Войти
Закрыть

Міжнародні відносини

8 Клас

Відносини між найбільшими європейськими державами в другій половині XVII-XVIII ст. були сплетінням суперечностей і конфліктів. Історичні подробиці Після підписання Вестфальського мирного договору на місці сучасної Німеччини постало багато дрібних державних утворень. Усі вони отримали право здійснювати самостійну внутрішню і зовнішню політику. Це заохотило держав-сусідів скористатися роздробленістю Німеччини й укріпити власні позиції. Нідерланди, які перебували в «золотому віці», привертали увагу Франції та інших країн своїми багатствами. У 60-90-х роках XVII ст. Франція мала військові, територіальні конфлікти з Голландією, Англією, Іспанією, Швецією, Австрією. У результаті Франція приєднала до своїх володінь кілька великих міст і провінцію Франш-Конте, які входили до складу Священної Римської імперії. У 1681 р. французький король Луї XIV захопив вільне місто Страсбург. У 1697 р. експансію Франції було зупинено. Але незадоволені країни шукали привід для нової війни, і він не забарився....
0 Переглянути

Російська імперія

8 Клас

У січні 1725 р. помер Петро І, не залишивши законного спадкоємця престолу. Це спричинило низку державних переворотів. Недарма другу чверть XVIII ст. називають «періодом палацових переворотів». За короткий час на престолі змінилося кілька монархів: Катерина І (1725-1727 рр.), Петро II (1727-1730 рр.), Анна Іоанівна (1730-1740 рр.), Іван VI (1740-1741 рр.). У 1741 р. внаслідок чергового палацового перевороту імператрицею стала донька Петра І — Єлизавета І (1741-1761 рр.). У зовнішній і внутрішній політиці Єлизавета взяла курс на повернення до петровських часів. Вона відмінила державні органи, які виникли після смерті її батька, повернула колишнє значення Сенату й колегіям. Ліквідувала смертну кару. Створена в 1754 р. законодавча комісія розробила проекти реформ, якими передбачалося обмеження церковного землеволодіння і закріплення дворянських привілеїв. За часів правління Єлизавети Петрівни в Росії розпочалася доба Просвітництва. У 1744 р. вийшов указ про розширення мережі початкових шкіл. Було відкрито перші гімназії в Москві й Казані. У 1755 р. був заснований Московський університет, а в 1757 р. — Академія мистецтв. Величезні кошти виділяли з казни на облаштування імператорських резиденцій. За проектом придворного архітектора Франческо Растреллі в 1754-1762 рр. був збудований Зимовий палац — головна резиденція російських монархів....
0 Переглянути

Володіння австрійських Габсбургів. Королівство Пруссія

8 Клас

Як ви знаєте з курсу історії середніх віків, династія Габсбургів очолювала Священну Римську імперію і володіла значними територіями в Європі. Вони сягали від Іспанії на заході Європи до Карпатських гір на сході континенту. Однак у 1556 р. Габсбурги поділили свої володіння, і тоді виокремилися дві гілки династії: іспанські й австрійські Габсбурги. Австрійську гілку очолив Фердинанд І Габсбург (1556-1564 рр.). Історичні подробиці Австрійські Габсбурги володіли численними землями в Європі. Титул імператора Максиміліана II (1564-1576 рр.) звучав так: «Імператор Священної Римської імперії, король Богемії, Угорщини, Далмації, Хорватії, Славонії, Рами, Чехії, Німеччини; титулярний король Сербії, Болгарії». До речі, серед інших регалій Габсбурги мали й титул Королів Галичини й Володимерії, тобто вважалися спадкоємцями корони Данила Галицького. Родинний зв’язок з королем Данилом пролягав від онуки Юрія І Уляни Олександрівни. Дізнайтеся з наступного фрагмента тексту, що ускладнювало процес зміцнення королівської влади, і які сили стояли на боці сильної королівської влади. Осередком держави Габсбургів були німецькі області: Австрія, Тіроль, Швабія. З півдня до них прилягали райони, заселені слов’янами. Загалом імперія була багатонаціональним утворенням, в якому жили народи, що розмовляли різними мовами, мали різні культурні традиції і рівень економічного розвитку. Саме тому згодом володіння Габсбургів назвуть «клаптиковою імперією»....
0 Переглянути

