Войти
Закрыть

Франция в 1794-1815 гг. Венский конгресс и Священный союз

9 Клас

В термидорианский период (1794—1795) возобновил работу Конвент, причём тот же, что голосовал за все решения в период якобинской диктатуры, в частности за террор. После переворота законы, на основании которых осуществлялся террор, были отменены, а революционный трибунал реорганизован. Термидорианский Конвент отдал под суд и казнил нескольких активных сторонников террора, пообещал больше не проводить репрессий и объявил амнистию. 2. Режим Директории В августе 1795 г. Конвент принял новую конституцию: республика сохранялась, но отменялось общее избирательное право; возобновлялся имущественный ценз; выборы стали двухступенчатыми; высшей властью провозглашался Конвент, состоявший из нижней палаты — Совета пятисот и верхней палаты — Совета старейшин; исполнительная власть принадлежала Директории в составе пяти человек. Последующие четыре года (1795—1799) во Франции существовал режим Директории. Во избежание единоличного захвата власти, ежегодно должен был меняться один из пяти «директоров». Также ежегодно должен был на треть обновляться состав Конвента. Однако конституция и решения термидорианского Конвента не дали французам главного — взаимного прощения, примирения и стабильности. В стране, как и прежде, было немало сторонников монархии и якобинцев. Хотя Якобинский клуб и был распущен, якобинцы продолжали действовать на вполне законных основаниях....
0 Переглянути

Французская революция конца XVIII в.

9 Клас

В конце XVIII в. во Франции сложились предпосылки для успешного экономического развития: благоприятный климат, плодородные земли; началась индустриальная революция, набирал силы средний класс; государство было самым густонаселённым в Европе, с высоким уровнем культуры; победоносные войны обеспечили расширение его границ, французы владели богатыми колониями. Однако развитие государства сдерживали абсолютизм и феодальные пережитки: неограниченная власть монарха (с 1774 г. — правление Людовика XVI); отсутствие единой системы мер; внутренние таможни; отсутствие политических прав у среднего класса; тяжёлые условия жизни большинства французов. Общество было разделено на три сословия: духовенство, дворянство, остальное население (средняя и мелкая буржуазия, рабочие, крестьяне). Монарх опирался на духовенство и дворянство, игнорируя интересы третьего сословия. Людовика XVI до поры до времени всё устраивало, он не желал что-либо менять в стране. Король с семьёй и ближайшим окружением вёл роскошный образ жизни в Версале под Парижем, тогда как большинство людей едва сводило концы с концами. В стране назревал социальный взрыв. Поступления в казну от промышленности и торговли падали, поскольку более дешёвые британские товары вытесняли с рынка французские. Закрывались заводы и фабрики, а рабочие оказывались на улице без работы и средств к существованию. Ко всем неурядицам добавились два неурожайных года в конце 1780-х годов....
1 Переглянути

Введение 9 класс Полянский

9 Клас

В 9 классе Вы будете изучать период Нового времени, который с лёгкой руки британского историка Э. Хобсбаума также называют «долгим» XIX веком (XX в. называют «коротким»). Формально, т. е. по календарю, XIX в. длился с 1801 по 1900 г., однако историки «продлевают» его, взяв за основу периодизации логически объединённые важные события. Историки практически единодушны в том, что «долгий» XIX в. завершился с началом Первой мировой войны. Что касается даты его начала, то единого мнения в исторической науке нет. Разные взгляды на начало «долгого» XIX в. существуют не потому, что в истории «ничего нельзя знать наверняка», а потому, что за основу периодизации можно брать те или иные значимые события и явления прошлого. • На схеме указаны альтернативные даты начала Нового времени. Вспомните, чем исторически значимы эти (кроме Французской революции XVIII в.) события. Почему, по Вашему мнению, именно эти события некоторые историки считают рубежом начала Нового времени?...
0 Переглянути

