Піднебесна імперія та перші володарі Давнього Китаю (відповіді)

Давній Китай обіймав тільки частину тієї території, на якій розташовано сучасний Китай. Місцеві жителі називали свою країну Піднебесною. У центрі країни розпросторилася Велика Китайська рівнина, якою несла води Жовта ріка (таку назву вона мала через колір води), або Хуанхе. Південніше височіли вкриті лісами гори, аза ними - долина іншої великої ріки - Блакитної, або Янцзи.

Вологий клімат створював можливості для землеробства без іригації. Щоправда, щоб мати придатну для рільництва землю, китайці мусили спершу викорчувати ліс. Уже в 3 тисячолітті до н. е. на території Китаю існували перші поселення землеробів. У долині Хуанхе вирощували чумизу (вид проса), а на берегах Янцзи - рис. Перші міські поселення на берегах річок виникли в середині 2 тисячоліття до н. е.

Щоб запобігти заколотам і змовам, імператор наказав переселити в столицю 120 тис. людей - представників знатних родів, де за ними уважно стежили. Джерела повідомляють, що невблаганний Шіхуанді стратив 460 учених, які не поділяли його ідей. Цінь Шіхуанді заборонив пісні й перекази та розпорядився спалити всі приватні бамбукові книжки, крім релігійних текстів, книг з медицини, фармакології, агрономії й математики. Було видано наказ, що забороняв приватне навчання, а також критику уряду. Щоб запобігти невдоволенням, імператор запровадив 12 різновидів страти.

Розквіту Ханьська імперія досягла за часів імператора У Ді (140-87 рр. до н. е.), правління якого називають «золотою добою». Китай став потужною державою, усі частини якої були підпорядковані імператорові. Його накази втілювала в життя 130-тисячна армія чиновників. Державі належало виняткове право карбувати монети, продавати сіль та залізо. Імператор істотно розширив кордони імперії 

на півночі та заході, забезпечивши безперешкодний прохід торговельним караванам. Так було започатковано Великий шовковий шлях через Середню Азію на захід Цим шляхом до Китаю потрапляли раби, вироби зі скла коштовні камені та прянощі. Вивозили залізо, нікель, лакований посуд, бронзові та інші ремісничі вироби і, звичайно, шовк, який ніде більше не виробляли.