Середньовічні держави (відповіді)
- 19-01-2023, 15:33
- 697
ГДЗ 7 Клас , ГДЗ Всесвітня історія 7 клас Гісем, Мартинюк 2020
§ 11. Середньовічні держави
Запитання та завдання2.Визначте особливості середньовічних королівств та імперійяк форм тогочасної державності.
Створивши власну державу, її засновники мало замислювалися про її подальшу долю. У їхніх очах вона була звичайним майном, як і все інше. А з майном, на їхню думку, треба вчинити справедливо — розділити між синами (нащадками), що й робили. Проте це спричиняло боротьбу за владу між нащадками, унаслідок якої загинула більшість «варварських королівств».
На Раннє Середньовіччя припадає поява форми держави, яка претендувала на всеосяжність й універсальність. Під владою Карла Великого, якого проголосили імператором, у середньовічну імперію об’єдналися більшість земель і населення тогочасного західного християнського світу. Було заявлено про відродження Римської імперії. На відміну від своєї попередниці, вона не мала жорсткої влади, розгалуженої системи управління та єдиної системи податків. Як і «варварські королівства», нова середньовічна імперія базувалася на принципі особистої відданості: могутній правитель — віддані піддані, слабкий правитель — менше відданих слуг.
3. Що характеризувало середньовічні монархії доби феодальної роздробленості?
Головною причиною було те, що в попередні століття сформувалося велике землеволодіння. Його володарі, крім головного багатства Середньовіччя — землі, мали владу над її жителями. «Немає землі без господаря!» — казали тоді. Володіння цих великих феодалів іноді перевищували володіння самого короля. Фактично король правив лише у власному домені — спадковому земельному володінні. Найбільш показовим прикладом такої ситуації є Франція, де королівський домен простягнувся вузькою смугою від Парижа до Орлеана, з усіх боків затиснутий володіннями інших феодалів. Єдиної влади в країні не існувало, а відносини між феодалами базувалися на системі васалітету. Не було державного апарату управління, єдиних податків, єдиної армії. Кожен феодал у своїх володіннях почував себе як король. У цьому, власне, і полягала суть феодальної роздробленості.
4. Чому виникли станово-представницькі монархії? Чим вони відрізнялися від форм державності, що існували раніше?
Для здійснення повноти влади монархи потребували значних зусиль. Там, де монархам вдавалося відразу підкорити своїй владі всю країну, не давши об’єднатися суперникам (Візантійська імперія, Сицилійське королівство тощо), вони могли не зважати на інтереси інших. Як правило, монархам доводилося вступати в діалог із містами та представниками різних суспільних станів. Це спричинило появу нових органів влади — станово-представницьких органів, а також органів місцевого самоврядування. В окремих країнах вони вирішували важливі державні питання, але далеко не завжди діяли на користь короля. Хоча найчастіше в ті часи ці органи влади ставали слухняним знаряддям у руках королівської влади.
Так у середньовічній Європі сформувалися станово-представницькі монархії, за яких королі правили, узгоджуючи свої рішення з представниками існуючих станів через станово-представницькі органи. Спираючись на стани, монархи поступово зміцнили свою владу.
Даний матеріал відноситься до підручника "ГДЗ Всесвітня історія 7 клас Гісем, Мартинюк 2020", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)
Коментарі (0)