Суспільна організація та організація влади за первісних часів (відповіді)

Жили перші люди громадами з 25-40 осіб, що складалися з родинами представників 5-7 сімей, які разом працювали. Дослідники називають такі колективи, новими общинами. Керували общинами досвідчені - старійшини. Вони вирішували, як провести звання та поділити здобич, пильнували, щоб ніхто а порушував усталених правил.

Розвиток землеробства, скотарства та ремесла зумовив обмін продуктами й виробами між общинами. Громади почали боротися за землі, пасовиська, поклади корисних копалин. Це призводило до збройних сутичок: перемагали ті, хто мав кращих воїнів. Під час конфлікту загони озброєних членів общини очолював військовий вождь - людина великої фізичної сили, яка могла згуртувати людей для захисту інтересів общини, мала авторитет, що давав змогу керувати боєм. У мирний час життям спільноти керували збори членів общини (народні збори) та рада старійшин. Саме збори, які складалися з чоловіків-воїнів, обирали військового вождя. З вождів та старійшин різних общин формувалася знать - прошарок родової верхівки, представники якої прагнули закріпити своє становище, спираючись на релігійні уявлення.

Родова община - громади з 25-40 осіб, що складалися з родичів, представників 5-7 сімей, які разом працювали та мали спільне майно.

Сусідська община - колектив, який складався з окремих сімей, не пов’язаних між собою родинними зв'язками, та проживав на одній території.

Плем’я - об’єднання споріднених общин, які мали спільну мову, територію та спосіб життя.

Вождь - людина великої фізичної сили, яка могла згуртувати людей для захисту інтересів общини, мала авторитет, що давав змогу керувати боєм.

Рада старійшин - члени общини, які відігравали роль охоронця родових звичаїв і керували життям общини. Народні збори - зібрання членів общини, які у мирний час керували життям спільноти.

Найдавнішим містом учені вважають Єрихон, розташований на західному березі річки Йордан. Про це місто є згадка в Біблії. Воно було засноване за доби неоліту у 8 тисячолітті до н. е., займало велику площу й було оточене кам’яною стіною з вежею. їх появі сприяв захист території від набігів ворогів, згуртуванню населення, спільній діяльності. Вони були розташовані на Близькому сході: Африці та на сучасній території Туреччини.