Войти
Закрыть

Термідоріанський режим

9 Клас

Сили, які організували змову і повалили диктатуру Робесп’єра 9 термідора II року Республіки (27 липня 1794 р.), увійшли в історію революції як термідоріанці. Відповідно термідоріанським був названий встановлений режим, лідерами якого стали Баррас та інші. В уряді панували представники підприємницьких кіл, які збагатіли на спекуляціях під час революції - нувориші (скоробагатьки), які об’єдналися з незалежними. У Конвент повернулися й ті з депутатів-жирондистів, які залишилися живими. Паризьку комуну і секції розігнали. Були скасовані повноваження Комітету громадського порятунку,. Комітету загальної безпеки і Революційного трибуналу. Якобінський клуб був розгромлений. Проти якобінців, які були звинувачені в розв’язанні терору, були застосовані найжорстокіші терористичні методи. Зима 1794-1795 рр. лютувала - температура повітря сягала -18 С. Термідоріанці скасували «максимум». Хліб та інше продовольство з’явились у крамницях, але ціни негайно поповзли вгору. Біднякам не лише про хліб, а й про в’язанку дров залишалося хіба що мріяти. Неконтрольоване друкування паперових грошей зрештою підірвало їхній курс. Навесні паризький люд не витримав. 1 квітня 1795 р. стихійно почалося повстання. Конвент оточили близько 10 тис. беззбройних санкюлотів. Проникнувши в Конвент, вони упродовж чотирьох годин виголошували і слухали промови. Надвечір того ж дня Національна гвардія розігнала народ. 1600 осіб колишнього активу секцій було роззброєно. Нове повстання 20 травня 1795 р. мало більш грізний характер. Санкюлоти знову увірвалися в Конвент. Наступного дня голодний бунт не припинився, відтак Конвент ухвалив декрет про забезпечення столиці продовольством, який негайно оголосили. Люди заспокоїлися і почали розходитися. Національна гвардія і регулярні війська остаточно роззброїли робітничі передмістя....
0 Переглянути

Встановлення якобінської диктатури і організація влади

9 Клас

До кінця травня 1793 р. монтаньяри, кордельєри, Комуна об’єдналися проти «Жиронди» й оголосили в Парижі повстання проти влади. Утворюється Революційний комітет Паризького департаменту, в якому визначилися два погляди на ситуацію. Перший - ультрареволюційний - розігнати Конвент у такий спосіб, щоб у ньому залишилися тільки «санкюлоти та їхні чесноти». Другий - поміркований - не застосовуючи силу, очистити Конвент від жирондистів легальним шляхом. 31 травня 1793 р. у Конвенті з’явилася депутація секцій і домоглася розпуску «Комісії 12-ти». 2 червня події набули більш грізного характеру. Конвент оточили тисячі озброєних санкюлотів зі 136 гарматами, очолювані каноніром Анріо. Під загрозою застосування сили депутати без голосування дали згоду на арешт Бріссо та інших депутатів-жирондистів. Керівну роль у Конвенті перебрали на себе монтаньяри-якобінці. 24 червня 1793 р. Конвент прийняв нову Конституцію, проект якої розробили ще жирондисти. Для тієї доби Конституція була справді прогресивною, але реальне введення її в дію спеціальним декретом відкладалося до кращих часів. А поки що державний механізм повинен був працювати на основі надзвичайних декретів, законів, наказів, розпоряджень, вказівок. 14 липня 1793 р. в дім, де проживав один з лідерів монтаньярів Марат, увійшла жінка. Вона заявила, що в неї нагальна справа і почала наполегливо вимагати зустрічі з Маратом. Тяжкохворий лідер якобінців в той час приймав ванну. Жінку пропустили до ватажка санкюлотів. Після короткої розмови відвідувачка вихопила ніж і вбила Марата. Під час короткого слідства стало відомо, що жінку звуть Шарлотта Корде. У відповідь на це вбивство якобінці посилили терор проти своїх ворогів. Шарлотта Корде була страчена на гільйотині....
0 Переглянути

