Матеріальний світ і суспільство
- 27-03-2022, 00:30
- 1 825
8 Клас , Всесвітня історія 8 клас Гісем, Мартинюк 2021
Зверніть увагу!!!
§ 3. Матеріальний світ і суспільство
ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ: як розгортався технічний прогрес у Ранній Новий час; про основні прояви втягування селян у ринкові відносини; про становлення капіталістичних відносин у містах; які риси були притаманні мануфактурному виробництву.
ПРИГАДАЙТЕ: 1. Які винаходи й технічні вдосконалення були зроблені європейцями в Середні віки? 2. Назвіть основні ознаки ремісничого виробництва. 3. Що таке стани? Які права та обов’язки мали три стани середньовічного суспільства?
1. Доба винаходів і вдосконалень. Великі географічні відкриття сприяли зростанню попиту на різноманітні вироби, необхідні для освоєння нових земель. Люди почали шукати можливості збільшити обсяг виробництва товарів. У XVI ст. у Європі активізувався технічний прогрес — з’явилася велика кількість різноманітних винаходів і технічних удосконалень. Одним із головних напрямів технічного прогресу в Європі стало вдосконалення джерел енергії та двигунів. Ясна річ, що головний «двигун» давніх часів — м’язова сила людини — залишався, проте було покращено інші механізми. Так, удосконалили колесо, що надавало руху водяному млину. Завдяки цьому в другій половині XVII ст. на млинах почали виробляти 37 кг борошна за годину (у XII ст. виробляли 17 кг).
У першій половині XVI ст. в Нідерландах навчилися застосовувати у промисловості вітряки як джерело енергії. За їхньою допомогою працювали шліфувальні пристрої, бури, пилки, помпи, преси тощо.
Велике значення мало вдосконалення конструкції та техніки виготовлення гвинта — важливого елемента будь-якого приладу, що передає енергію. Спочатку гвинти робили вручну, вирізаючи їх із дерева або металу. Згодом Жак Бессон винайшов токарний верстат для нарізання циліндричних і конічних гвинтів (1568 р.). Також навчилися відливати гвинти із бронзи та латуні. З’явилася можливість і вдосконалити виробничі процеси в інших галузях. У Нюрнберзі (сучасна Німеччина) близько 1550 р. вперше почали використовувати друкарський гвинтовий прес.
Відчутні зміни відбулися в гірничодобувній справі. Так, у виробництві почали використовувати помпи для відкачування води із шахт, транспортери для підняття руди на поверхню, у шахтах створювали системи вентиляції. На міднорудних промислах Словаччини в XVI ст. вперше для доставки руди до місця переробки застосували вагонетки; їх тягли по дерев’яних рейках коні. Через деякий час цей винахід запровадили і в англійських кам’яновугільних копальнях. Заміна ручної праці кінською силою або механічною тягою значно збільшила продуктивність праці гірників.
Чи є правильним судження, що технічні винаходи та вдосконалення відчутно змінили різні сфери життя європейців у Ранній Новий час? Поясніть свою думку.
Доменна піч (1). Склодуви (2). Гравюри з книги Г. Агріколи «Про метали». 1556 р.
Визначте особливості організації процесу плавлення металу й виготовлення скла в Ранній Новий час.
Гавань Делфта (Нідерланди). Художник Данієль Восмаєр. 1658—1660 рр.
У Ранній Новий час європейці покращили технологію плавлення металів. По-перше, було внесено зміни в процес плавлення та конструкцію плавильних печей. У XVI ст. у країнах Європи почали використовувати доменну піч. Завдяки цьому отримували якісний ливарний чавун. По-друге, розширили обсяги видобутку кам’яного вугілля, яке мало вищу температуру горіння порівняно з торфом і деревним вугіллям. Наміри замінити деревне вугілля кам’яним також було обумовлено стрімким зменшенням у XVI ст. лісових масивів.
Використовувати кам’яне вугілля в металургії було неможливо через наявність у ньому шкідливих домішок, які погіршували якість металу. У 20-х рр. XVI ст. в Англії навчилися виробляти з кам’яного вугілля кокс, випалюючи з нього шкідливі домішки у спеціальних печах. Англія, яка мала великі запаси кам’яного вугілля, придатного для виробництва коксу, перетворилася на його головного виробника й постачальника.