Просвітництво

8 Клас

Період другої половини XVII-XVIII ст. увійшов в історію як доба Просвітництва, за якої на зміну релігійному світогляду прийшов світогляд науковий. Цей період називають Добою розуму, коли утверджувалася віра в силу знань і суспільного розвитку. Ідейні засади Просвітництва заклав англійський мислитель Джон Локк (1632-1704 рр.). Він стверджував, що всі люди від народження є рівними, а тому наділені природними й невід’ємними правами на життя, свободу й власність. Термін «просвітництво» вперше використав французький учений Вольтер (1694-1778 рр.). Проте остаточно він закріпився після виходу статті німецького філософа Іммануїла Канта (1724-1804 рр.) «Відповідь на питання: що таке просвітництво?» (1784 р.). Історичні подробиці Геніальний письменник, публіцист, історик і філософ Вольтер відстоював ідеї рівності, заперечував право духовенства й дворянства на привілеї. Вольтер був прихильником «освіченого» правління у формі конституційної монархії. На думку філософа, суспільний лад найкраще здатний забезпечити дотримання релігійних норм. Він засуджував абсолютизм, але був прихильником влади «освіченого» монарха у формі конституційної монархії. Релігію Вольтер вважав гарантом ладу в суспільстві....
0 Переглянути

Початок індустріальної (промислової) революції

8 Клас

Працюючи з текстом підручника, виконайте графічний конспект (карту пам’яті, таблицю, схему тощо) «Початок індустріальної революції: передумови, ознаки, наслідки». Протягом Ранньомодерної доби відбувався поступовий перехід до індустріального суспільства, основу життя якого становило промислове виробництво. Воно прийшло на заміну середньовічного аграрного виробництва, за якого землею володіли феодали, а працювали на ній залежні селяни. Ремесло в аграрному суспільстві відігравало допоміжну роль у забезпеченні людей найнеобхіднішими виробами: одягом, взуттям, посудом та ін. Зі зростанням міст у суспільстві збільшився попит на виробництво ремісничої продукції кращої якості й у більшій кількості. У процесі впровадження технічних вдосконалень і пошуку ефективних методів організації праці виникло мануфактурне виробництво, яке було продуктивнішим, ніж праця ремісників. Власники мануфактур прагнули розширення виробництва, щоб отримувати ще більші прибутки. Для цього вони наймали більше працівників і вкладали капітал у закупівлю сировини й кращу організацію виробництва. Також зростала роль торгівлі як способу обміну товарами. Потреба в швидкому постачанні сировини та переміщенні товарів для реалізації сприяла удосконаленню транспортних засобів....
0 Переглянути

Практична робота. Східна Європа й Османська імперія в XVI — першій половині XVIII ст.

8 Клас

Накресліть у зошиті синхронізовану хронологічну таблицю і впишіть у неї найважливіші події історії, які відбувалися в Османській імперії, країнах Східної Європи в XVI — першій половині XVIII ст. 1. Окресліть і позначте на контурній карті території Османської імперії в XVI-XVII ст. Окремо позначте завоювання і втрати османських султанів (назва території, роки). 2. Окремо виділіть на карті кольором і позначте території Речі Посполитої, які за трьома поділами відійшли до Австрії, Пруссії, Російської імперії. 3. Окресліть території, на які поширилася влада Московського царства, Російської імперії в XVI-XVII ст. 4. Позначте напрямок походу українських козаків гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного на Московське царство в 1618 р. 3. ІСТОРИЧНЕ ПОРІВНЯННЯ Зіставте розвиток Московського царства/Російської імперії з розвитком Англії. Зробіть висновок про спільні й відмінні риси розвитку двох держав. Абсолютизм — це щось трохи менше за автократію царів і султанів, що не знали жодних... перешкод на шляху утвердження власної волі. Абсолютизм ніде не досяг цілковитого успіху, ніде не створив довершено абсолютистської держави. На різних етапах свого розвитку Франція, Іспанія, Австрія і Португалія... схилялися до абсолютизму. З різних причин Британія, Пруссія, Річ Посполита та Росія — ні....
0 Переглянути

Річ Посполита в другій половині XVII-XVIII ст.

