Войти
Закрыть

Угорщина, Румунія, Болгарія та Югославія в міжвоєнний період

10 Клас

У листопаді 1918 р. було проголошено Угорську республіку. Країни Антанти поставилися до неї як до вчорашнього ворога й висунули жорсткі територіальні претензії. Ситуацією скористалися угорські комуністи. Угорська комуністична партія (УКП) на чолі з Бела Куном почала готуватися до захоплення влади. З Росії до Угорщини було таємно переправлено 18 тис. угорців із числа військовополонених, які симпатизували комуністам, 2,5 тис. кулеметів, 30 гармат та інше озброєння. У березні 1919 р. комуністи захопили владу й оголосили про створення Угорської радянської республіки. Вони націоналізували землю, банки, підприємства вугільної промисловості, транспорт, сформували Червону міліцію й Червону армію. Відбулося масове вилучення в населення коштів, майна, коштовностей, проти незадоволених застосовували «червоний терор». Згодом противники комуністів відповіли їм «білим терором». За рішенням Паризької конференції в Угорщину були введені румунські й чехословацькі війська. 1 серпня 1919 р. уряд Б. Куна склав свої повноваження, й в Угорщину ввійшли війська держав Антанти. Б. Кун та його соратники втекли з країни. У неокупованій Антантою частині Угорщини діяла національна армія під командуванням Міклоша Горті. У середині листопада вона ввійшла до угорської столиці....

Польща й Чехословаччина в міжвоєнний період

10 Клас

Юзеф Клемент Пілсудський (1867-1926) — польський державний діяч. У 1914 р. створив польські легіони, які в складі австро-угорської армії воювали на Східному фронті. Очолював Польщу в 1918-1922 рр., після чого добровільно склав повноваження. У 1926 р. здійснив військовий переворот проти сейму й відтоді керував країною до кінця життя. У 1914 р. у Варшаві з ініціативи Ю. Пілсудського була створена Польська військова організація (ПВО), а прихильники іншого польського лідера Романа Дмовського (Партія народних демократів) сформували Польські національні комітети в Петербурзі, Варшаві та Парижі. На початку серпня 1915 р. німці зайняли Варшаву, але створити дієздатний уряд полякам тоді не вдалося. Восени наступного року було проголошено Акт створення Польської держави й сформовано Тимчасову державну раду — польський дорадчий орган при австрійській владі. Після російської революції 1917 р. й визнання Тимчасовим урядом у Петрограді права поляків на власну державу Ю. Пілсудський розпочав боротьбу проти Німеччини й Австро-Угорщини....

Узагальнення до розділу III «Провідні держави світу в міжвоєнний період»

10 Клас

Отже, у провідних демократичних країнах відбулася структурна перебудова економіки. Основну роль почало відігравати масове виробництво. Широко впроваджувались елементи раціоналізації виробництва й механізація, стандартизація, конвеєрні лінії. З поглибленням кризових явищ в економіці посилювалося державне управління. Після безладу й розрухи, породжених Першою світовою війною та революціями, у середині 1920-х років розпочався період стабілізації, який характеризувався спадом революційного руху, піднесенням економіки, послабленням зовнішньополітичних суперечностей. Було подолано політичну кризу, пов’язану з німецькими репараціями. Німеччина звільнялася від значної частини виплат, США та Велика Британія надали їй кредити й країна швидко відбудовувалася. Високі темпи промислового розвитку Франції пояснювалися великими репараціями з Німеччини (до 9 млн марок золотом), використанням саарського вугілля й лотаринзької руди, дешевої робочої сили в колоніях. Великій Британії не вдалося повернути свою колишню могутність. Економічне зростання США в 1920-х роках назвали епохою «процвітання» Америки....

Матеріал до практичного заняття «Тоталітарні режими: державний контроль над публічним життям і суспільною свідомістю»

10 Клас

• Чи погоджуєтеся Ви з твердженням І. Лосева про те, що тоталітаризм народжується не з диктатур чи тиранії, а з «демократії без берегів»? Які відомі Вам історичні події чи факти доводять чи, навпаки, спростовують такий погляд на природу зародження тоталітаризму? «Тоталітаризм у Європі зароджувався не з диктатур, а з "демократії без берегів”: з хаосу, свободи й лібералізму. З Лютневої революції в Росії 1917 р. народилася перша у світі тоталітарна держава більшовиків, з відносної демократичності Італії короля Віктора Еммануіла III— фашизм Муссоліні, а з демократичної безладності Веймарської республіки — нацистська диктатура в Німеччині. Це не апологія диктатур, а запрошення до роздумів». Ігор Лосев, український політолог (Коли приходить хунта // Український тиждень. — 2017. — 20 вересня // http://m.tyzhden.ua/History/200397) • Ознайомтеся з наведеними нижче уривками з історичних джерел. Які ознаки тоталітаризму висвітлені в них? «Назвати основні ознаки сталінського тоталітаризму... — означає перерахувати звичайні характеристики військової організації. Радянська Росія перетворилася на державу-гарнізон, у якій кожен насправді перебував в армії»....