2. Ринкові відносини й селянство. У XVI ст. традиційний селянський світ почав змінюватися. Селяни мали все необхідне для життя — знаряддя праці, житло, робочу худобу, але не мали своєї землі. Для того щоб отримати землю в її власника — сеньйора, селяни сплачували йому ренту, виконували визначені ним роботи та віддавали частину продуктів свого господарства. Спочатку сеньйори, щоб утримати селян у своєму господарстві, перетворювали їх на залежних людей. Проте з часом вільних земель, які можна було освоювати, у Європі майже не залишилося, переходити селянам не було куди, і закріплення селян на землі втратило сенс. Це спонукало сеньйорів повернути селянам особисту свободу.
Сеньйори надавали селянам додаткові наділи, дозволяли їм господарювати самостійно за умови виконання оброку та сплати грошової ренти. Деякі селяни могли викупити особисту свободу. Між селянами й сеньйорами, які володіли землею, складалися нові ділові відносини. Сеньйор уже вважався не захисником, якому селянин мусив коритися, а лише власником землі, за оренду якої належало регулярно сплачувати гроші.
Селяни перетворювалися на самостійних господарів. Вони продавали свою продукцію на ринку, визначали, які товари матимуть попит, а які — ні. Звичайно, не всі досягали успіху: одним таланило, і вони багатіли, натомість інші розорялися.
Розвиток ринкових відносин призвів до майнового розшарування селянства. Для роботи заможні селяни наймали за невелику платню або просто за їжу своїх збіднілих односельців, які не змогли сплатити грошову ренту та втратили свої наділи. Сеньйорам було простіше мати справу з одним-двома великими орендарями, які регулярно сплачували ренту, ніж із десятком власників дрібних ділянок.
Чи є правильним судження, що завдяки поширенню ринкових відносин виробничі відносини в сільському господарстві суттєво змінилися? Поясніть свою думку.
Рента — дохід від власності, який орендарі сплачують власникам землі за право користуватися нею протягом певного періоду.
Оренда — найм майна, тимчасове користування ним за певну плату.
Косовиця. Художник Пітер Брейгель (Старший). 1565 р.
Капітал — гроші, які підприємці вкладали в розвиток свого виробництва з метою отримання прибутку.
Капіталізм — суспільно-економічний лад, за якого основні засоби виробництва перебували у приватній власності підприємців, що використовували найману робочу силу.
Біржа — місце, де здійснюються різні торговельні та фінансові операції.
3. Капіталізм у містах. У європейських містах на початку XVI ст. найбільші багатства мало купецтво. Завдяки міжнародній торгівлі, використовуючи різницю між цінами (особливо на товари, які привозили з колоній) і своє панівне становище на ринках, європейське купецтво накопичило значні капітали. Проте вкласти ці гроші в розвиток виробництва в місті було досить важко. Середньовічні цехові статути не дозволяли засновувати нові підприємства. Замість створення рівних умов для розвитку виробництва цехові правила, навпаки, гальмували його.
Спочатку купецтво вкладало кошти в різні банківські операції. У той час у містах Європи з’явилися біржі та банківські контори. Для зручності в розрахунках почали використовувати цінні папери, платіжні доручення, розписки тощо. Купці й банкіри поступово перетворилися на одну з найвпливовіших сил суспільства. При цьому вони залишалися представниками непривілейованого третього стану, який, на відміну від духовенства та дворян, мусив сплачувати податки. Проте їхні реальна влада й значення в суспільстві стали набагато більшими.
4. Поява мануфактур. Збільшення попиту населення Європи й колоній на різноманітні вироби стало поштовхом до появи нових великих підприємств — мануфактур.
Найчастіше такі підприємства виникали в ткацтві, насамперед сукнарстві. Як вони створювалися? Коли збільшувався попит на сукно, підприємець, купець або цеховий майстер закуповував вовну й роздавав її на переробку ремісникам різних спеціальностей. Цим господар ставив у залежність від себе ремісників, які часто, втрачаючи право власності на знаряддя виробництва, продовжували працювати на нього в себе вдома. Таке підприємство назвали розсіяною мануфактурою.
Найбільш ефективною формою нового підприємництва стала централізована мануфактура, коли всі виробничі операції здійснювалися в одному приміщенні найманими працівниками. Вони не були власниками знарядь праці. Підприємці їх наймали та одноосібно встановлювали обсяг роботи й винагороду, яку отримає за неї кожен працівник. На цих підприємствах переважала ручна праця. Кожен працівник завдяки максимально дрібному, до найпростіших операцій, поділу праці виконував певну частину роботи.