Повалення монархії та встановлення республіки у Франції

9 Клас

З розвитком революційних подій у Парижі виникали і відігравали дедалі більшу роль політичні клуби. Якобінський клуб (члени його збиралися в бібліотеці монастиря Св. Якова) об’єднував різні угруповання Установчих зборів. Високі членські внески надійно охороняли клуби від незаможних. Впливи різних груп на якобінців зростали: одна з них сформувалася довкола Робесп’єра, інша - довкола Бріссо - літератора і також шанувальника Руссо. Офіційно Якобінський клуб називався «Товариством друзів конституції». 1790 р. було засновано «Товариство друзів прав людини і громадянина». Члени його засідали в монастирі кордельєрів, відтак воно дістало назву Клубу кордельєрів. До нього приймали всіх громадян. Найпопулярнішими ораторами тут були Дантон і Марат. Великий вплив на кордельєрів справляли журналіст Ебер і колишній вчитель Шометт. На другому році революції активізувалися також роялісти. Вони намагалися домовитися з монархами Європи про інтервенцію. Роялісти намагались врятувати життя королівської родини і відновити законний, на їхню думку, лад. Почалася підготовка до втечі короля з родиною закордон. 21 червня 1791 р. король і королева під виглядом лакея і покоївки залишили свій палац у Парижі і зникли в невідомому напрямку. Але неподалік від бельгійського кордону, у містечку Варенн утікачів виявили й затримали. У супроводі кількох тисяч громадян вони повернулися до Парижа. Втеча короля спричинила зростання республіканських настроїв. Послідовні прибічники конституційної монархії (Лафайєт, Байї та ін.) вийшли з Якобінського клубу й утворили Клуб фельянів (його засідання відбувалися в монастирі фельянів). Клуб кордельєрів поставив вимогу ліквідувати монархію і встановити республіку. Людовік XVI заявив, що його викрали. Установчі збори цю версію прийняли, і це ще більше загострило ситуацію....
0 Переглянути

Початок революції

9 Клас

У другій половині 80-х рр. XVIII ст. Франція потерпала від стихійних лих: посухи (1785), сильного граду (липень 1788 р.), холодних зим (з 1788 по 1789 р.). Різко зросли ціни на продовольство. Англо-французька торговельна угода 1786 р. про зниження ввізного мита виявилася вбивчою для французького бавовняного і вовняного виробництва, яке не змогло конкурувати з дешевими англійськими товарами. Почало зростати безробіття. Уряд, що опинився на межі банкрутства, зважився провести реформи і спробував накласти податки на духівництво та дворянство. Щоб розв’язати це питання, було вирішено скликати на початку 1787 р. збори нотаблів - найзнатніших представників французького дворянства. Нотаблі - принци, герцоги, маршали, єпископи, архієпископи та інші - були обурені спробою зазіхнути на їхні прибутки. Опора монархії - дворянство найперше виявило непокору королю, який змушений був скликати Генеральні штати (вищий орган станового представництва, який не скликався від 1614 р.). Засідання Генеральних штатів проходили за традицією постаново. Це означало, що представники кожного із трьох станів голосували окремо, прийняття подальшого загального рішення відбувалося за принципом: один стан - один голос....
0 Переглянути

Причини революції у Франції

9 Клас

У XVIII ст. французькі королі мали абсолютну (необмежену) владу. Король міг запроваджувати і збирати будь-які податки, видавати і скасовувати закони, оголошувати війну та укладати мир, вирішувати всі адміністративні й судові справи. Вважалося, що влада короля - від Бога, відтак воля його - закон, а вищий обов’язок будь-кого з підданих - виконувати монаршу волю. «Держава - це я», - сказав Людовік XIV (1638-1715). В такому самому дусі висловився Людовік XV (1710-1774): «Тільки в одній моїй особі перебуває королівська влада». Людовік XVI (1754-1793) був небагатослівним: «Це законно, бо я хочу цього». Устрій абсолютної монархії заважав капіталістичному розвиткові країни. Свавілля королівської влади, привілеї дворянства, феодальні побори і надмірні податки, політична безправність більшості населення, обмеження на купівлю-продаж землі, внутрішні митниці, цехи, різноманіття одиниць мір і ваги викликали глибоке невдоволення серед більшості населення. Абсолютистська державна система і поділ французького суспільства на стани сприяли поглибленню кризи. Для того щоб втілювати волю короля в життя, було створено величезний урядовий апарат, головним завданням якого було збереження існуючого «старого порядку». Численне чиновництво старанно дбало про непорушність існуючого ладу і запроваджувало дріб’язкову опіку та контроль над виробництвом, торгівлею, будівництвом, освітою тощо. Особливо ревно стежили королівські чиновники за непорушністю давнього феодального поділу суспільства на стани: перший - духівництво, другий - дворянство, третій - все інше населення....
0 Переглянути

Основні тенденції економічного й політичного розвитку світу від кінця XVIII до початку XX ст.

9 Клас

Нова історія - це епоха у всесвітній і насамперед європейській історії, коли у всіх сферах суспільного життя - економічній, політичній, соціальній, духовній - формувалися основи нового індустріального суспільства. Ця епоха охоплює понад чотири століття - від кінця XV до початку XX - і поділяється на два окремих періоди, які відрізняються один від одного. У перший період (кінець XVI - кінець XVIII ст.) виникли найважливіші елементи нового суспільства, які визначили його зміст. У сфері духовній - нове, гуманістичне, бачення світу. У сфері економічній - нова, мануфактурна, організація виробництва, розвиток ринку й банків. У сфері соціальній - поява нових прошарків у суспільстві, передовсім підприємців-власників та найманих робітників. У сфері політичній - розвиток демократичних парламентарних інституцій у ряді країн. Другий період (кінець XVIII - початок XX ст.) відзначився глибокими якісними змінами в житті всього людства. Матеріальну основу суспільства західноєвропейських країн, США і Канади, які називають Заходом, склало велике машинне (індустріальне) виробництво. Його спроможність до постійного саморозвитку забезпечували панівні капіталістичні ринкові виробничі відносини. Індустріальний характер суспільства зумовив прискорений розвиток науки та освіти, зміст культури, індивідуальної й масової психології. У соціальній структурі суспільства починають переважати класи й прошарки (насамперед, капіталісти-власники і наймані робітники), пов’язані з індустріально-капіталістичним виробництвом....
0 Переглянути

