Войти
Закрыть

Словник понять і термінів 8 клас Гісем, Мартинюк

8 Клас

Абсолютизм — форма державного правління, за якої монарху належить необмежена верховна влада. У Московській державі абсолютизм існував у формі самодержавства. Абсолютна монархія — форма державного правління, за якої монарх наділений необмеженою владою. Аграрна революція (переворот) — зміни в сільському господарстві, основним змістом яких є встановлення капіталістичних виробничих відносин. Унаслідок аграрної революції в сільському господарстві відбувається перехід від натурального до товарного виробництва; дрібні селянські господарства ліквідуються, земля зосереджується у великих землевласників; запроваджується наймана праця. Англіканська церква — церква, яка виникла в Англії в XVI ст. внаслідок Реформації. Головою англіканської церкви був король. Усі католицькі догмати та обряди зберігалися, землі й цінності монастирів конфісковувалися та переходили у власність короля. Буддизм — одна з трьох світових релігій (поряд з ісламом і християнством). Основні положення буддизму: життя — це страждання; щоб уникнути страждань, треба відмовитися від усіх бажань і досягти повного заспокоєння — нірвани. Буржуазія — початкова назва городян на противагу вищим станам феодального суспільства (дворянство і духовенство). У період становлення капіталізму перетворилася на панівну соціальну верству. Володіла основними засобами виробництва, експлуатувала найману робочу силу....
0 Переглянути

Індія та Персія в XVI—XVIIІ ст.

8 Клас

Держава Великих Моголів. На початку XVI ст. Індійський султанат, створений у XIII ст., розпався на безліч ворогуючих між собою князівств. Прагнення верховного правителя — делійського султана — підкорити непокірних князів супроводжувалися жорстокими війнами. Найбільше цим відзначився султан Ібрахім Лоді. Васали об’єдналися проти нього й запросили на допомогу Захіраддіна Мухаммада Бабура (1494—1530 рр.) — правителя Кабула. Бабур, який був нащадком Чингісхана і Тимура, правив Ферганою. Після невдач у міжусобних війнах і поневірянь наприкінці XV ст. йому поталанило захопити Афганістан, а Кабул перетворити на свою резиденцію. Великий полководець і грізний воїн, він водночас був талановитим літератором. Знаними у світі стали його мемуари «Бабур-наме», де він описав не лише свої походи й завоювання, а й флору та фауну Індії. Бабур, маючи сильне військо, оснащене артилерією, у битві біля Паніпата (1526 р.) розгромив війська делійського султана. 1526 р. вважають датою заснування держави Великих Моголів, яка проіснувала 200 років. Бабур прийшов до Індії з Моголистану (держави, що існувала в XIV—XV ст. після розпаду Монгольської імперії на частині сучасних Казахстану та Киргизстану), тому його і всіх тих, хто був із ним, називали моголами. Бабур правив недовго. У 1530 р. він помер, а його наступником став син Хумаюн, якому протягом 25 років довелося відстоювати право на державу, створену батьком. Після смерті Хумаюна престол наслідував його 13-річний син Джалалуддін Акбар (1556—1605 рр.)....
0 Переглянути

Китай та Японія в XVI—XVIIІ ст.

8 Клас

Особливості розвитку країн Сходу. Цивілізації Сходу. У періоді, що розглядається, вчені вирізняють три основні цивілізації Сходу: близькосхідно-мусульманську, індійсько-південноазіатську та китайсько-далекосхідну (використовуються й інші назви). Вони багато в чому відрізняються, але мають і спільні риси, і це дає змогу стверджувати, що вони причетні до східної моделі розвитку суспільства. Усім їм притаманний феномен влади державної бюрократії як над безпосередньо підпорядкованими їй сільськими громадами, так і над приватними власниками (торговці, лихварі, ремісники). Державну структуру очолює правитель, влада якого дана йому від Бога та освячена релігією. Цей феномен визначав майже всі особливості цивілізацій Сходу. Така держава не мала внутрішніх суперечностей, що зумовлювало її стабільність. Єдиною противагою держави-власниці могла стати лише приватна власність, але вона повністю належала державі. Проникнення європейців на Схід після Великих географічних відкриттів і початок формування колоніальних імперій стали зовнішнім вторгненням приватної власності, яка руйнувала традиційні відносини. Проте в період, який ми розглядаємо, європейці ще тільки шукали шляхи до проникнення на Схід, до його багатств. У всіх державах Сходу система господарювання була організована за такою схемою. Кожен, хто обробляв землю, мав гарантоване право та обов’язок працювати на ній та використовувати для ведення господарства всі необхідні ресурси: воду, пасовища, ліс тощо. Водночас право володіти й розпоряджатися землею та її ресурсами було в руках відірваного від виробництва апарату влади. Визнаючи владу державного апарату, виробники (громада селян) сплачували в різній формі (відробіток, частина врожаю) надлишковий продукт. Цей своєрідний податок потім розподілявся для утримання владних структур. Отже, той, хто володів владою в державі, мав доступ до розподілу вироблених продуктів. Отримавши владу, він ставав їх власником. Тому ми говоримо, що особливістю східної цивілізації була наявність влади-власності....
0 Переглянути