Процес виробництва та знаряддя праці постійно вдосконалювалися. Завдяки цьому на централізованих мануфактурах вироблялося більше товарів, ніж на розсіяних.
Як на європейське суспільство Раннього Нового часу вплинула поява мануфактур?
Мануфактура (від латин. manufactura — виготовлення руками) — велике підприємство, на якому використовувалися ручні знаряддя праці та існував поділ праці. Завдяки цьому робітники на мануфактурі виготовляли значно більше виробів, ніж у ремісничій майстерні.
Проте все одно централізованих мануфактур виникало набагато менше, оскільки для їх створення підприємцю необхідно було мати більше грошей.
Після появи мануфактур у суспільстві сформувалися нові соціальні верстви — наймані працівники та підприємці, або буржуазія.
Наймані працівники — особисто вільні робітники, які, не маючи інших засобів до існування, працювали на власника основних засобів виробництва.
Буржуазія — капіталісти, підприємці; суспільна верства, яка в період становлення капіталізму перетворилася на панівну, що володіла основними засобами виробництва та існувала за рахунок використання найманої праці.
Господарство українських земель у XVI ст. підлаштовувалося до потреб європейського ринку. Саме із цим було пов’язано запровадження системи фільварків — багатопрофільних господарств, орієнтованих на потреби ринку. Це дозволяло землевласникам збільшувати кількість виробленої продукції шляхом посилення визиску селянства.
У містах більшість ремісників працювала, об’єднавшись у цехи. Активно розвивалася торгівля. Через українські землі проходили торговельні шляхи із Центральної та Західної Європи на схід. Міста Львів, Кам’янець, Луцьк, Київ перетворилися на досить значні європейські центри міжнародної торгівлі.
Працюємо з хронологією
XVI ст. — доба винаходів і вдосконалень, технічний прогрес у Європі.
Чи погоджуєтесь ви з тим, що... Чому?
- У Ранній Новий час з’явилося чимало винаходів і вдосконалень, які сприяли розвитку економіки європейських країн.
- У сільському господарстві поширювалася наймана праця. Особиста залежність поступалася місцем економічній залежності найманих працівників від своїх господарів.
- Набувала поширення нова форма підприємств — мануфактури. Упродовж Раннього Нового часу мануфактурне виробництво стало основною формою промислового виробництва в західноєвропейських країнах, а буржуазія та наймані працівники поступово посилювали свій вплив на суспільне життя.
Запитання і завдання
1. Перевірте набуті знання за навчальною грою «Перекладачі». Правила гри. Учитель/учителька наводить речення (визначення поняття) за матеріалом параграфа науковою мовою та пропонує учням та ученицям переказати його своїми словами. Усі охочі висловлюють власні варіанти. Найбільш вдалі формулювання можна розмістити на стенді в кабінеті.
2. Які з технічних винаходів і вдосконалень, зроблених у XVI ст. в Європі, на вашу думку, були найважливішими? Чому? 3. Як відбувалося становлення ринкових відносин у тогочасному сільському господарстві європейських країн? 4. У чому проявлялося зародження капіталізму в містах? 5. Чим відрізнялися розсіяна та централізована мануфактури?
6. Продовжте роботу над складанням синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в Ранньомодерну добу» (с. 5).
7. Робота в малих групах. Розподіліть обов’язки та за додатковими джерелами підготуйте повідомлення з презентацією (представленням своєї роботи) про технічні винаходи та вдосконалення, здійснені європейцями в XVI—XVII ст. Скористайтеся відповідним планом-схемою в електронному додатку до підручника. 8. Колективне обговорення. Порівняйте соціально-економічне життя європейського міста в Середньовіччі та в Ранній Новий час. 9. Як впливав розвиток капіталістичних відносин на моральні цінності селян і городян цієї доби? 10. Уявіть, що ви тогочасний європейський купець, що вирішив заснувати розсіяну або централізовану мануфактуру. Складіть перелік необхідних для цього заходів. 11. Висловіть свою думку про те, яку роль підприємливість і фінансова грамотність почали відігравати для європейців Раннього Нового часу.
скачать dle 11.0фильмы бесплатноДаний матеріал відноситься до підручника "Всесвітня історія 8 клас Гісем, Мартинюк 2021", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)
Зверніть увагу!!!
Коментарі (0)