посилило оборонні можливості держави....

Індія

7 Клас

На світанку середньовіччя Індія складалася з багатьох невеликих країн найрізноманітніших типів. Кордони між ними змінювалися ще швидше, аніж династії і раджі (князі), які там правили. У Північній Індії сформувалося велике державне об’єднання — Магадха. Воно займало територію навколо середньої течії річки Гангу. Піднесення Магадхи почалося наприкінці III ст., коли при владі утвердився Гупта, який прийняв титул махараджі (великого царя). Саме він започаткував династію Гуптів. Значне посилення Магадхи відбулося за правління його внука Чандрагупти (320- 335), який об’єднав Північну Індію. Держава Гуптів перетворилася на одну з найбільших імперій раннього Середньовіччя на Сході. У VI ст. імперія Гуптів, що проіснувала майже два століття, занепала. Остаточного удару їй завдало нашестя ефталітів («білих гунів»), які прийшли з Центральної Азії. Після тривалих воєн у 528 р. гунти розбили армію ефталітів і поклали край вторгненням. Але це протистояння послабило імперію Гуптів, і вона невдовзі зникла. На її уламках постало безліч невеликих країн, які стали легкою здобиччю для загарбників. На індійські території неодноразово нападали араби. Починаючи з XI ст. ці землі хотіли завоювати тюркські мусульмани. У 1001 р. султан Махмуд Газневі, правитель міцної і войовничої тюрко-іранської держави Газневідів, здійснив свій перший похід в Індію. Легка перемога й багата військова здобич спонукали його продовжувати напади. У наступні роки він спустошував Індію ще 16 разів. Махмуд повертався додому в супроводі десятків тисяч полонених і переповнених золотом, сріблом і коштовностями караванів. Його столиця — місто Газні — розрослася розкішними будівлями, більшість яких спорудили індійські ремісники-бранці....

Туреччина

7 Клас

Близько 900 р. почався розпад Тюркського каганату, що знаходився на теренах Центральної Азії. Групи тюрків-мусульман почали рухатися на Захід. Однією з них була група досвідчених воїнів, які, за іменем свого начальника, називалися сельджуками. На своєму шляху на Захід вони досить швидко заволоділи Персією, після чого почали наступ на Візантію. У 1071 р. в битві під Манцикертом сельджуки вщент розбили візантійську армію й навіть захопили в полон імператора. Невдовзі після цієї катастрофи під контролем войовничих тюрків-сельджуків опинилася майже вся Мала Азія (Анатолія). На завойованих землях вони утворили Сельджуцький султанат. На початку XII ст. столицею султанату стало місто Конья. Звідси походить ще одна його назва — Конійський султанат. Тривалий час він залишався могутньою державою Малої Азії. На початку XIII ст. на землях Конійського султанату поселилося туркменське плем’я кайи. Воно перебралося сюди із Середньої Азії, рятуючись від монгольських орд. Та невдовзі могутні монголи вторглись і в Малу Азію й, по суті, поклали край Конійському султанату. Він розпався на кілька дрібних бейліків (князівств). Титул бея (князя) отримав і вождь племені кайи — Осман (бл. 1281-1326). Конійський султан зберігав свою владу над бейліками лише формально як сюзерен. І він, і беї визнавали зверхність монголів, хоча й жили за своїми законами....

Практичне заняття 5. Виникнення слов’янської писемності. Кирило та Мефодій

7 Клас

«У царство ж Никифора, царя грецького [візантійського], який настав після Ірини, Константинової матері, прийшов день пам’яті святого [Климента] — і не відступило море, як у всі проминулі літа, і було так до п’ятдесяти років і більше. Коли ж став у Херсонесі єпископом блаженний Георгій, той вельми печалився про те, що море не відступає, і мощі такого угодника Божого, ніби під спудом, водами покриті. Прийшли ж у дні його до Херсонеса від Константинограда два вчителі Мефодій і Константин Філософ, згодом названий Кирилом, котрі прямували в Хозари на проповідь. Вони про мощі святого Климента запитували й, довідавшись, що в морі вони, надихнули єпископа Георгія, аби шукав, — нехай подбає знайти того духовного скарба, священномученикові мощі. Єпископ же Георгій, на те від тих учителів надихнутий, пішов спершу в Константинополь звістити про це цареві Михаїлу, за ім’ям тим Третьому, [...] також і святішому Ігнатію-патріархові [...]. Цар же і патріарх послали з ним вибраних мужів і весь клір святої Софії, і прийшли до Херсонеса, зібрали разом із Мефодієм і Константином весь благовірний люд, і рушили з псалмами та піснями на край моря, бажаючи дістати бажане, — але не розступилася вода. Коли зайшло сонце, сіли в корабель, й опівночі світло засяяло з моря, і явилася спершу голова, потім же й усі мощі святого Климента з води вийшли. І взяли їх святителі, поклали до корабля, і в місто винесли чесно, поставивши в апостольській церкві» (З твору «Житіє і страждання святого священномученика Климента, Папи Римського»). 2. «[...] Ростислав, князь моравський, з Божої волі радився з князями своїми та мораванами, а [потім] послав до цесаря Михаїла, говорячи: "Хоч люди наші язичництво відкинули й тримаються закону християнського, немає в нас такого вчителя, щоб нам мовою нашою виклав праву християнську віру, щоб і наші землі, дивлячись на це, уподібнилися до нас. Так пошли нам, владико, єпископа й учителя такого. Адже від вас іде в усі землі закон добрий”....

Північно-Східна Русь. Утворення Московської держави

7 Клас

Далекою околицею могутньої Київської держави Рюриковичів була територія між Окою та Волгою. Вона називалася землею за великим лісом — Заліським краєм. Найдавнішими містами цього краю були Ростов і Суздаль. За цими назвами стали іменувати весь край. Володимир Мономах, якому ця територія дісталася за рішенням з’їзду князів у Любечі, відправив князювати в ній свого малолітнього сина Юрія, прозваного згодом Довгоруким. Князь Володимир Мономах неодноразово бував у Заліському краї. У 1008 р. на річці Клязьмі він заснував місто, яке на свою честь назвав Володимиром (Владимиром). З іменем Володимира Мономаха пов’язують появу переказів про царський вінець, відомий як шапка Мономаха. За легендою, київський князь Володимир Мономах отримав її від свого діда по матері — візантійського імператора Константина Мономаха. Насправді шапку Мономаха було зроблено приблизно в XIV ст. Вона нагадує покритий золотими пластинами гострокутний головний убір, оторочений соболиним пухом, прикрашений коштовним камінням і увінчаний хрестом. Як відомо, саме цією шапкою вінчалися на царство московські князі й царі. У XVIII ст. Петро І замінив шапку Мономаха імператорською короною. Нині шапка Мономаха зберігається в Оружейній палаті московського Кремля. У 1147 р. відбулася зустріч Юрія Довгорукого з другом і союзником — новгород-сіверським князем Святославом Ольговичем. Цим роком датується перша літописна згадка про Москву. Уважається, що раніше Москва й прилеглі землі належали боярину Степанові Кучці, у якого їх відібрав Юрій Довгорукий....

Навігація