8 Клас

У другій половині XVII ст. розпочався економічний занепад Речі Посполитої. Торгівля зерном не сприяла розвитку техніки, промисловості й рухливості населення. До того ж, попит на польське зерно в Західній Європі знизився. У Нідерландах, Франції і Східній Англії осушили великі простори, що стали придатні для вирощування хліба. Та головною передумовою економічного занепаду була війна, що тривала з 1648 р. на українських землях і спричинила зменшення виробництва й послаблення торговельних зв’язків. Унаслідок загальної соціально-економічної кризи майже зупинився розвиток міст. Більшість із них була невеличкими адміністративними центрами з населенням близько 750 осіб, які жили переважно із сільського господарства. Виграли від ситуації тільки магнати, які не мали конкурентів і продовжували нагромаджувати величезні земельні володіння. Незаможні селяни й зубожіла шляхта були нездатні забезпечити попит на промислові вироби й сприяти зростанню мануфактур. А їхня неспроможність сплачувати податки перешкоджала забезпеченню ефективної оборони держави від зовнішніх загроз....
0 Переглянути

Московське царство. Правління династії Романових

8 Клас

Зовнішня політика Івана IV мала виразно загарбницький характер. У 1552 р. після тривалого опору було підкорено Казанське ханство, а в 1556 р. без спротиву захоплено Астраханське ханство. Це не тільки відкрило шлях до Волзького торговельного шляху й завоювання Сибіру (розпочалося з 1582 р.), а й дало змогу московському царю задовольнити свої претензії на ординський спадок. Щоправда, спроби боротьби з іншим нащадком Орди — Кримським ханством, виявилися невдалими. У 1571 р. кримський хан захопив і спалив Москву, змусивши царя поновити сплату данини. Спроба захопити землі Балтїі під час Лівонської війни (1558-1583 рр.) закінчилася для Московського царства суцільною поразкою. На боці Лівонії виступили Королівство Польське, Велике князівство Литовське, Шведське і Данське королівства. Невдачі у Лівонській війні спричинили впровадження в 1565 р. опричнини. Державу було поділено на дві частини — земщину, де збереглися традиційні форми правління і землеволодіння, й опричнину — особисті володіння монарха. Тут діяло військо опричників — особиста гвардія царя, що чинила масовий терор, страти, земельні конфіскації, придушуючи тих, кого цар вважав своїми ворогами. У 1572 р. Іван Грозний (таке прізвисько йому пізніше дали російські історики) заборонив опричнину, а її діячів стратив. Московська держава була виснажена, а її сили підірвані. Однак унаслідок опричнини влада царя значно зміцніла....
0 Переглянути

Кримське ханство

8 Клас

Територія Кримського ханства складалася передусім зі степової і передгірської частин Криму. Натомість майже вся гірсько-лісова частина півострова до складу Кримського ханства не входила, або, точніше, входила менше дев’яти років, між 1774-м і 1783-м роками. А Керч ніколи і не перебувала під ханською владою, тому що до 1475 р. належала Генуї, потім Туреччині, а в 1774 р. перейшла від Туреччини відразу до Росії. Але кордони ханства не обмежувалися Кримом. Частина татар постійно кочувала за Перекоп, владу хана також визнавали ногайські племена Приазов’я. До складу ханства входили Кубань, простір між Дніпром і Доном, пізніше — землі від Дніпра до Дністра. Пригадайте з курсу історії України, як складалися відносини кримських татар і козацтва. 1. ПОЛІТИЧНИЙ УСТРІЙ І ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА Кримське ханство зберегло деякі риси, властиві степовим державам кочовиків. У Кримському ханстві влада належала хану. Він управляв нею на власний розсуд, адже належав до династії Гіреїв — нащадків Чингісхана. За весь час існування держави змінилося 44 хани, всі вони належали до династії Гіреїв. Фактично Кримське ханство було обмеженою становою монархією. Правлячий хан делегував частину своїх повноважень заступникам — калга-султану й нуреддін-султану. При хані діяв диван, що виконував функції центрального уряду. Він же був найвищою судовою інстанцією....
0 Переглянути
Вперед
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 50
Назад

Навігація