Войти
Закрыть

Колонізація Нового Світу. Наслідки та значення Великих географічних відкриттів

8 Клас

Конкістадори в Новому Світі. У 1495 р. король і королева Іспанії видали указ, яким дозволяли всім охочим споряджати експедиції до нових земель на заході для пошуків золота й інших цінних ресурсів. Дві третини знайденого вони мали віддати до королівської скарбниці. Завдяки цьому іспанська влада вирішувала одразу дві важливі проблеми: позбавлялася небезпечної сили, якою були численні войовничі ідальго (дворяни), що не знаходили заняття на батьківщині після завершення Реконкісти, і забезпечувала собі нове джерело прибутків. Так розпочалася Конкіста (від ісп. — завоювання) Нового Світу, яка за змістом була іспанською колонізацією Америки. Її учасників — конкістадорів, за різними оцінками, налічувалося 5—10 тис. осіб. Маючи перевагу в озброєнні, конкістадори досить швидко розгромили індіанців та підкорили їхні держави. На початок ХVІІ ст. до Америки переїхало близько 200 тис. осіб, серед яких конкістадори становили незначну частину. Конкіста тривала в різних регіонах по-різному. Більшість підкорених іспанцями земель звільнилася від їхньої влади та здобула незалежність на початку ХІХ ст. У 1508 р. конкістадор Хуан Понсе де Леон заснував перше європейське поселення в Новому Світі на острові Пуерто-Рико, а через п’ять років захопив півострів, який назвав Флорида («Квітуча земля»). У 1517—1518 рр. іспанські конкістадори розпочали завоювання держави майя — найдавнішої із цивілізацій доколумбової Америки. Далі вони взялися за підкорення ацтеків....

Відкриття європейців

8 Клас

Причини й передумови Великих географічних відкриттів. Епохою Великих географічних відкриттів в історії людства називають період, під час якого європейці відкрили нові землі й морські шляхи до Африки, Америки, Азії та Океанії. Більшість дослідників визначають хронологічні межі Великих географічних відкриттів як час від середини XV до середини XVI ст. Розглянемо їх основні причини. Наприкінці Середніх віків торгівля між країнами Європи та Сходу набула постійного характеру. Прянощі, ювелірні вироби, тканини та інші східні товари стали звичними для європейців. Однак у другій половині XV ст. ситуація ускладнилася внаслідок завоювань Османської імперії. Різні побори з торговельних караванів і кораблів, грабунки, піратство робили торгівлю дуже ризикованою, невигідною та нерегулярною. З’явилася велика кількість посередників (арабські й венеціанські купці), що призводило до подорожчання товарів. Шлях до Індії через Єгипет і Червоне море повністю контролювали араби, які не допускали сюди європейців. Купці й моряки країн Західної Європи замислювалися над пошуком нового морського шляху до Індії в обхід арабів і турків. До пошуків морського шляху в Індію європейців підштовхувала й потреба в золоті та сріблі, яких не вистачало в Західній Європі....

Повторення. Вступ 8 клас Гісем, Мартинюк 2021

8 Клас

Поняття та періодизація Нового часу. Цього року ви продовжите вивчати події всесвітньої історії та історії України. У попередніх класах ви познайомилися з історією Стародавнього світу та Середніх віків. У 8 класі ви розпочнете розгляд історії Нового часу, або Модерної доби (часу, періоду), що вивчає події кінця XV — початку XX ст. Цього року на вас чекають події її першої частини — Раннього Нового часу, або Ранньомодерної доби (часу, періоду), які відбувалися з кінця XV до кінця XVIII ст. Визначальними явищами цього періоду всесвітньої історії вважають протестантську Реформацію, європейські релігійні війни, Великі географічні відкриття та початок європейського колоніалізму, виникнення в країнах сильних централізованих урядів, початок формування національних держав, що є попередниками сучасних держав, епоху Просвітництва й досягнення першого етапу промислової революції. Ознакою нового періоду всесвітньої історії став початок поступового занепаду традиційних цивілізацій Сходу та формування культурного й політичного панування Західного світу. Західноєвропейські дослідники назвали це явище Великою дивергенцією (від латин. — розбіжність). Про зміст названих явищ ви дізнаєтеся, вивчаючи відповідні теми. 2. Особливості Раннього Нового часу в історії України. Події, що відбувалися впродовж Раннього Нового часу на землях сучасної України, свідчать, що навіть за умов відсутності державності й перебування у складі інших держав вона залишалася складовою європейського історичного процесу та зберігала можливість впливати на нього....

Всесвітня історія 8 клас Гісем, Мартинюк 2021

8 Клас

Перш ніж розпочати вивчення нового періоду всесвітньої історії, необхідно ознайомитися зі змістом і структурою підручника. Матеріал об’єднано в шість розділів, кожен із яких містить кілька параграфів, що, у свою чергу, поділяються на пункти. У тексті ви зустрінете слова й дати, виділені жирним шрифтом. Це означає, що на них необхідно звернути особливу увагу. Працюючи на уроках і вдома, обов’язково перевіряйте себе, щоб переконатися, чи правильно ви запам’ятали основні події, персоналії, нові поняття й терміни. Параграф розпочинається стислим викладом основних навчальних завдань і запитаннями на повторення. Це допоможе вам пригадати вже відомий матеріал і підготуватися до сприйняття нового. Важливу роль для розуміння навчального матеріалу відіграють наведені в підручнику історичні джерела, карти, ілюстрації, таблиці та схеми. Працюючи з параграфом, необхідно прочитати підібрані до нього текстові джерела та відповісти на запитання. Розглядаючи ілюстрації, звертайте увагу на підписи, які розкривають зміст зображеного. Історична карта допоможе сформувати уявлення про те, де і як розгорталися події. Схеми й таблиці унаочнюють зв’язки між складовими певного історичного явища, пояснюють його особливості тощо....