Тематичне оцінювання

9 Клас

Охарактеризуйте: 1) політичну систему в Японії за Конституцією 1889 р.; 2) економічне становище Османської імперії у другій половині ХІХ ст. та визначте причини банкрутства держави у 1879 р.; 3) причинно-наслідкові зв’язки між запропонованими історичними явищами та подіями: а) утворення «Союзу трьох імператорів» — утворення Троїстого союзу — зближення Великої Британії, Франції та Росії; б) політика кастового розбрату — повстання сипаїв — установлення безпосереднього коронного управління Індією; 4) етапи економічної експансії в Китаї; 5) економічний розвиток Туреччини в останній третині ХІХ ст.; 6) ситуацію на Балканах у другій половині XIX ст. 36. Проаналізуйте документ та дайте відповідь на запитання: «Феррі заявив, що французи змушені «допомогти» туніському бею встановити порядок у його володіннях. Під виглядом такої «допомоги» французький експедиційний корпус окупував найважливіші центри Тунісу. Тепер дипломатії залишалося оформити наявний акт: бей повинен був сам дати згоду на загарбання своєї країни французами. Французький уряд хотів таким актом зв’язати бею руки, щоб перешкодити йому підбурювання своїх підданих до опору загарбникам» (Із книги В. М. Хвостова «Історія дипломатії»). Якими методами здійснювались колоніальні загарбання? 37. «У цей час Сполучені Штати практично являються сувереном на цьому континенті і їх воля — закон...» (Р. Олні). Що мав на увазі державний секретар Р. Олні? Охарактеризуйте геополітичне становище США у регіоні в другій половині XIX ст. 10 балів 38. Чому: а) Єгипет мав особливе значення для провідних європейських країн?; б) народи Африки не сприймали «культурницьку місію» європейців?; в) наприкінці ХІХ ст. Китай і Туреччина виявили свою повну неспроможність опиратися їх економічному та політичному закабаленню провідними державами світу?; г) на Берлінській конференції завоювання Бельгії були визнані перш за все Великою Британією, а найактивніше проти цього виступала Німеччина?; ґ) спротив колоніальному володарюванню британців в Індії проходив під прапором релігійного відродження?; д) Китаю було нав’язано невигідні договори?; е) Тяньцзінські договори 1858 р. вважаються нерівноправними щодо Китаю?; є) політика проведення реформ у період «Танзимату» не мала успіху?...
0 Переглянути

Узагальнююче повторення

9 Клас

50—70-ті рр. ХІХ ст.: зростання ролі Німеччини й Італії в європейській політиці; локальні воєнні конфлікти у Європі; послаблення позицій Франції, Австро-Угорщини та Росії; посилення могутності Великої Британії; 70—90-ті рр. ХІХ ст.: зростання реваншистських настроїв у країнах; конфлікт Росії та Австро-Угорщини на Балканах; загострення «східного питання», російсько-турецька війна (1877-1878); періодичне скликання міжнародних конгресів; початок експансіоністської політики Німеччини й Італії; завершення розподілу Африки, Південної та Південно-Східної Азії; Троїстий союз 1882 р. (Німеччина, Австро-Угорщина, Італія); 90-ті рр. ХІХ ст.: постійні міжнародні кризи; закладення основ військово-політичного блоку для протистояння країнам Троїстого договору; активізація зовнішньополітичної діяльності США в Латинській Америці; військова та економічна експансія США та Японії на Далекому Сході; початок ХХ ст.: загострення міжнародних криз (Перша марокканська криза (1905), Боснійська криза (1908), Друга марокканська криза (1911), оформлення військово-політичного блоку Антанта; італо-турецька (1911-1912) та Балканські війни (1912-1913). Культура народів світу наприкінці XVIII — на початку XX ст. Основні тенденції: прорив у розвитку природничих і гуманітарних наук, нові відкриття сприяли новим технічним інноваціям, покращили умови і комфорт життя (медицина, транспорт і зв’язок та ін.);...
0 Переглянути

Практичне занття. Зародження масової культури

9 Клас

Шановний учню, готуючись до уроку-практикуму, радимо, використовуючи Інтернет-ресурси, опрацювати матеріал із питань: «Масова культура», «Історія кіно», «Історія фотографії», «Історія преси». Інформація стане у нагоді при виконанні пропонованих завдань і допоможе виявити самостійність суджень та особистих поглядів на події та явища, що сприяли зародженню масової культури. «Соціально-економічні перетворення кінця ХІХ — початку ХХ ст. призвели до загальної кризи класичного мистецтва. Це, в свою чергу, обумовило становлення двох культурних феноменів: масової культури, як культури для широких верств населення, та модернізму, як напрямку в розвитку мистецтва, який протиставив себе загальнодоступності та демократичності. З початку свого виникнення масова культура розглядалась як негативне явище в суспільстві, яке не має ані художнього, ані естетичного змісту» (А. Данилюк)....
0 Переглянути

Духовне життя народів світу наприкінці XVIІІ — у XIX ст.