Виклики міжвоєнного часу

10 Клас

У період між двома світовими війнами європейські країни пережили два хвилеподібні періоди. Спочатку в «шалені двадцяті» відбувалося стрімке економічне зростання, зумовлене вільною конкуренцією та невтручанням держави в економічне життя. Та невдовзі пасивна роль держави перестала бути перевагою. Наслідком такої пасивності стала світова економічна криза. «Велика депресія» змусила державу повернутися до активного регулювання економіки. Вона стала важливим чинником стабільності й прогресу. У більшості держав проводилася політика протекціонізму: надання субсидій, кредитів з державного бюджету, регулювання податків. Економісти дійшли висновку, що саме в період кризи стрімко зростає роль держави в регулюванні економіки. До того ж економічне піднесення в тоталітарних Радянському Союзі, Німеччині та Італії стимулювало поширення ідей планового ведення господарства. Значний вплив на розвиток економічної думки в 1930-х роках справив англійський економіст Джон Мейнард Кейнс. Він уважав, що в умовах періодичних злетів і провалів, дедалі глибших і триваліших криз держава повинна брати на себе відповідальність не тільки за рівень виробництва, а й за платоспроможність населення....

Радянський Союз

10 Клас

Володимир Ленін (Ульянов) (1870-1924) — ідеолог комунізму, засновник комуністичної партії в Росії. Перший голова Ради народних комісарів (уряду) більшовицької Росії (1917-1924), засновник Комуністичного Інтернаціоналу (1919), засновник і перший керівник Радянського Союзу. Внутрішня політика більшовиків упродовж 1917-1920 рр. — «воєнний комунізм» — полягала в одержавленні економіки, націоналізації банків, знищенні приватної власності, заміні грошових відносин картковою системою (розподіл товарів і продуктів за спеціальними картками). Також вводили трудову повинність за принципом «хто не працює, той не їсть»; створювали «трудові армії», у яких праця була безоплатною, а також табори примусової праці; запроваджували комуністичні «суботники». У селах націоналізовували землю, створювали комуни. Було заборонено приватну хлібну торгівлю. Озброєні «продовольчі загони» брутально відбирали в селян «надлишки» продуктів. У період «воєнного комунізму» у 1921 р. на одну людину виробляли 1 м тканини за рік; на одне селянське господарство припадало 100 г металовиробів. Нові радянські гроші («радзнаки») стрімко знецінювалися. У країні існував «чорний ринок», через заборону грошових відносин зазнала краху і фінансова система, знизилися темпи виробництва. Жахливий голод охопив території, на яких проживало 30 млн осіб. Як наслідок, 3 млн населення померло, 2 млн дітей залишилися сиротами....

Німеччина

10 Клас

Поразка у війні посіяла в душах німців глибоке розчарування. Усі жертви, зокрема загибель понад 2 млн осіб, голод, труднощі виявилися марними. Вище військове командування та кайзер, на думку більшості німців, мали взяти на себе провину за поразку й піти у відставку. Назрівав соціальний вибух. Наприкінці жовтня 1918 р. команди німецьких військових кораблів відмовилися вийти в море та вступити в бій з британською армадою. Влада заарештувала понад тисячу моряків; частина флоту була передислокована до м. Кіля. Моряки висунули вимогу — звільнити заарештованих товаришів. Армійські підрозділи й поліція були роззброєні повсталими моряками, і 4 листопада місто опинилося повністю під їхнім контролем. Потім моряки зайняли м. Гамбург; у багатьох місцевостях відбулися заворушення невдоволених кризою в країні. На початку листопада повстанці захопили портові міста Росток, Любек та ін. Країною стрімко поширювалася революція; у Баварії та Саксонії соціалісти проголосили республіки. Уряд утратив контроль над ситуацією. У Берліні боротьба за владу між соціал-демократами й комуністами із «Союзу Спартака» Ернста Тельмана («спартаківцями») призвела до сутичок. Лідер соціал-демократів Фрідріх Еберт і лідер соціалістів Філія Шейдеман намагалися випередити керівника комуністів Карла Лібкнехта щодо проголошення республіки. Вони заявили, що до скликання рейхстагу влада має належати Берлінській раді робітничих і солдатських депутатів....

