Польське королівство. Утворення Речі Посполитої (відповіді)

Запитання та завдання
І.
1. Як «революція цін» вплинула на господарство Польщі?
У XVI ст. під впливом зростання попиту на сільськогосподарську товарну продукцію польська шляхта перейшла на фільваркову форму господарювання.
2. Як у Речі Посполитій називалося зібрання шляхти та магнатів, яке вирішувало внутрішні питання життя країни, а також затвердження мирних договорів і перемир’я та контроль за діяльністю короля?
Сейм.
3. Як відбувалася Реформація на території Польщі?
У 20-х рр. XVI ст. в Польщі поширилися ідеї Реформації. У 30-х рр. XVI ст. в Польщі поширився кальвінізм. Протестантизм підтримувала переважно шляхта. Із кінця XVI ст. в Польщі посилилася й зрештою перемогла католицька Контрреформація. Під час правління Сигізмунда III, який був фанатичним прихильником католицизму, протестантизм у Польщі було фактично знищено. Король забороняв протестантам обіймати державні посади, що зменшувало популярність протестантизму серед шляхти. Проте в 1573 р. для збереження єдності держави було гарантовано релігійну свободу й безпеку представникам усіх конфесій, тобто проголошено віротерпимість.
4. Що таке «Генріхові артикули»? Чим вони важливі для формування системи управління у Королівстві Польському?
За цим документом король не мав права призначати свого наступника, затверджувати або скасовувати постанови сейму, оголошувати війну, укладати мир, скликати ополчення. У разі порушення королем цих умов шляхта могла позбавити його влади.
5. У який спосіб у Польському королівстві (згодом Речі Посполитій) до влади приходив король?
Шляхта обирала короля.
6. Коли та за яких обставин було укладено Люблінську унію?
Литовсько-польську унію було підписано 1 липня 1569 р. в Любліні. Утворилася єдина держава Річ Посполита (республіка) із єдиним виборним королем, сеймом, грошовою одиницею та зовнішньою політикою.
ІІ.
1. Поміркуйте, які небезпеки для подальшого політичного розвитку Речі Посполитої мало її існування згідно з умовами Люблінської унії.
Згідно з умовами Люблінської унії окремими залишалися печатка, місцева адміністрація, фінанси, військо, суд. Це могло викликати протиріччя в вирішенні певних питань.
2. Охарактеризуйте зовнішню політику Речі Посполитої.
Після об’єднання нова держава втрутилася в Лівонську війну (1558-1583 рр.), у якій було зупинено просування Московської держави до Балтійського моря. Приєднавши за Люблінською унією українські землі, Польща мала приділяти увагу обороні цих земель із півдня. Наприкінці XVI – на початку XVII ст. відносини між Польщею та Османською імперією різко загострилися через козацькі походи. Кульмінацією боротьби стала Хотинська війна 1621 р., у якій козацько-польське військо зупинило наступ Османської імперії на Річ Посполиту. У першій третині XVII ст. розпочався новий конфлікт із Московією, по завершенню якого польський король офіційно зберіг за собою право претендувати на московський трон.
5. Доведіть, що Річ Посполита була аристократичною республікою.
Особливістю політичного розвитку Польщі в XVII ст. було те, що в країні склалася не абсолютна монархія, а аристократична (шляхетська) республіка, або шляхетська демократія. Шляхта обирала короля. Виборний король не мав права ухвалювати важливі рішення без згоди сейму, що складався із сенату й палати послів. Влада в державі належала магнатам, що зумовлювало її аристократичний характер. Першим виборним королем став французький принц Анрі ІІІ Валуа. Короля обирали голосуванням палат сейму. З його ім’ям пов’язане підписання «Генрікових артикулів». За цим документом король не мав права призначати свого наступника, затверджувати або скасовувати постанови сейму, оголошувати війну, укладати мир, скликати ополчення. У разі порушення королем цих умов шляхта могла позбавити його влади.
6. Що таке сарматизм? Спосіб життя якої соціальної верстви він виражав?
Сарматизм – шляхетська ідеологія, що домінувала в Речі Посполитій у XVI-XIX століттях. Сарматизм зводив шляхту до стародавніх сарматів, відокремлюючи цим від маси простолюдинів (слов'ян і литовців). Фактично сарматизм став другим напрямом польської культури цієї доби. Він поєднував елементи як західної, так і східної культури. Це, наприклад, виявлялося в мові: польська мова активно поповнювалася латинськими словами. Одяг шляхтичів також був поєднанням елементів моди Сходу і Заходу. Сарматизм породив відчуття зверхності польської культури над культурами сусідніх народів, що виливалося в процес полонізації та окатоличення.скачать dle 11.0фильмы бесплатно