Словник 8 клас Гісем, Мартинюк 2021 (поглиблене вивчення)

8 Клас

Абсолютизм (абсолютна монархія) — форма державного правління, за якої верховна влада повністю належить монарху, що править без станово-представницьких органів влади та законодавчих обмежень. Аграрна революція — перехід від натурального до товарного виробництва в сільському господарстві, ліквідація дрібних господарств і зосередження землі в руках великих землевласників, орендарів; запровадження найманої праці. Основним результатом цих змін було встановлення капіталістичних ринкових відносин. Акціонерна компанія — колективне товариство, що об’єднує індивідуальні капітали пайовиків-акціонерів. Англіканська церква — державна церква в Англії, утворена в країні в XVI ст. під час Реформації. З усіх протестантських церков зберегла найбільше рис католицької. Астрономія (від грец. — зоря і закон) — наука про будову та розвиток космічних тіл і Всесвіту загалом. Бароко (від італ. barocco — примхливий, химерний) — стиль у мистецтві країн Європи, колоніальної Центральної та Південної Америки кінця XVI — кінця XVIII ст., що виник на хвилі критики гуманізму й закликав своїми творами насолоджуватися дарунками життя, мистецтва й природи. Біржа — місце, де здійснюються різні торговельні та фінансові операції. Богдихан — імператор Китаю за часів династії Цин. Буржуазія — капіталісти, підприємці; суспільна верства, яка в період становлення капіталізму перетворилася на панівну, що володіла основними засобами виробництва та існувала за рахунок використання найманої праці. Великі географічні відкриття — умовний термін для позначення історичного процесу, що розпочався в середині XV ст. і був пов’язаний із розширенням впливу західноєвропейської цивілізації на світ. Відродження — рух у літературі, науці та мистецтві другої половини XIV—XVI ст., що виник в Італії та значною мірою орієнтувався на відновлення античних традицій. Гайдуки (походить від назви погоничів, вільних пастухів на Балканах) — збройні загони народних месників, що боролися проти османського панування. Вони діяли на території Балканського півострова в XV—ХІХ ст. Громадянська війна — форма політичної боротьби, що являє собою збройну сутичку між соціальними групами задля здобуття державної влади або досягнення (відстоювання) певних прав, привілеїв....

Узагальнення до курсу «Ранній Новий час в історії людства»

8 Клас

Період XVI—XVIII ст. був добою великих змін у житті людей та їхньому світогляді. Завдяки Великим географічним відкриттям кордони відомого європейцям світу значно розширилися. Нові торговельні, політичні, культурні зв’язки пролягли через океани, з’єднуючи континенти. Виникли нові релігійні напрями, які інакше, ніж раніше, визначали місце церкви в суспільстві, відносини людини з Богом та відповідальність людини за свою долю. Такі віровчення були необхідними для формування нової європейської цивілізації. Економічною основою нової цивілізації стали капіталістичні відносини, які спричинили зміни й у структурі суспільства. Людину почали цінувати не стільки за її походження, скільки за підприємливість, працьовитість, знання. Формувався новий тип людини, яка прагнула дізнатися про все сама, брала під сумнів думки, що вважалися незаперечними. Ця жага до пізнання Всесвіту стала поштовхом до великих наукових відкриттів, завдяки яким людство переконалося в можливості пізнання світу та його законів. Так формувалася найважливіша передумова подальшого розвитку людства — віра в науку як силу, що сприяє технічному прогресу. Потреби виробництва й розвиток науки стимулювали прогрес у розвитку знарядь праці. Ремісничу майстерню змінила спочатку мануфактура, а потім фабрика. Нові суспільні відносини поступово утвердилися і в сільському господарстві....

Індія та Персія в XVI—XVIII ст.

8 Клас

ДЕРЖАВА ВЕЛИКИХ МОГОЛІВ. На початку XVI ст. Делійський султанат, створений у ХIII ст., розпався на безліч ворогуючих між собою князівств. Прагнення верховного правителя — делійського султана — приборкати непокірних князів (раджів) супроводжувалися жорстокими війнами. Найбільше цим відзначився султан Ібрагім Лоді. Васали об’єдналися проти нього й звернулися по допомогу до правителя Кабула Бабура (1494—1530 рр.). Маючи сильне військо, оснащене артилерією, він у битві біля Паніпата в 1526 р. розгромив війська делійського султана. Було засновано державу Великих Моголів, яка проіснувала 200 років. Бабур прийшов до Індії з Моголистану (держава, що існувала в XIV—XV ст. після розпаду Монгольської імперії на частині сучасних Казахстану та Киргизстану), тому його і всіх тих, хто був із ним, називали моголами. Бабур правив недовго. У 1530 р. він помер, а його наступником став син Хумаюн, якому протягом 25 років довелося відстоювати право на державу, створену батьком. Після смерті Хумаюна престол наслідував його 13-річний син Акбар (1556—1605 рр.). У 1561 р. він розпочав підкорення Індостану. Чи можна стверджувати, що завоювання моголів зміцнило вплив ісламу в Індії? Протягом 1568—1592 рр. Акбар завоював долини річок Інд і Ганг. Як мудрий правитель він розумів, що для підтримки спокою в державі необхідно домогтися прихильності всіх підданих, тому він скасував податок для немусульман (джизію). У 1575 р. за його наказом було збудовано молитовний дім для релігійних дискусій. Там християни, буддисти, індуїсти, юдеї вели бесіди в присутності Акбара. Така релігійна терпимість викликала обурення з боку мусульманського духовенства, яке в 1580 р. підняло повстання. Придушивши його, Акбар проголосив нову релігію — «дін-і-ілахі» («божественна віра»)....

Навігація