Войти
Закрыть

Чехія

7 Клас

Cлов'яни здавна жили на території Європи. Їх прабатьківщиною, на думку багатьох учених, були землі між річками Віслою і Дніпром на сході Європи. Під час Великого переселення народів слов'яни були однією з груп варварських племен. Поступово сформувалися три групи слов'янських племен - західні, південні та східні слов'яни. До західних слов'ян вчені відносять польські, чеські, словацькі, моравські та інші племена. Для вирішення найважливіших питань повсякденного життя слов'яни скликали народні збори. Проте у V-VII ст. владу зосередили у своїх руках військові вожді - князі. Згодом цю владу князі почали передавати у спадок. Загроза завоювання іншими народами змушувала слов'ян об'єднуватися у союзи. Перед загрозою завоювання кочівниками-аварами, що прийшли з Азії, було утворено перший незалежний союз західнослов'янських племен, який увійшов у історію як держава Само. Цей союз дістав назву за ім'ям князя Само (623-658), який став на чолі держави. До складу князівства увійшли племена чехів, Моравіє, словаків, лужицьких сербів та південнослов'янські племена словенців і хорватів. Цій державі вдалося не лише захистити себе від аварів, а й завдати поразки франкам. Згодом союз розпався, і в VIII ст. на його теренах утворилися незалежні держави. У першій половині IX ст. на території західних слов'ян виникла Великоморавська держава. Моравський князь об'єднав під своєю владою землі моравів, чехів, словаків, лужицьких сербів, а його наступники - хорватів і словенців між річками Лабою та Дунаєм....

Польське королівство. Велике князівство Литовське. Угорське королівство

7 Клас

До IX ст. на території сучасної Польщі, у басейні річки Вісли, жили слов’янські племена поморян, полян, сілезян, віслян, мазовшан та інших. Державні об’єднання виникли у племен полян і віслян, а їх центрами стати міста Гнєзно й Краків. Першим князем поляків, про якого збереглися достовірні відомості, був Мешко І (Мечислав) (близько 966-992) з роду П’ясті в. У 966 р. князь та його оточення прийняли християнство. Польська держава зміцніла за правління сина Мешка - Болеслава І Хороброго (992-1025). Йому вдалося приєднати до своїх володінь Краків, який став столицею держави. У 1000 р. Болеслав домігся визнання церковної автономії Польщі. У 1025 р. Болеслав І Хоробрий проголосив себе королем. В управлінні державою королю допомагали призначені з дружинників чиновники, які за свою службу отримували земельні володіння й перетворювалися на феодалів. Проте за правління наступників короля Болеслава Польща втратила Сілезію на заході, Помор’я на півночі, Червенські міста (частина нинішньої Західної України) та Мазовію на сході. У XI ст. держава розпалась на окремі князівства Великим князем вважався правитель Краківського уділу, яку Київській Русі - Київського....

Архітектура і мистецтво. Раннє Відродження й гуманізм

7 Клас

Панівний стиль західноєвропейського мистецтва X-XI ст. дістав назву «романський». Найбільш характерними для романської архітектури типами споруд є замок і храм, який зовні також нагадує фортецю. Будівлі романського стилю вирізнялися масивністю і міцністю. Основою планування романського храму була римська (саме звідси й походить назва стилю) базиліка - витягнута прямокутна в плані споруда, розділена вдовж колонами на кілька частин - нав. Середня нава була вищою за бокові. Перекривати великі площі не вміли, тому зводили додаткові опорні стовпи. Приміщення прикрашали скульптурами (об’ємними зображеннями) і фресками (малюнками на стінах по ще вологому тиньку). Для романського живопису характерні дуже яскраві, контрастні кольори. Особливо вражають вікна з кольоровим склом - вітражі. Одним із досягнень романського періоду в архітектурі стало відродження мистецтва скульптури. У XII ст. в архітектурі утвердився готичний стиль, який дістав назву від племені готів. Особливістю готичної архітектури є спрямованість будівлі вгору. Найяскравіші готичні пам’ятки - ратуші й собори. Готичні собори запаморочливої висоти створюють відчуття легкості, надхмарності. Основний технічний прийом готики - стрільчасте перекриття. У готичному проекті конструюється своєрідний складний каркас з опорою прямо на фундамент. Так з’явилася можливість зробити стіни легкими. У готичних соборах безліч вікон, величезні вітражі, галереї, переходи, вежі, скульптури. За зовнішнім виглядом абсолютно неможливо зрозуміти, яка внутрішня будова приміщення. Кожен із фасадів не схожий на інші. Наприклад, за фотографіями собору Паризької Богоматері, виконаними з різних боків, можна й не здогадатися, що це одна й та сама будівля....

