Войти
Закрыть

«Весна народів» у країнах Західної та Центральної Європи

9 Клас

Панування фінансової аристократії у сфері економіки й політики викликало невдоволення у французькому суспільстві. Промислова буржуазія вимагала змін законів на свою користь і обстоювала необхідність встановлення республіки. У країні розпочався масовий рух за виборчу реформу, і насамперед - за зниження виборчого цензу. Керівник поміркованих лібералів О. Барро (1791-1873) висунув гасло «Реформа - рятівник від революції!». У боротьбі за виборчу реформу буржуазія використовувала легальні методи - так звані реформаторські банкети. Це були багатолюдні зібрання представників парламентської опозиції, на яких дискутувалося питання виборчої реформи. На 22 лютого 1848 р. в Парижі було призначено черговий банкет прихильників парламентської реформи. Влада заборонила його. Це викликало велике невдоволення мас. Зранку 22 лютого на вулицях Парижа панувало хвилювання. Колона демонстрантів, серед яких переважали робітники і студенти, рухалася до палацу Бурбонів, співаючи «Марсельєзу» й проголошуючи: «Хай живе реформа!». Уряд ужив рішучих заходів проти маніфестантів. На бік повсталих перейшла Національна гвардія. У ніч на 24 лютого, після розстрілу урядовими військами робітничої демонстрації, повстання охопило все місто. Упродовж ночі парижани спорудили дві тисячі барикад. Для їх будівництва було зрубано 4 тис. дерев, вибрано з бруківки більше як мільйон штук каміння. На ранок 24 лютого всі склади зброї були в руках повсталих, які вимагали зречення Луї-Філіппа. Король зрікся трону і втік до Великої Британії. «Як Карл X, як Карл X!» - проголошував Луї-Філіпп, залишаючи свою резиденцію. Його трон було спалено повсталими на площі міста. Повстання привело до перемоги революції. Схарактеризуйте причини, що зумовили революцію 1848 р. у Франції. Унаслідок лютневих подій у Франції було повалено монархію. Влада перейшла до Тимчасового уряду, фактичним главою якого став міністр закордонних справ, відомий поет та історик А де Ламартін (1790-1869). 25 лютого 1848 р. на вимогу маніфестації робітників, які в ультимативній формі зажадали відновлення республіки, Тимчасовий уряд проголосив Францію єдиною та неподільною республікою. Розпочався період Другої республіки (1848-1852)....
0 Переглянути

Особливості розвитку Франції, Німеччини та Австрійської імперії

9 Клас

Реставрація — відновлення поваленого суспільного устрою або династії. Після поразки та заслання Наполеона в 1814 р. на о. Ельба до Франції повернулися Бурбони. Розпочалась епоха Реставрації (1814-1815, 1815- 1830). У країні встановилася конституційна монархія. Король Людовік XVIII був главою держави, верховним головнокомандувачем, призначав і звільняв міністрів. Без підпису монарха не мали юридичної сили закони. Відповідно до Хартії (Конституції) 1814 р., владу короля обмежував двопалатний законодавчий корпус. Людовік XVIII призначав членів вищої Палати перів, а нижня - Палата депутатів - обиралася. Оскільки майновий і віковий цензи були дуже високими, то виборців у Франції було лише 90 тис. осіб із 30 млн населення. Режим Реставрації жорстоко розправився зі своїми противниками. Багато республіканців було відправлено на каторгу й заслання. Репресій зазнали й прибічники Наполеона. Повернувшись до влади, король, дворяни-емігранти, духовенство прагнули повернути втрачені в роки революції земельні володіння. Але революція так змінила устрій країни, що повернення до старих норм життя стало неможливе. Це підтверджувала і Хартія. У ній проголошувалось, що «всі французи рівні перед законом... Будь-яка власність є недоторканною». Цими нормами гарантувалася непорушність власності, що була придбана в роки революції буржуазією за рахунок земельних володінь аристократії та церкви....
0 Переглянути

Велика Британія — “майстерня світу”

