Контрреформація в Західній Європі
- 28-03-2022, 22:32
- 787
8 Клас , Всесвітня історія 8 клас Васильків, Островський 2021
§ 7. Контрреформація в Західній Європі
Чи знаєте ви, що...
... під впливом Реформації часто перекладали священні тексти рідними мовами, а тому в 1556-1561 рр. у монастирі в селі Пересопниця (нині Рівненської області) вручну переписали Євангеліє староукраїнською літературною мовою, яке розкішно оздобили унікальними кольоровими мініатюрами;
... у середині XVII ст. в Речі Посполитій діяло 32 єзуїтські колегіуми, з яких 13 — на українських землях, а одні з перших відкрилися в містах Луцьк і Львів у 1608 р.
Терміни та поняття, які варто знати й розуміти:
Контрреформація — (від латинських слів «контра» — «проти», «всупереч» та «реформаціо» — «виправлення», «перетворення»); рух за оновлення і вдосконалення католицької церкви впродовж другої половини XVI — першої половини XVII ст.
Релігійні війни — збройні конфлікти між прихильниками різних релігійних напрямів, течій або груп. Такі війни велися під впливом Реформації та Контрреформації в деяких країнах Західної Європи впродовж XVI — першої половини XVII ст.
Орден єзуїтів («Товариство Ісуса») — (від поєднання латинських слів «ордо» — «ряд», «порядок» та «Ієсус» — «Ісус»); найчисленніший католицький чернечий орден, заснований Ігнатієм Лойолою в 1534 р.
Додаткова інформація з тема
https://is.gd/XqYfHI
QR 7.1. Сумніви у віровченні (на прикладі Доменіко Сканделли).
7.1. Як розгорталася Контрреформація в Західній Європі? Які рішення ухвалили на Тридентському соборі?
Католицьке духівництво усвідомлювало неминучість і необхідність перетворень. Так, архієпископ іспанського міста Толедо Франциско Хіменес підтримував ченців жебручих орденів та звичайних монахів, виганяв із монастирів сумнівних осіб, дбав про освіченість священників. Власними коштами він допомагав університетам, залучав до викладання гуманістів. В Італії осередками руху за церковне вдосконалення стали молитовні спільноти, що діяли у великих містах країни. Їхні учасники поводилися згідно із християнськими заповідями, щоденно відвідували меси, дбали про бідних і хворих, опікувалися вдовами й сиротами.
Воднораз ідеї Мартіна Лютера невпинно ширились, і це змушувало Рим діяти. Тож у 1536 р. Папа Павло III взявся за оновлення церкви та розпочав протистояння з протестантами — Контрреформацію. Для оборони католицької віри створили «Товариство Ісуса» (орден єзуїтів), посилили інквізицію. Ієрархи намірилися контролювати світські друкарні, що публікували Біблію та священні тексти народними мовами. Для цього уклали «Індекс заборонених книг» — перелік літератури, зберігання, друк і розповсюдження якої вважали протиправним. Із другої половини XVI ст. «Індекс...» поповнювали й корегували. Скасували його лише в 1966 р. А ще контрреформатори мали на меті подолати зловживання церковників.
Мовою історичного джерела
Вирок суду інквізиції, місто Севілья, 1576 р.: «...Орбріан, фламандець... Він спалив деякі картини разом із зображенням Господа нашого Ісуса Христа та інших святих і взагалі додержувався лютерового віровчення... Він показав себе упертим, а тому був проклятий і переданий представникам світського суду для спалення живим із конфіскацією майна рухомого та нерухомого...»
Конкретні постанови і заходи обговорювали на Тридентському соборі, що відбувався в італійському місті Тренто. Він тривав з перервами від 1545 до 1563 рр. Усі зацікавлені давно хотіли зібратись. Але рішення ухвалювали повільно, бо перешкоджали суперечки зі світськими володарями та виступи протестантів. У підсумку, обґрунтували безумовний авторитет пап римських у справах віри, священнослужителям не дозволили одружуватися, залишили єдиним і правильним латинський переклад Біблії, відомий під назвою «Вульгата» (загальноприйнята). Натомість інші, підготовлені лютеранами, заборонили. Водночас скасували торгівлю індульгенціями, посилили нагляд за поведінкою духівників. Ба більше, у кожній єпархії засновували семінарії, де навчалися б майбутні католицькі «посадовці».