Всесвітня історія 9 клас Білоножко

9 Клас

Нова історія - це епоха у всесвітній і насамперед європейській історії, коли у всіх сферах суспільного життя - економічній, політичній, соціальній, духовній - формувалися основи нового індустріального суспільства. Ця епоха охоплює понад чотири століття - від кінця XV до початку XX - і поділяється на два окремих періоди, які відрізняються один від одного. У перший період (кінець XVI - кінець XVIII ст.) виникли найважливіші елементи нового суспільства, які визначили його зміст. У сфері духовній - нове, гуманістичне, бачення світу. У сфері економічній - нова, мануфактурна, організація виробництва, розвиток ринку й банків. У сфері соціальній - поява нових прошарків у суспільстві, передовсім підприємців-власників та найманих робітників. У сфері політичній - розвиток демократичних парламентарних інституцій у ряді країн. Другий період (кінець XVIII - початок XX ст.) відзначився глибокими якісними змінами в житті всього людства. Матеріальну основу суспільства західноєвропейських країн, США і Канади, які називають Заходом, склало велике машинне (індустріальне) виробництво. Його спроможність до постійного саморозвитку забезпечували панівні капіталістичні ринкові виробничі відносини. Індустріальний характер суспільства зумовив прискорений розвиток науки та освіти, зміст культури, індивідуальної й масової психології....
0 Переглянути

Основні поняття і терміни

10 Клас

Авторитаризм — державний лад, для якого характерні режим особистої влади, диктаторські методи управління за допомогою репресивного апарату й соціальної демагогії. Агресія — застосування якою-небудь державою сили першою. Анархізм — суспільно-політична течія, що заперечує необхідність державної та іншої політичної влади й пропагує необмежену свободу особистості. Анексія — насильницький акт приєднання державою всієї або частини території іншої держави в односторонньому порядку. За міжнародним правом анексія — один із видів агресії, що спричиняє міжнародно-правову відповідальність. Антисемітизм — одна із форм національної нетерпимості, яка виражається у ворожому ставленні до єврейського населення і прагненні обмежити його права. Аншлюс (приєднання, союз) — ідея об'єднання Австрії з Німеччиною; анексія Австрії Німеччиною 12—13 березня 1938 р. Біржа — торговельно-фінансовий заклад ринкової економіки, який регулює оптовий ринок товарів, цінних паперів та іноземної валюти. Фондова біржа здійснює операції із цінними паперами. Бліцкриг («блискавична війна») — теорія ведення агресивної війни, розрахована на капітуляцію противника в найкоротші строки внаслідок раптового нападу на нього й швидкого просування в глиб країни. Блокада — військова, політична або економічна ізоляція чи оточення держави або її частини, групи держав, їхніх збройних сил, насильницьке порушення їхніх зовнішніх зв'язків із метою примусити виконати вимоги організаторів блокади. Вашингтонська конференція 1921—1922 рр. — конференція, на якій вирішували питання обмеження озброєнь і співвідношення сил між державами на Далекому Сході та басейні Тихого океану, що склалося після Першої світової війни....
0 Переглянути

Література й мистецтво

10 Клас

ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ В РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРИ ТА МИСТЕЦТВА. У 1920—1930-ті рр. тривав розвиток літератури й мистецтва. Поряд із тенденціями, започаткованими наприкінці XIX — на початку XX ст., виникали нові жанри, напрямки, школи. На межі XIX—XX ст. відбувався перехід до нових ідей, що ламав традиційні уявлення про мистецтво. Цей перехід мистецтвознавці іноді називають декадансом (занепадом). Хоча насправді це був не занепад, а пошук нових форм художнього зображення дійсності. У 1920—1930-ті рр. на розвиток мистецтва й літератури величезний вплив мали Перша світова війна, революції, зародження й становлення тоталітаризму. У цей час на зміну традиційним течіям прийшли нові, що урізноманітнило культурне життя. Новим явищем у розвитку культури стала поява масової та елітарної культур. Масова культура була спрямована на масового споживача культурних надбань людства. На відміну від традиційної культури, основним двигуном масової культури є вигода — фінансова, політична тощо, а основною якістю — доступність і розважальність. Поява масової культури була зумовлена збільшенням кількості міського населення й поширенням грамотності, розвитком засобів масової інформації (преса, радіо, кіно, звукозапис тощо) та технологізацією тиражування мистецьких творів....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 267 268 269 270 271 272 273 274 275 ... 317
Назад

Навігація