9 Клас

Промисловий переворот мав своїм наслідком значні соціальні зрушення. Буржуазія стає економічно могутньою верствою британського суспільства. Але політична влада все ще залишалася в руках аристократів-землевласників. Більше половини виборчих округів знаходились у графствах Південної та Південно-Східної Англії. Були так звані кишенькові округи, де виборці цілком залежали від землевласника; існували й так звані «гнилі містечка», де виборчі округи розміщувались у вже неіснуючих поселеннях, володар яких міг сам висунути свою кандидатуру і проголосувати сам за себе. Торгово-промислова буржуазія, позиції якої значно посилилися в умовах промислового перевороту, стала прагнути безпосередньої участі в управлінні країною та обмеження впливу земельної аристократії на її політичне життя. Рух за виборчу реформу розгорнувся по всій країні. У Лондоні та інших великих містах відбулися масові мітинги її прибічників. У 1832 р. парламент провів виборчу реформу. Більшість «гнилих містечок» було ліквідовано, великі промислові центри отримали право посилати депутатів до парламенту, знижено виборчий ценз. Виборча реформа 1832 р. змінила співвідношення сил Палати лордів (верхня палата) і Палати громад (нижня палата) на користь останньої. Поступово вона дістала право називатися «представницею інтересів усієї країни». Парламентська реформа забезпечила зростання чисельності виборців з 220 до 670 тис. Як наслідок, до управління країною прийшли найбагатші підприємці. Тепер вони через Палату громад могли впливати на внутрішню та зовнішню політику країни....
0 Переглянути

Суспільні наслідки промислового перевороту. Зміни в житті та побуті різних верств населення

9 Клас

Промисловий переворот мав своїм наслідком значні соціальні зрушення. Буржуазія стає економічно могутньою верствою британського суспільства. Але політична влада все ще залишалася в руках аристократів-землевласників. Більше половини виборчих округів знаходились у графствах Південної та Південно-Східної Англії. Були так звані кишенькові округи, де виборці цілком залежали від землевласника; існували й так звані «гнилі містечка», де виборчі округи розміщувались у вже неіснуючих поселеннях, володар яких міг сам висунути свою кандидатуру і проголосувати сам за себе. Торгово-промислова буржуазія, позиції якої значно посилилися в умовах промислового перевороту, стала прагнути безпосередньої участі в управлінні країною та обмеження впливу земельної аристократії на її політичне життя. Рух за виборчу реформу розгорнувся по всій країні. У Лондоні та інших великих містах відбулися масові мітинги її прибічників. У 1832 р. парламент провів виборчу реформу. Більшість «гнилих містечок» було ліквідовано, великі промислові центри отримали право посилати депутатів до парламенту, знижено виборчий ценз. Виборча реформа 1832 р. змінила співвідношення сил Палати лордів (верхня палата) і Палати громад (нижня палата) на користь останньої. Поступово вона дістала право називатися «представницею інтересів усієї країни». Парламентська реформа забезпечила зростання чисельності виборців з 220 до 670 тис. Як наслідок, до управління країною прийшли найбагатші підприємці. Тепер вони через Палату громад могли впливати на внутрішню та зовнішню політику країни. Що зумовило реформування виборчої системи у Великій Британії в першій третині XIX cт.? Політична система Державний устрій Великої Британії лишався незмінним: главою держави був монарх, законодавча влада зосереджувалась у парламенті, що складався з Палати лордів та Палати громад. Виконавчу владу очолював відповідальний перед парламентом уряд. Діяла двопартійна система: країною керувала то одна, то друга партія-суперниця - торі і віги. До середини XIX ст. торі, що виражали інтереси великої земельної аристократії та вищого духовенства англіканської церкви, трансформувалися в Консервативну партію, а віги (захищали інтереси торгової та промислово-фінансової буржуазії) - у Ліберальну. Метою політичної боротьби цих партій стала боротьба за голоси виборців....
0 Переглянути

Початок становлення індустріального суспільства

9 Клас

Промисловий переворот (промислова революція) - перехід від переважно аграрної економіки до індустріального виробництва, що характеризувався впровадженням машин і механізмів, парових двигунів, а також утворенням самостійної машинобудівної галузі. Індустріалізація (від лат. «старанність», «діяльність») - процес створення великого машинного виробництва в усіх галузях господарства. Промисловий переворот як історичний процес визначався загальними нормами та певними особливостями в кожній країні. Першою його здійснила Велика Британія наприкінці XVIII - у першій половині XIX ст. Саме тут склалися всі потрібні для цього умови: вигідне географічне розташування (доступні береги, велика кількість річок, сировинні ресурси), наявність ринків збуту англійських товарів і панування у світовій торгівлі, аграрний переворот та обгороджування, політика меркантилізму й протекціонізму, яку проводив англійський уряд. Усе це зробило країну лідером у переході від традиційного до індустріального суспільства. Документи та матеріали У 1844 р. німецький публіцист Ф. Енгельс так охарактеризував промислові досягнення Великої Британії: «Шістдесят-вісімдесят років тому вона була країною, схожою на інші: з маленькими містами, нерозвинутою промисловістю. Тепер ця країна неподібна до жодної з них: зі столицею, населення якої становить 2,5 млн осіб, великими фабричними містами та індустрією, що постачає весь світ своєю продукцією»....
0 Переглянути