«Тридентський собор», гравер Матіас Бурглехнер, початок XVII ст.
Міркуємо і діємо!
1. Чому католицька церква розпочала Контрреформацію? 2. Як інквізиція боролася з протестантами? Доведіть фактом з історичного джерела. 3. Які рішення Тридентського собору сприяли оновленню католицької церкви, а які перешкоджали зближенню з вірянами?
7.2. Як Ігнатій Лойола вдосконалював католицьку церкву?
«Святий Ігнатій Лойола», художник Мігель Кабрера, між 1750-1765 рр.
Католицька церква покладала велику надію на орден єзуїтів, дозволений Папою Римським у 1540 р. Очолив «Товариство Ісуса» Ігнатій Лойола (*1491-1556), іспанський дворянин і офіцер. У молодості він вів розгульне життя, але після важкого поранення зробився ревним католиком. Часто подорожував, пізнаючи Європу, викладав у багатьох університетах і, врешті, знайшов однодумців. Разом із ними заприсягнувся вирушити до Святої землі, щоб проповідувати поміж мусульман. Однак із тієї мандрівки нічого не вийшло, і місіонери перейшли на службу до Папи Павла III.
Єзуїти вважали, що вони — «армія Христова» або «папські солдати». Тож їх очолював генерал (першим став Ігнатій Лойола), який призначав управителів у провінціях. А ті — ректорів, що відповідали за роботу осередків і шкіл. Так зібралася грізна сила, що слугувала зміцненню католицизму. Ченці- «товариші» не завжди видавали свою належність до ордену. Це дозволяло знаходити спільні теми зі співбесідниками, входити в довіру. Маючи ґрунтовні знання, єзуїтські проповідники ненав’язливо впливали на погляди протестантів, навертаючи їх у католицизм.
Освіта стала ефективною зброєю «папських солдатів». У школах і колегіумах вони навчали безкоштовно, народною мовою, що вабило спраглих до знань підлітків. Утім, учителі та викладачі трактували факти і події у вигідному для себе світлі. Сам Ігнатій Лойола говорив: «Якщо мета — порятунок душі, то вона виправдовує засоби». Про цей вислів йшлося раніше і приписували його Нікколо Макіавеллі. Навіть вірні Римові духівники іноді звинувачували «слуг Ісуса» у нехтуванні моральними принципами задля досягнення цілей. До слова, в українських землях, що входили до складу королівства Польського, а потім Речі Посполитої, єзуїти конкурували з православними саме щодо налагодження якісної освіти.
Міркуємо і діємо!
1. Навіщо Папа Римський дозволив діяльність «Товариства Ісуса»? 2. Чим відрізнялись інквізитори від єзуїтів у служінні Богові та католицькій церкві? 3. Розгляньте картину «Святий Ігнатій Лойола». Чому Ігнатія Лойолу оточують ангели? Що символізують книжки, які він тримає?
7.3. Чому розгорілися релігійні війни у Священній Римській імперії та у Франції? Як вони закінчилися?
У Священній Римській імперії протистояння між лютеранами й католиками настільки загострилося, що збройний конфлікт став неминучим. У 1524-1525 рр. у німецьких землях розгорнулася релігійна та воднораз селянська війна, позаяк участь у ній, окрім дворян та містян, узяли селяни. Очолив їх Томас Мюнцер (*1489-1525). І хоча вони програли, Реформація набирала обертів. Імператор закликав розправитися з протестантами. Однак чимало місцевих князів облюбували ідеї Мартіна Лютера і бажали керувати церквою у власних володіннях. Отож у 1555 р. між цими князями та Карлом V Габсбургом укладено Аугсбурзький договір, що визнав лютеранство офіційною «вірою» поряд із католицькою. Недруги німецького верховного правителя досягли великої перемоги, втіливши заклик «Чия влада, того й віра!». Деякі німецькі землі, до прикладу, Пруссія, Саксонія, стали протестантськими. Чи об’єднало це Священну Римську імперію? Ні. Вона й надалі залишалася роздробленою.
До Франції реформаційні ідеї потрапляли із сусідньої Швейцарії. Як бачите, слово легко долає кордони. Королівська влада всіляко опікувалася католицькою церквою, однак їй це не допомагало. Кальвінізм приймали не лише аристократи Півдня, а й містяни по всій країні, загалом 10 % від кількості населення. Французьких кальвіністів звали гугенотами. Між ними й католиками усталилося більш-менш толерантне співіснування: такий собі «хиткий мир». Однак він тривав недовго. У 1562 р. в провінції Шампань латиняни жорстоко розправилися з «відступниками», що розпалило довготривалі релігійні війни 1562-1598 рр.