Практичне заняття. Середньовічні школи та університети. Життя середньовічного студента

7 Клас

У Середньовічній Європі почала складатися система освіти, яка ґрунтувалася на вивченні так званих семи вільних мистецтв: граматики, риторики, логіки, арифметики, геометрії, астрономії, музики. Всі навчальні дисципліни були тісно пов’язані з релігією. У XII ст. виникли університети. Відкривали їх імператори й королі під контролем католицької церкви. Першим університетом у Європі вважають Болонський (він був спочатку об’єднанням студентів), відкритий у 1159 р. У 1160 р. відкрито Паризький університет (який був корпорацією викладачів), а в 1167 р. - Оксфордський. Університет був «державою в державі» й мав автономію в правовому становищі, фінансах та управлінні, яка надавалась за рішеннями королів чи пап. Студенти об’єднувались у земляцтва - «нації». У середньовічному університеті зазвичай було чотири факультети - молодший (підготовчий, «артистичний», на якому викладали «сім вільних мистецтв») і три старших - медичний, правничий, богословський. Університет очолював ректор, а факультети - декани. Як правило, університет мав свій статут. Студентом ставали у 12-15 років. Студент обирав собі наставника. Навчання на молодшому факультеті тривало 5-7 років. На старших факультетах навчалися протягом 5-15 років....

Християнська церква в XI-XV ст. Єретики і боротьба з ними

7 Клас

Остаточний розкол християнства на католицизм і православ’я відбувся у 1054 р. Утворилися дві самостійні церковні організації - Римська католицька (Західна) й Константинопольська православна (Східна). Розбіжності, зокрема, стосувалися ритуалів, обрядів, звичаїв. На Заході богослужіння велося латиною, на Сході - місцевими мовами: грецькою, вірменською, сирійською та ін. У Східній церкві всі причащалися хлібом і вином, у Західній - вином причащались лише священики. У Візантії хрестились трьома пальцями, а в Римі - всіма п’ятьма Але предметом найбільших суперечок двох церков було ставлення до походження Святого Духа У Східній церкві вважали, що він походив від Отця, а в Західній - також і від Сина Важливою причиною розколу також було прагнення одноосібної влади над церквою. Суперечності поглибилися під час так званої Клюнійської реформи, яка почалася у Франції у X ст. На той час Західна церква переживала кризу - німецькі імператори перетворили пап і єпископів на своїх васалів. Водночас поширилися порушення безшлюбності й бідності. Процвітала торгівля церковними посадами (симонія). Ченці Клюнійського монастиря в Бургундії (Франція) та їхні послідовники проголосили папу верховним суддею у справах як духовних, так і світських, єдиним намісником Бога на землі, виступили проти втручання світських правителів у церковні справи, засуджували моральне падіння духовенства....

Наукові й технічні досягнення. Книгодрукування

7 Клас

Припинення існування Західної Римської імперії було катастрофічним для розвитку культури. Але на зміну культурному занепаду V-VII ст. прийшло формування нової Європи. Середньовічна культура мала глибоке коріння. Надбання варварів, поєднані зі здобутками античних мислителів, втілилися в оригінальну культуру. Сприяло цьому християнство, яке поєднало, здавалося, непоєднуване - витончену мудрість давніх греків і римлян із язичницькою культурою франків, кельтів, германців та інших народів. У загальному мороку раннього Середньовіччя монастирі підгримували вогонь ученості. Середньовіччя із античністю поєднувала латина, що стала мовою науки. Від забуття античну культуру врятували видатні середньовічні мислителі Северин Боецій (480-525), Кассіодор (485-578), Ісидор Севільський (560-636), Беда Шановний (673-735). Завдяки Боецію середньовічне суспільство зберегло відомості про Аристотеля та його філософію. Його праці з логіки, арифметики, музики стали основою середньовічної європейської освіти. Почали створюватися перші енциклопедії. Ісидор Севільський залишив по собі книгу «Етимологія», де було викладено програму вивчення «семи вільних мистецтв».Беда поширював серед франків астрономічні знання. Він доклав зусиль до запровадження літочислення від Різдва Христового. Основною працею середньовічного вченого стала «Церковна історія народу англів» Кассіодор заклав підвалини середньовічної риторики....

Італія. Іспанія

7 Клас

З розпадом його імперії у Північній Італії утворилися й поступово зміцніли торговельні міста-держави; у Середній Італії виникла Папська область, на чолі якої стояли папи римські; Південна Італія об’єдналася з островом Сицилія в Сицилійське королівство. 1. Італійські торгівельні республіки У Північній Італії серед незалежних міст-держав найбагатшими були Венеція і Генуя. Венецію було засновано у V ст. в одній із лагун Адріатичного моря на невеликих островах, розташованих неподалік один від одного. Заболочені неглибокі води затоки надійно захищали місто від ворожих кораблів. Жителі Венеції займалися рибальством, торгівлею та випарюванням солі. Чисельність населення міста невпинно зростала. Венеціанці почали споруджували будинки на палях, вкопаних глибоко у морське дно. Замість звичних вулиць текли води Венеціанської лагуни. Пересувалися городяни на човнах або перекинутими через канали мостами. Венеціанці торгували сіллю, сріблом, деревиною, рабами. Із країн Сходу вони везли коштовності, тканини, перець і прянощі, які мали в Європі великий попит. Збагачувалася Венеція також під час хрестових походів, венеціанські купці отримали привілеї для торгівлі в країнах Європи, що брали участь у походах....