Англійські колонії в Північній Америці. Війна за незалежність (1775—1783 рр.). Утворення США

8 Клас

Створення американських колоній Англії. Англія пізніше за інші європейські держави розпочала колонізацію Америки. Англійці прагнули знайти вільні землі, придатні для обробітку. Північна Америка стала саме тим місцем, яке вони шукали. Місцевий клімат нагадував європейський, тут були багаті землі, ліси. Басейни річок Міссісіпі та Св. Лаврентія давали змогу великим суднам досягати районів континенту, віддалених від узбережжя на 1000 км. Крім того, тут не було численного постійного населення, як в іспанських колоніях. Англійцям довелося зустрітися з невеликими (200 тис. осіб) племенами, головним заняттям яких було полювання. Тому англійські колоністи своєю працею, а не пограбуванням, як це робили іспанці, освоювали природні багатства нового континенту. Перше постійне поселення англійці заснували в 1607 р. у гирлі річки Джеймс (Віргінія). Згодом нові поселення виникли на північ і південь, уздовж узбережжя від іспанської Флориди до Нової Англії. Кожна із цих колоній утворилася незалежно одна від одної зі своїм виходом до моря. Засновниками колоній спочатку були торговельні компанії, які брали на себе зобов’язання з перевезення та облаштування колоністів на нових територіях, а також великі власники, які купували або отримували в дарунок землі від короля....
0 Переглянути

Міжнародні відносини XVIII ст.

8 Клас

Війни першої третини XVIII ст. Перша чверть XVIII ст. відзначилася серією війн, які значно змінили політичну карту Європи, що склалася після Тридцятилітньої війни. Це війна за іспанську спадщину 1701—1714 рр., Північна війна 1700—1721 рр., іспано-австрійська війна 1715—1717 рр. Дві могутні держави Європи — Іспанія і Швеція, які відігравали провідну роль у XVII ст., втратили свій статус. У результаті Північної війни Швеції довелося поступитися своїм пануванням у басейні Балтійського моря, яке перестало бути «Шведським озером». Важливу роль у європейській політиці почала відігравати нова імперія — Російська. На початку XVIII ст. спалахнув конфлікт навколо іспанської спадщини. Він розпочався в 1701 р. після смерті іспанського імператора Карла II, який, не маючи спадкоємців по чоловічій лінії, заповів трон Філіппу Анжуйському — внуку французького короля Людовіка XIV. Це викликало невдоволення представника австрійської гілки Габсбургів імператора Священної Римської імперії Леопольда І. Він спробував захистити свої права на володіння іспанських Габсбургів. Таким чином, на початку конфлікт розвивався як традиційне протистояння між Францією та Священною Римською імперією. Проте ситуація кардинально змінилася, коли Людовік XIV спробував заволодіти Фландрією, що зачіпало інтереси Англії та Голландської республіки. У результаті утворилася коаліція, метою якої було не допустити посилення Франції. Війна охопила не лише землі Європи, а й Північної Америки....
0 Переглянути

Освічений абсолютизм

8 Клас

Поняття освіченого абсолютизму. Один зі шляхів досягнення свободи, рівності та братерства просвітителі вбачали в діяльності освічених монархів — мудреців на троні, які, користуючись своєю владою, сприятимуть справі освіти суспільства і встановлення справедливості. Уявлення про державу як головний інструмент досягнення суспільного блага було пануючим у той час. Проте розуміння монархами рівності й свободи знаходило прояв лише в закріпленні прав і привілеїв кожного стану в межах абсолютної монархії. У результаті епоха Просвітництва спричинила таке явище, як освічений абсолютизм. Воно мало загальноєвропейський характер. Його змістом було знищення або перетворення згори найбільш застарілих феодальних порядків. Монархи, які здійснювали цю політику, представляли своє правління як союз королів і філософів. Ключовим у політиці освіченого абсолютизму стала ідея переустрою держави «на засадах розуму». Із цього випливало, що існуючий устрій держави, влади, система відносин у суспільстві мали бути переглянуті та в разі потреби змінені з точки зору їх доцільності згідно з новими умовами. На чолі всього цього процесу мав стояти «монарх-філософ». Найбільш яскраво риси освіченого абсолютизму проявилися в правлінні Марії Терезії та Йосипа II (Австрія), Фрідріха ІІ (Пруссія) і Катерини ІІ (Росія). На практиці освічений абсолютизм знаходив прояв у проведенні адміністративних реформ, обмеженні впливу церкви, запровадженні системи державної освіти, упорядкуванні системи податків, змінах становища деяких прошарків суспільства тощо....
0 Переглянути