Італія

10 Клас

Уступивши в травні 1915 р. у війну на стороні Антанти, Італія не здобула блискучих перемог, а заплатила за участь у Великій війні життям 600 тис. своїх громадян, майже 1 млн італійців було поранено. Повернувшись додому, фронтовики відчули, що держава кинула їх напризволяще. Вони почали об’єднуватися в загони «ардіті» («сміливців») — мужніх і готових на все, але політично малограмотних і навіть неписьменних людей, схильних поширювати військові порядки на цивільне суспільство й звинувачувати в усіх бідах парламент і демократію. У 1918-1920 рр. Італія переживала кризу. У країні відбулося понад 4 тис. страйків. У 1920 р. за ініціативою однієї з ліворадикальних груп розпочалося захоплення робітниками підприємств. Акції відбулися в Турині на заводах «Фіат», у Мілані, Римі, Неаполі, Венеції та інших містах. У 1920-1922 рр. зростання економіки припинилося. Заводи призупиняли роботу через нестачу вугілля й сталі та тривалі страйки. Уряд Джованні Джолітті був бездіяльний. Після страйку залізничників і поштових службовців у січні 1920 р. Італію паралізував робітничий страйк. Було замінено кількох міністрів, однак під тиском соціалістичної опозиції уряд мусив подати у відставку. Дж. Джолітті сформував новий уряд з лібералів, радикалів і соціалістів....

Франція

10 Клас

Велика війна хоч і закінчилася для країни переможно, але її наслідки для французів були тяжкими. Складною була ситуація в сільському господарстві. Якщо зернових культур у 1919 р. було зібрано більше, ніж до війни, то буряку — тільки 1/5, кормів для худоби — 2/3. У промисловості показники були ще гіршими. З іншого боку, завдяки розвиткові військової промисловості з’явилися нові підприємства, оснащені передовою на той час технікою. Війна та зумовлене нею переміщення сільського населення в міста змінили структуру не тільки французького суспільства, а й економіки країни. Якщо до війни Франція була аграрно-індустріальною країною, то після 1918 р. — індустріально-аграрною. 2. Соціально-економічний розвиток, політичне життя у Франції в 1920-1930-х роках Соціально-економічний розвиток. Як і в інших країнах, у Франції нагальною проблемою була фінансова. Під час війни уряд фінансував витрати переважно за рахунок англо-американських кредитів і внутрішніх позик, а не податків. Після війни потрібно було знайти чималі кошти на виплату пенсій інвалідам і вдовам, на відбудову економіки. Особливостями післявоєнної відбудови у Франції були: збереження великої кількості дрібних підприємств; укладення більшістю французів заощаджень у цінні папери (прибуток від яких перевищував доходи від промисловості), сімейні торговельні підприємства та ферми....

Велика Британія

10 Клас

На думку сучасників, післявоєнна Британія не здавалася країною, що пережила військовий тріумф. Через політичні, економічні та соціальні проблеми процес повернення до мирного життя виявився тривалим і болісним. Унаслідок війни традиційні британські галузі економіки (вугледобувна, металургія, суднобудування) скоротили обсяги виробництва. Піднесення спостерігалось у хімічній галузі, автомобіле-, літако- й машинобудуванні. Скоротився експорт, країна втратила традиційні ринки збуту товарів, а нових не набула. Швидкого повернення британської економіки до довоєнного рівня не відбулося. У 1919 р. в Британії страйкувало більше робітників, ніж у той же час у переможеній Німеччині. Кожний одинадцятий працездатний британець у 1921 р. був безробітним. Аби запобігти інфляції, у 1922 р. обмежили державні видатки на житлове будівництво й охорону здоров’я. Довгоочікуваний мир був настільки радісною подією, що це певний час пом’якшувало проблеми. Упродовж двох повоєнних років у Британії спостерігався справжній купівельний бум: населення надолужувало згаяне за роки війни. Загалом післявоєнне британське суспільство стало демократичнішим. Робітничий клас був потужною політичною силою, однак його чисельність зменшилася. Натомість збільшився прошарок «білих комірців», тобто службовців, чиновників, управлінців, менеджерів, інженерів тощо. Посилився вплив жіночих організацій....

Навігація