Священна Римська імперія

7 Клас

За Верденською угодою Людовік II Німецький (840- 875/879) став володарем земель на правому березі річки Рейну. На той час держава Людовіка складалася з п’яти герцогств: Швабії (у верхній течії Дунаю), Баварії, Франконії, Саксонії й Тюрингії. Згодом до володінь Людовіка II Німецького відійшла й Лотарингія. Правління Каролінгів у німецьких землях було складним і супроводжувалося не лише нападами вікінгів, угорців, слов’ян, а й виступами проти їхньої влади місцевих герцогів. Із припиненням династії Каролінгів німецькі великі феодали зібралися на з’їзд і обрали новим королем родича Каролінгів, герцога франків Конрада І (911-919). Йому довелося вести запеклу боротьбу за владу з іншими німецькими герцогами. Очолював супротивниківКонрада герцог саксонський Генріх. Саме йому перед смертю король передав влад)? в державі з надією, що Генріх зможе припинити усобиці й об’єднати німецькі землі. Генріха вважають засновником Саксонської династії. Наймогутнішим королем цієї династії був Оттон І Великий (936-973). Посівши престол, він спрямував зусилля на зміцнення королівської влади. Для цього Оттон усунув від влади старих герцогів і поставив на їхнє місце своїх родичів. Створивши сильне кінне військо, Оттон І припинив вторгнення угорців на землі королівства, завдавши їм нищівної поразки у битві біля міста Аугсбурга Для розширення кордонів своєї держави він дуже вдало скористався ситуацією, що склалася в Італії. У цій країні після Верденського договору не було міцної центральної влади. Король увів війська в Італію, завоював північну її частину (Ломбардію) та одружився з Адельгейдою, вдовою Лотара II, закріпивши своє право на землі Італії....

Англія

7 Клас

У VІІІ-ІХ ст. Британські острови, де господарями себе вважали англосакси, зазнали нападів вікінгів, яких тут називали данами. Тактика вікінгів була незмінною. Без оголошення війни з моря підходило кілька кораблів із невеликим військовим загоном. Напад був настільки раптовим, що доки захисники організовували оборону, вікінги грабували, палили будівлі й швидко відходили у відкрите море, де були недосяжними. Центром боротьби проти вікінгів стало королівство Уесекс. Було навіть запроваджено спеціальний податок - «данські гроші», на які оснащували армію або відкуповувалися від нападників. У 871 р. королем Британії став Альфред (871-899 або 901), прозваний Великим. Він створив боєздатну армію і збудував флот. 4 січня 871 р. у битві біля Ешдауна війська Альфреда завдали данам першої відчутної поразки. Але король не мав достатньо сил для остаточної перемоги й змушений був укласти мирну угоду. Британію було розділено по річці Темзі. Землі на західному березі опинилися під владою данців і дістали назву Дато. Втім, дани визнавали зверхність Альфреда. Довгоочікуваний мир було використано для відбудови держави та зведення фортець. У X ст. дани, які жили на Британських островах, і англосакси утворили єдину державу. Саме тоді вперше з’явилася сучасна назва країни - Англія....

Франція. Столітня війна

7 Клас

За Верденським договором 843 р. імперію Карла Великого було остаточно поділено. Королівська влада в новостворених державах була слабкою. За правління останнього представника династії Каролінгів Людовіка Лінивого влада короля поширювалася лише на місто Лан та навколишні землі. На заході Франції найвпливовішими були герцоги нормандський, бретанський та аквітанський, на півночі - граф фландрський, на півдні - граф тулузький, на сході - герцог бургундський. У центрі країни - графи шампанський і анжуйський, а також герцог французький (центром герцогства було місто Париж). Після смерті Людовіка Лінивого його місце посів герцог французький Гуго Капет (987-996). До його володінь входили лише Париж, Орлеан, а також прилеглі до них території. Король поставив за мету підкорити феодалів і об’єднати землі Франції. Проте реалізувати цей задум вдалося тільки його нащадкам - королям із династії Капетингів. Перші Капетинги Роберт І та Генріх І не мали підтримки серед населення. Та поступово у Франції склалися умови для зміцнення королівської влади. Союзником королів стало духовенство, яке потерпало від свавілля феодалів. Підтримали їх міста, що невпинно багатіли на торгівлі й ремеслі, а тому на них стали зазіхати ласі до здобичі феодали. Відтак міста були зацікавлені в сильній королівській владі. Реальне зміцнення королівської влади почалося за Людовіка VІ (1108-1137). Йому вдалося припинити усобиці....

Навігація