Як відбувалося становлення Афінського поліса (відповіді)

 

Аристократи - родова знать: володіла кращими землями.

демос - купці, власники майстерень і кораблів, заможні селяни: Селяни - бідняки (боргове рабство); 

Раби - не мали громадянських прав.

Усі чоловіки, уродженці Аттики, вважалися громадянами Афінського поліса. 

Завдяки реформам, проведеним Солоном і Клісфеном, афінська община з аристократичної перетворилась на демократичну. Визначальною рисою Афінського поліса стала гарантована свобода його громадян. Відтепер кожен з них мав право брати участь в управлінні державою. 

Реформи з позицій демосу Реформи з позицій аристократів.

Насамперед Солон скасував борги афінян і заборонив боргове рабство.

Земельні ділянки повернули боржникам. Афіняни, які потрапили в рабство за борги, отримали свободу.

Громадяни, продані у рабство в чужі країни, викупалися державним коштом.

Віднині жоден афінянин не міг бути рабом!

Усі чоловіки, уродженці Аттики, вважалися громадянами Афінського поліса. Аристократи не хотіли бути рівними з демосом. Частково їхнім бажанням відповів Солон.

Солон увів поділ громадян на чотири розряди найбагатші, заможні, середнього достатку і бідняки - залежно від розміру їхнього майна і прибутків. Реформи Солона не торкнулися права власності аристократів.

Солон - афінський політик, реформатор і законодавець. Заклав основи Афінської демократії. Коли Солон проводив реформи, він змушений був враховувати думку і бажання аристократії, тому, що влада була в руках заможних. Він не наважився надати всім рівні, однакові права. Але демос в Афінах - більшість населення. Тому реформи Солона захистили бідняків від боргового рабства і це було насправді великим досягненням демократії. Тим паче, що аристократи не втратили свою владу та власність.

Серед найважливіших прав були: право брати участь у Народних зборах, міг виступати на із критикою посадових осіб, вносити пропозиції з питань зовнішньої та внутрішньої політики, мав право бути обраним на різні державні, а також громадські посади, право на службу у війську, отримання у випадку успішних воєн землі, рабів, трофеїв, право на різну державну допомогу тощо. Громадяни Афін мали й певні обов’язки, серед яких найважливішим була військова служба.. Важливими були й обов'язки брати участь у роботі Народних зборів, виконувати певні повинності й сплачувати податок на користь суспільства, держави. Найбагатші громадяни (перший розряд) мали ще один обов'язок перед суспільством - так звані літургії.

Проте демократія була обмеженою. Раби та метеки - люди з інших країн, які жили й працювали в Афінах, не мали громадянських прав. Не допускались до управління країною і жінки.

Реформи Клісфена були більш послідовні, ніж реформи Солона, і завершили більш ніж столітній період гострої боротьби між родовою аристократією і демосом, що закінчилась перемогою останнього. У результаті в Афінах склалась рабовласницька держава у формі демократичної республіки. При Клісфені були також розширені ряди афінських громадян шляхом надання багатьом метекам громадянських прав. Громадян він кликав по батькові, тому Клісфена називають «батьком демократії».