Просвітництво і промислова революція

8 Клас

Початок епохи Просвітництва. У другій половині XVII ст. в середовищі освічених людей утвердилося прагнення знайти розумне, а не релігійне пояснення всіх явищ природи і людського життя. За людським розумом визнавалася здатність пізнавати й пояснювати світ. Світогляд, згідно з яким основним засобом пізнання і критерієм істини є розум людини, а не божественне одкровення і досвід, називається раціоналістичним. Раціоналізм дав могутній поштовх до набуття знань, хоча в науці XVII ст. ще не було вузької спеціалізації (вчені не поділялися на математиків, фізиків, філософів тощо, а працювали одночасно в багатьох галузях). У ній були сформульовані нові принципи наукових досліджень. Наука отримувала знання з експерименту і заговорила мовою математичних формул. Зростання авторитету науки все більше переконувало в могутності людського розуму. У XVIII ст. віра в розум стала панівною: освічена частина суспільства вважала, що в усьому слід прислухатися тільки до нього. Розум, вважали вони, необхідно розвивати за допомогою розумових вправ, вивчення наук і мистецтва. Це допоможе людині змінити навколишній світ, зробити його розумним і справедливим. Просвітництво — широка ідейна течія, яка відображала антифеодальні, антиабсолютистські настрої освіченої частини населення у другій половині XVII — XVIII ст. Представники цієї течії (вчені, філософи, письменники) вважали метою суспільства людське щастя, шлях до якого — переустрій суспільства відповідно до розуму; були прихильниками теорії природного права....
0 Переглянути

Поява Російської імперії

8 Клас

Початок правління Петра І. Наприкінці XVII ст. Московська держава значно відставала в розвитку від європейських держав. Відсутність зручних виходів до світових торговельних шляхів зумовлювала натуральний характер господарства країни. Наприкінці XVII ст. Московська держава у європейській частині мала спільний кордон зі Швецією, Польщею, Туреччиною, Кримським ханством — її традиційними суперниками у Східній та Північній Європі. Війни проти цих країн Московська держава вела з перемінним успіхом упродовж століть. Внутрішньополітичне життя кінця XVII ст. відзначалося гострою боротьбою придворних угруповань за владу. Після смерті Федора Олексійовича в 1682 р. після запеклої боротьби царський трон посів Петро І (1689—1725 рр.). Ставши царем, Петро зіткнувся із численними проблемами. Тривала війна проти Османської імперії. У 1695 та 1696 рр. Петро І здійснив два походи на Азов — турецьку фортецю в гирлі Дону. Лише з другої спроби завдяки створеному флоту він зумів оволодіти фортецею. За умовами укладеного з Туреччиною перемир’я Азов перейшов до Московії разом із частиною узбережжя Азовського моря. Та цей успіх аж ніяк не вирішував проблеми виходу до Чорного й Середземного морів, долучення до світової торгівлі....
0 Переглянути

Московська держава

8 Клас

Початок правління Івана IV. В історії Московського царства XVI ст. можна назвати добою Івана IV Грозного. У цей період відбувалося становлення абсолютної монархії у вигляді самодержавства — нічим не обмеженої влади царя. Самодержавство затверджувалося в запеклій боротьбі проти боярства. У цьому протистоянні царі спиралися на дворянство, яке отримувало землі лише за умови несення служби государю. Опорою царської влади була православна церква, яка проголошувала ідею божественного походження царської влади. У роки правління Василія III (1505—1533 рр.) було завершено об’єднання Московського царства. Воно стало найбільшою за розмірами державою світу. Після смерті Василія III московський престол посів його трирічний син Іван IV (1533—1584 рр.). Фактично влада в країні перейшла до конкуруючих боярських угруповань. Боротьба між ними вплинула на характер майбутнього царя. Боярське свавілля тривало до 1547 р., коли Іван IV вінчався на царство. Ситуація в країні вимагала рішучих заходів для встановлення миру між боярською аристократією та дворянами. Іван IV створив «Вибрану раду», до якої входили представники дворян, церкви, бояр. Вона розробляла проекти реформ, які мали зміцнити державу та посилити владу царя. Реформи Івана IV. Реформи започаткували рішення Земського собору. У 1550 р. було затверджено новий Судебник (збірник законів), який посилив централізацію державного управління. Він обмежував владу намісників, звільняв дворян від їхнього суду. Судебник підтвердив право переходу селян від одного до іншого господаря один раз на рік — у Юріїв день, але збільшив суму, яку селяни мали сплачувати попередньому власнику....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 16 17 18 19 20 21 22 23 24 ... 50
Назад

Навігація