Яким було повсякденне життя римлян (відповіді)

У перші століття нашої ери Рим став одним із найбільших міст Середземномор’я. У ньому на той час проживало майже мільйон мешканців. Рим потерпав від перенаселення, адже з усіх кінців імперії сюди стікався люд. Крім власне римлян, у місті можна було зустріти євреїв, сирійців, фінікійців і представників інших народів.

Рим називали містом контрастів. Тому, що поряд розташувалися розкішні імператорські палаци, величні храми римських богів, будівлі й будинки багатіїв, які вражали пишнотою оздоблення й такими зручностями, як водогін, каналізація, опалення тощо.

Утім, були і багатоквартирні будинки для незаможних верств населення. Біднота в Римі тулилася в маленьких кімнатках на верхніх дерев’яних поверхах. Збудовані швидкоруч, такі багатоповерхові будинки часто горіли або завалювались. Водогону в них не було, і мешканці верхніх поверхів змушені були спускатися вниз за кожним глеком води. Не було й каналізації, тому часом помиї виливалися з вікон прямо на вулицю. 

В основі римського чоловічого і жіночого костюмів була туніка. Чоловіки-громадяни також носили тогу - полотно вовняної тканини, яка драпірувалась навколо тіла через ліве плече так, що руки залишалися вільними. Одягом римської бідноти і рабів була лише туніка із грубої тканини. У негоду вдягали прості дерев’яні черевики. 

Наприкінці І ст. у Римі побудували амфітеатр, відомий у світі як Колізей.

Ця грандіозна споруда вміщувала понад 50 тисяч глядачів, які приходили подивитися на гладіаторські бої та цькування звірів. Висота Колізею - близько 48 м. Величезні розміри споруди дозволяли одночасно битися на його арені 2 тисячам гладіаторів. Іноді тут влаштовувалися морські бої. Для цього через підземні труби арену Колізею наповнювали водою.

У підземних приміщеннях розташовувалися клітки для звірів, шпиталь для поранених.

Дім заможного римлянина мав внутрішній двір, де сім’я проводила свій вільний час. У римлян було декілька різновидів гри в м‘яч, один з яких був схожий на сучасний гандбол. Гра в кості, настільні та азартні ігри в ті часи були вкрай популярні. Жінки не брали участі в цих іграх. Для заможних людей, звані обіди давали можливість розважитися, адже на них часто були музика, танці та поетичні читання. Діти бавилися іграшками та різними іграми, такими як чехарда.

Отже, побувати в гостях у римської родини - було цікавою подорожжю. Ми, діти, грали у м’яча та бавилися грою у чехарду. Матуся була зачарована музикою й читанням віршів. А ось мій батько разом з господарем відвідав перегони на колісницях і залишився дуже задоволеним.

Місто Рим було щільно забудоване - в одному з описів зазначалося про 46 602 багатоповерхові будинки! Крім того, у місті було багато громадських будівель, храмів.

Утім, Рим був містом контрастів. Громадські будівлі й будинки багатіїв вражали пишнотою оздоблення й такими зручностями, як водогін, каналізація, опалення тощо. Дім заможного римлянина мав внутрішній двір, де сім’я проводила свій вільний час.

Більшість римлян мешкала в багатоповерхових будинках. На перших поверхах часто розміщувалися крамниці й майстерні. Утім, були і багатоквартирні будинки для незаможних верств населення. Біднота в Римі тулилася в маленьких кімнатках на верхніх дерев’яних поверхах. Збудовані швидкоруч, такі багатоповерхові будинки часто горіли або завалювались. Водогону в них не було, і мешканці верхніх поверхів змушені були спускатися вниз за кожним глеком води. Не було й каналізації, тому часом помиї виливалися з вікон прямо на вулицю.

Я вважаю, що Рим схожий на сучасні міста своїми багатоповерхівками. Також тим, що він був містом контрастів вже у давнину.

Особливості Риму - будинки багатіїв мали внутрішні дворики для відпочинку всієї родини. Символ Риму — бронзова статуя вовчиці.