Утвердження принципів громадянського рівноправ’я: від Декларації прав людини і громадянина до Цивільного кодексу Наполеона

9 Клас

Громадянське рівноправ’я - рівноправ’я громадян перед законом незалежно від їхньої раси, національності, статі, місця проживання, становища в суспільстві, релігійних і політичних переконань. Рівноправність робить акцент на правах людини. Предметом особливої уваги є законодавчий захист прав і рівний доступ усіх громадян до правової системи. Рівність перед законом передбачає однаковий обов’язок громадян дотримуватися закону і рівне ставлення правоохоронних органів до різних порушників одних і тих самих норм. Останнє тісно пов’язане з принципом верховенства права, оскільки вимагає, щоб закони стосувалися тих, хто їх видає і хто володіє верховною владою. Правосуддя не повинно брати до уваги походження, владу, забезпеченість або суспільне становище осіб. Юрисдикція судів, які виносять постанови у справах пересічних громадян, повинна поширюватися на всіх громадян. Визначте основні ознаки поняття «громадянське рівноправ’я». Документи та матеріали «Пани нам здаються величними тільки тому, що ми перед ними на колінах. Так підведіться!» - ці слова друкувалися під заголовком кожного номера газети «Паризька революція». «Вкоротимо гігантів, принижених зробимо грандами, зросту одного усі», - співали парижани в 1789 р. Декларація прав людини і громадянина 1789 р. - чи не найважливіший документ Великої французької революції, що визначає права людини та наголошує на їхньому абсолютному пріоритеті....
0 Переглянути

Правління Наполеона Бонапарта. Наполеонівські війни

9 Клас

Після державного перевороту 18 брюмера Наполеон поквапився юридично оформити свою владу. Було прийнято нову Конституцію (грудень 1799). Згідно з нею Франція залишалася республікою. Формально законодавча влада належала Державній раді (розробляла закони), Трибунату (обговорював закони), Законодавчому корпусу (приймав або відхиляв закони), а виконавчу - на десять років було передано трьом консулам. Консул — титул трьох осіб у Франції упродовж 1799-1804 рр., які зосередили у своїх руках виконавчу владу: Н. Бонапарт, Е. Сійєс (1748-1836), П. Дюко (1747-1816). Фактично вся влада зосереджувалася в руках першого консула - Наполеона Бонапарта. Він, згідно з Конституцією, був головнокомандувачем армії, призначав членів Державної ради, міністрів, офіцерів армії та флоту, обнародував закони. Другий і третій консули виступали помічниками першого та мали дорадчі голоси. Місцеве самоврядування було ліквідовано. Департаментами відали чиновники, яких також призначав перший консул. Як наслідок, у Франції залишилась одна політична фігура - Бонапарт. За підсумками плебісциту 1802 р. Наполеона було проголошено консулом уже не на 10 років, а довічно, з правом призначати наступника. Укажіть основні ознаки консульства як форми влади. Імперія Згодом Наполеон, спираючись на армію й отримуючи підтримку буржуазії та селянства, пішов шляхом установлення своєї особистої диктатури. Вольтер казав: «Якби Бога не було, його слід було б вигадати». Бонапарт чудово усвідомлював значення церкви й намагався поставити її на службу держави. 1801 р. було укладено конкордат з Папою Римським Пієм VII....
0 Переглянути