9 Клас

Розвиток фізики відзначений успіхами француза С. Карно (основоположник термодинаміки), німців Р. Майєра (експериментально довів загальний закон збереження енергії) та Г. Гельмгольца (зробив математичний обрахунок закону збереження енергії). Подальшого розвитку набули дослідження електромагнітних явищ: американця Б. Франкліна (запропонував вважати електричний струм рідиною та ввів загальновідоме позначення електричних станів «+» та «-»); француза Ш. Кулона (розробив математичну формулу цієї рідини); данця Х. Ерстеда (установив факт відхилення магнітної стрілки під дією електрики); британців М. Фарадея та Дж. Максвелла (вивчали електромагнітне поле), німця Г. Герца (відкрив електромагнітну теорію світла). Наприкінці ХІХ ст. важливими здобутками фізиків стали введення Дж. Стоні поняття «електрон» для позначення «електричного атома»; відкриття В. Рентгеном Х-променів; розробка Г. Лоренцом теорії речовини; дослідження потоку заряджених частинок (електронів) в електричному розряді в газах Дж. Томсоном, відкриття подружжям П’єром та Марією Кюрі нових хімічних елементів полонію та радію з ефектом радіоактивності — розпад із випромінюванням певної енергії та заряду; Е. Резерфорд побудував планетарну модель атома, у якій навколо ядра обертаються електрони; Н. Бор вніс поправку: в його моделі електрони стрибкоподібно переходять з однієї орбіталі на іншу, випромінюючи при цьому порцію (квант) енергії. ТВОРЦІ СВІТОВОЇ ІСТОРІЇ Народилася у Варшаві в родині вчителя. У Сорбоннському університеті (Франція) отримала диплом фізика та математика. У Франції познайомилась зі своїм чоловіком П’єром Кюрі, який також займався фізикою. Разом вони працюють над невідомою до цього радіоактивною речовиною. Саме відкриття радію принесло Марії славу. Вона була першою жінкою, яка викладала в Сорбонні. Двічі лауреат Нобелівської премії....
0 Переглянути

Міжнародні відносини наприкінці ХІХ на початку ХХ ст.

9 Клас

В останній третині ХІХ ст. змінюється співвідношення сил у Європі та світі. Це було обумовлено: 1) завершенням промислової революції та швидкими темпами розвитку молодих капіталістичних країн (Німеччина, Італія, США); 2) наростаючими національно-визвольними рухами у 50-х — на початку 70-х років ХІХ ст. й утворенням національних держав (об’єднання Німеччини та Італії); 3) зміцненням позицій Німеччини та послабленням Франції в результаті франко-прусської війни (1870—1871 рр.); 4) втратою Великою Британією світового економічного лідерства й переходом до політики «блискучої ізоляції»; 5) зменшенням впливу Австро-Угорщини та Росії на європейську політику; 6) зростаючою роллю США як світового лідера. Остання третина ХІХ ст. характеризувалась подальшими колоніальними загарбаннями в Азії та Африці. Більшість країн цих континентів опинилися у стані напівколоній (Китай, Іран, Османська імперія) великих держав або перебували у тій чи іншій формі залежності від них (балканські, деякі латиноамериканські держави, Португалія). Загострюються німецько-британські, російсько-британські, франко-німецькі, австро-російські та італо-французькі протиріччя. У цей період реваншизм став важливим елементом внутрішньої політики країн, які вважали несправедливим існуючий розподіл сил у Європі та світі....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 17 18 19 20 21 22 23 24 25 ... 40
Назад

Навігація