«Карл IX у рік вступу на престол», художник Франсуа Клуе, 1560 р.
Ватажком гугенотів став Генріх Наваррський із роду Бурбонів. Король Карл IX запропонував йому шлюб зі своєю сестрою Маргаритою Валуа, що мало б угомонити ворожі сторони. Задум, щоправда, передбачав смертельну пастку. До міста Париж, де планували весілля, запросили знатних гугенотів. З’їхалося також чимало католиків. У ніч проти 24 серпня 1572 р., перед днем Святого Варфоломія, вони вчинили криваву різанину іновірців. У церквах били на сполох, і вбивці атакували тих, хто не готувався боронитися. (їхні будинки заздалегідь позначили білими хрестиками.) «Богобоязний» Париж потопав у крові, і
вона лилася «заради» церкви. Схожі розправи відбувалися повсюдно. Наступний вінценосець, Генріх III Валуа, теж підтримував католиків, але при цьому не терпів конкуренції. Навіть позбувся Генріха де Гіза, ревного оборонця католицизму, який заявив свої претензії на трон. У придворній колотнечі претендента вбили. Згодом наклав головою король. Останній із «трьох Генріхів», Наваррський, увійшов у столицю з потужним військом. Проте парижани не бажали мати правителя-гугенота. Тож той, заявивши, що «Париж вартий меси!», відхрестився від кальвінізму. Ставши Генріхом IV Бурбоном, у 1598 р. він видав Нантський едикт, за яким католики зберегли привілеї, а кальвіністам відкрили доступ до державних посад та дозволили проводити богослужіння по всій країні (крім столиці й кількох великих міст).
Мовою історичного джерела
Статті з Нантського едикту, 1598 р.:
«...III. Воліємо, щоб католицька апостольська римська релігія була відновлена в усіх місцях нашого королівства і підлеглих нам країнах...
VI. Ми дозволяємо тим, хто сповідує так звану реформовану релігію, жити в усіх містах і місцях нашого королівства без переслідувань і утисків...
XXII. Воліємо, щоб не було ніякої різниці щодо названої релігії при зарахуванні учнів в університети, колегії, школи, а хворих і убогих — у шпиталі...»
Міркуємо і діємо!
1. Обчисліть тривалість релігійних війн у Німеччині та Франції. Складіть і запишіть у зошит відповідні хронологічні задачі. 2. Зіставте і порівняйте умови Аугcбурзького миру і Нантського едикту. Які права отримали католики, а які — протестанти? 3. Використовуючи пошукову систему «Ґуґл», дізнайтеся цікаві факти з біографій Томаса Мюнцера та Генріха Наваррського. Розкажіть про них у класі.
- 1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли ____? Що ____? Хто ____? Де ____? Звідки ми можемо дізнатися про ____? Чому ____? Як ____? Який результат ____? Запропонуйте свої запитання в класі.
- 2. А. У зошит випишіть парами і позначте стрілками «взаємини» «—>» (підпорядкування) чи «—><—» (протистояння) між поняттями: «Реформація», «протестантизм», «Контрреформація», «орден єзуїтів», «католицизм», «лютеранство», «кальвінізм», «релігійні війни». Б. Поясніть походження і значення усталених висловів: «Мета виправдовує засоби», «Чия влада, того й віра», «Париж вартий меси!».
- 3. А. Розташуйте в хронологічній послідовності та запишіть у зошит дати релігійних воєн у Німеччині та Франції, укладення Аугсбурзького миру, ухвалення Нантського едикту. Б. Покажіть на мапі місця подій, пов’язаних із Контрреформацією і релігійними війнами в Європі.
- 4. Назвіть причини Контрреформації. Згрупуйте їх згідно із галузями суспільної діяльності: політика, господарство (економіка), релігія, культура.
- 5. Оцініть наслідки Контрреформації для церкви, людини, суспільства.
- 6. Використовуючи підручник з історії України та/або інтернет, дізнайтеся про створення православних братств на українських теренах. Що спільного в діяльності українських братств і «Товариства Ісуса»?
Коментарі (0)