Французька революція

9 Клас

Наприкінці XVIII ст. Франція залишалася абсолютною монархією. Король мав право видавати і скасовувати закони, оголошувати війну, підписувати мирні угоди, вирішувати на власний розсуд усі адміністративні та судові справи, встановлювати податки. «Особисте правління» короля насправді означало безвідповідальність міністрів, відсутність єдності в діях державних установ, сприяло зростанню ролі фаворитів при королівському дворі та різним махінаціям і зловживанням з їхнього боку. Особливістю бюрократичного апарату французької монархії було те, що практично всі посади в ньому продавалися і ставали спадковими. Бюрократія (від франц. bureau - «канцелярія»; bureaucratiе - «влада контори», «панування канцелярії») - система управління, що здійснюється за допомогою розгалуженого апарату чиновників, наділеного відповідними повноваженнями. Генеральні штати - станово-представницький орган - не збиралися від 1614 р. Замість них іноді скликалися нотаблі (призначувані королем члени зборів представників вищого духовенства, придворного дворянства, мерів міст; так звана традиційна еліта). Місцеві представницькі органи були відсутні в більшості провінцій королівства. На місцях керували вищі чиновники, які підпорядковувалися центральним органам влади....
0 Переглянути

Культура зарубіжних країн. Найважливіші досягнення науки і техніки

9 Клас

У другій половині XIX ст. наука починає висуватися в число найважливіших сфер суспільної діяльності. В ній відбуваються складні процеси. З одного боку, окремі її галузі поділялися на все більш вузькі, спеціальні, а з другого - окремі науки тісно зв’язувалися поміж собою суміжними дисциплінами (фізична хімія, біохімія, астрофізика тощо). Це дозволило значно розширити дослідницькі можливості науки і в поєднанні із тим, що матеріально-технічна її база зросла, забезпечило справжній переворот у природознавстві. Початок перевороту поклала розроблена англійським ученим Дж.-К. Максвеллом ще в 1865 р. електромагнітна теорія світла. Вона передбачала існування електромагнітних хвиль, що поширюються зі швидкістю світла. В 1887 р. німецький фізик Г.-Р. Герц експериментально довів існування радіохвиль (від лат. radius - промінь). Почався пошук можливостей використати їх для бездротової передачі сигналів. У 1895 р. російський вчений О. Попов, а в 1896 р. італієць Г. Марконі здійснили спроби бездротового телеграфування. В наступні роки велася робота зі створення, вдосконалення і широкого застосування радіоапаратури. В 1899 р. Марконі здійснив радіопередачу через Ла-Манш, а в 1901 р. - через Атлантику. Радіо входило в життя суспільства. Результати вивчення інфрачервоного, світлового, ультрафіолетового випромінювання знайшли застосування в астрономії, біології, електротехніці та ін. В 1895 р. німецький фізик В.-К. Рентген відкрив «ікс-промені», названі згодом рентгенівськими. Вони виявилися здатними проникати через тверді тіла, неприступні для звичайного світла. Рентген створив спеціальну трубку для одержання цих променів. Вона почала широко застосовуватися в медицині, хімії, фізиці, металургії і т. д....
0 Переглянути

Міжнародні відносини в 1871—1914 рр.

9 Клас

Початок 70-х рр. XIX ст. був позначений великими змінами в міжнародній обстановці. Головною причиною цього було посилення нерівномірності розвитку окремих країн. В Європі найяскравіше це виявилося в швидкому індустріальному зростанні раніше відсталої Німеччини. В політичній роз’єднаності Німеччини й Італії старі держави континенту (Австрія, Росія, Франція) бачили важливу гарантію своєї безпеки. Із появою після франко-прусської війни двох нових великих держав (Німеччини, Італії) порушилась існуюча рівновага. Німецька імперія, яка перетворилась на могутню військову державу, почала викликати занепокоєння у своїх сусідів. Зростання німецької могутності призвело до різкого загострення міждержавних протиріч у Європі, а потому і в усьому світі. Після 1871 р. в Європі запанував «озброєний мир» - такий мир, під прикриттям якого відбувалася підготовка до війни. Напруженість обстановки зростала в умовах швидкого промислового і технічного прогресу, що дало змогу безперервно вдосконалювати зброю. Така обстановка призводила до постійної гонки озброєнь, якої не знала попередня епоха. Кожний крок будь-якої держави у напряму збільшення військової могутності викликав кроки у відповідь інших держав. Дипломатичні зусилля європейських урядів були спрямовані на пошук союзників у майбутній війні, загроза якої повільно, але неухильно наростала з кожним роком. Поразка Франції у війні з Пруссією, втрата нею Ельзасу і Лотарингії, величезна 5-мільярдна контрибуція стали першим джерелом напруженості. Франція не могла примиритися з ганебною поразкою, і в Берліні, побоюючись реваншу, вирішили, що потрібний ще один, тепер вже остаточний, розгром Франції. В такій ситуації і інщі сторони почали інтенсивно шукати союзників....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40
Назад

Навігація