Християнська церква в XI—XV ст. (відповіді)

Запитання та завдання
2. Чому вчення Томи Аквінського стало офіційним для католицької церкви?
Головна праця Томи Аквінського «Сума богослов’я» об’єднала всі тодішні уявлення про Бога й людину. Кожен розділ твору містить обговорення якої-небудь філософської думки, її спростування та висновок, який автор вважає правильним. Вчення, розроблене Томою Аквінським, отримало назву томізм. Згодом томізм став офіційним вченням католицької церкви, оскільки містив декілька «доказів» існування  Бога.
3. Назвіть основні рухи єретиків Середньовіччя. Якими були причини виникнення єресей іпояви єретиків?
Основними центрами рухів єретиків ставали міста. Тут люди обмінювалися знаннями та своїми ідеями. Саме в містах жила більшість грамотних людей, що могли читати й  тлумачити Святе Письмо. Однією з  найбільш відомих і  поширених єресей було вчення катарів («чистих»), яких ще називали альбігойцями (за назвою міста Альбі  — центру поширення єресі).
Приблизно в той самий час виникла інша єресь — вчення вальденсів. Легендарний засновник вчення П’єр Вальдо
Катари та вальденси заперечували необхідність існування церковної ієрархії та закликали до створення релігійних громад, що існували за часів Христа і його учнів-апостолів. Заклик до створення «бідної церкви» був близький тим, хто прагнув «дешевої» церкви й  незалежності від пап.
Чому  ж виникали єресі? Однією з  головних турбот людей Середньовіччя було питання про спасіння душі. Проте люди бачили, що церква, проповідуючи покірність і  відмову від земних благ, накопичила значні багатства й  отримала величезну політичну владу.
4. Якими були причини й наслідки Альбігойських війн?
Переслідування катарів і  вальденсів не могло зупинити поширення єресі в Європі. Тоді Папа Інокентій III закликав усіх християн до хрестового походу проти земель, «заражених єрессю». Хрестові походи проти єретиків на півдні Франції дістали назву Альбігойських війн (1209—1229  рр.). Християнське воїнство «вогнем і  мечем» пройшлося багатими провінціями півдня. Альбігойці чинили відчайдушний опір, але зрештою були винищені.
Переслідування катарів і  вальденсів не могло зупинити поширення єресі в Європі. Тоді Папа Інокентій III закликав усіх християн до хрестового походу проти земель, «заражених єрессю». Хрестові походи проти єретиків на півдні Франції дістали назву Альбігойських війн (1209—1229  рр.). Християнське воїнство «вогнем і  мечем» пройшлося багатими провінціями півдня. Альбігойці чинили відчайдушний опір, але зрештою були винищені.
5. Чому виникли жебрущі ордени? Які жебрущі ордени були створені вЗахідній Європі?
Не всі люди, що замислювалися над спасінням душі, були єретиками. Духовні пошуки освічених людей Середньовіччя вели їх шляхом власного усвідомлення вчення Ісуса. Частина людей, невдоволених існуючими в  церкві порядками, намагалася діяти на межі між єрессю та християнською церквою.
Найвідомішим діячем, що виступав за оновлення християнства, був Франциск Ассизький (1182—1226). Завдяки його діяльності проповідь набула особливого значення, а  він став одним із засновників нових організацій християн  — жебрущих орденів.
Із часом у  Франциска з’явилися послідовники, із яких згодом і  виник чернечий Орден францисканців
Одночасно із францисканцями виник орден Святого Домініка. Його засновник чернець Домінік.
6. Що таке інквізиція? Із якою метою вона була створена?
Інквізиція  (від латин. inquisitio — розслідування)  — церковний суд.
Ціною об’єднання Іспанії стали жертви інквізиції, сотні тисяч вигнанців та економічний застій багатьох районів. Проте ці наслідки проявилися дещо пізніше, оскільки саме в  цей час Христофор Колумб відкрив Америку, із якої до Іспанії ринуло стільки золота і  срібла, що занепад господарства нікого не турбував.
7. Що таке «велика схизма»? Якими були її причини та наслідки?
За відсутності пап занепадав і  Рим. У  місті точилася боротьба за владу. Згодом Папа Григорій XІ повернув папський престол до Рима, однак невдовзі помер. Його наступником став Урбан  VI. Він настільки зловживав владою, що кардинали скинули його, а  новим Папою обрали Климента VII. Проте Урбан VI відмовився підкоритися, через що на папському престолі опинилося два папи: один був у  Римі, інший  — в  Авіньйоні. Обидва папи відлучили один одного від церкви. Почалися непорозуміння й  на інших рівнях: на одну церковну посаду претендувало по два священники. Ніхто не знав, який папа справжній, і, відповідно, хто мав претендувати на посади єпископа тощо. Розкол католицької церкви дістав назву «велика схизма» (1378—1417  рр.).скачать dle 11.0фильмы бесплатно